Тут роль вищих ланок управління, Держплану СРСР і планових органів союзних республік є вирішальною. Ніхто за них цієї проблеми розв'язати не може. Звичайно, функції управління в центрі й на місцях зараз змінюються в напрямку розвитку демократії, соціалістичного самоврядування, з одного боку, а з другого - посилення відповідальності за прийняті рішення кожною сходинкою управлінської ієрархії. Якісно нового характеру набуває централізоване керівництво економікою. Воно покликане концентрувати свою увагу на проблемах вироблення загальнодержавної стратегії розвитку, структурної збалансованості, міжгалузевих і міжрегіональних узгоджень і заходів по створенню стабільних економічних умов для госпрозрахункової діяльності підприємства і об'єднань, галузей і регіонів з урахуванням конкретних ситуацій і стартових рубежів чергових відтворювальних циклів. Перебудова означає оптимальне поєднання централізованого планового керівництва економікою і госпрозрахункової самостійності її окремих ланок, розвиток товарно-грошових відносин, використання комплексу економічних методів і важелів активного впливу на виробництво, його структуру, якість і ефективність. Змінюються відповідно зміст і форма демократичного централізму. Посилюється роль стимулюючих факторів, всемірна активізація трудящих, внутрішній самоконтроль, розвиток соціалістичної підприємливості, викорінення бюрократизму, міжвідомчої розрізненості та інших складових механізму гальмування.