Розвиток інтеграційних процесів з метою подолання як неефективної громіздкості і гігантоманії, так і надмірної роздрібненості і типу «натурального господарства», невиправданого адміністративного тиску на виробника «зверху» доцільно здійснювати шляхом послідовного переходу від вузькогалузевого до інтегрованого управління міжгалузевими системами і комплексами, послаблюючи тим самим відомчі бар'єри і забезпечуючи комплексний розвиток господарства регіонів на базі сучасних технологічних досягнень з ефективним використанням місцевих ресурсів.
Перебудова структури і функцій
сфери. Діюча структура не забезпечує комплексного вирішення соціальних і духовних проблем. Тут, як ні в якій іншій сфері, що має справу з формуванням і задоволенням насущних запитів людини, вузька спеціалізація штучно дрібнить і обмежує наші можливості успішно реалізувати активну соціальну політику.
Перебудова верхніх ланок управління виробництвом і невиробничою сферою веде за собою неминучість перебудови місцевих органів управління. Адже вузькогалузевий принцип продовжує переважати і на обласному рівні. В кожній області України зараз існує значна кількість управлінь (відділів) облвиконкомів та обласних органів міністерств і відомств. Щоб на ділі перетворити обласні органи влади на повнокровних і відповідальних керівників економічним, соціальним і культурним будівництвом на своїх територіях, згідно з постановою Ради Міністрів СРСР, прийнятою 17 липня 1987 року утворені головні виробничо-економічні управління (ГВЕУ) облвиконкомів, які покликані здійснювати практичне керівництво народним господарством в областях.