При дослідженні рівня життя важлива оцінка і потенційних можливостей населення користуватися ресурсами для придбання і споживання відповідних благ і ресурсів. Для цього використовується показник купівельної спроможності (розраховується як для всього населення, так і для окремих груп). Даний показник характеризується: а) наперед певною кількістю товарів і послуг, які можна було б придбати на суму среднедушевого грошового доходу; б) як товарний еквівалент у вигляді окремих товарів або послуг.
Рівень купівельної спроможності ПС обчислюється як відношення середньодушового грошового доходу населення в цілому (або окремої групи) Д до середньої ціни покупки або послуги Р:
У статистиці споживання використовуються різні коефіцієнти і індекси.
Динаміка загального споживання вивчається за допомогою агрегатного індексу об'єму споживання Iоп, який розраховується таким чином:
де a1, a0 - кількість спожитих товарів в звітному і базисному періодах; b1, b0 - кількість спожитих послуг в звітному і базисному періодах; p0, r0 - ціна товару і тариф за певну послугу в базисному періоді.
При статистичному дослідженні залежності об'єму споживання від доходу використовується коефіцієнт еластичності Ке, який характеризує величину зростання або зниження споживання товарів і послуг при зростанні доходу на 1% (у теорії статистики це формула А. Маршалла):
де х, у - початкові дохід і споживання;, - прирости початкових доходу і споживання за певний період.
Якщо Ке > 1, те споживання росте швидше, ніж доходи.
Якщо Ке = 1, то між доходом і споживанням має місце пропорційна залежність.
Якщо Ке < 1, то дохід росте швидше, ніж споживання.
Для дослідження динаміки доходів і витрат населення України проаналізуємо наступні дані щодо структури сукупних витрат та доходів у розрахунку на одне домогосподарство.
Вибіркова сукупність репрезентує все населення України, за виключенням військовослужбовців строкової служби, осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі, осіб, що постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку, а також маргінальних прошарків населення. Крім того, при формуванні вибіркової сукупності були також виключені території, які не можуть обстежуватися в зв'язку з радіоактивним забрудненням (зони відчуження та обов’язкового відселення).
Починаючи з 2004 року в обстеженні беруть участь мешканці усіх типів гуртожитків (сімейних, студентських тощо). У 1999-2003 роках обстежувалися лише мешканці сімейних гуртожитків.
Вибіркова сукупність була сформована в усіх областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі з використанням процедури відбору з ймовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення). Домогосподарства беруть участь в обстеженні один рік.
Для участі в обстеженні в Україні кожного року відбирається близько 13 тис. адрес домогосподарств (в АР Крим 503 адреси домогосподарств). У 2007 році в Україні взяли участь в обстеженні 10615 домогосподарств (82,9% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань), в АР Крим 459 домогосподарств (92% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань).
В основу дослідження диференціації домогосподарств за рівнем матеріальної забезпеченості, починаючи з 2007року., покладені нові критерії: показники грошових та загальних доходів (грошових доходів з урахуванням вартісної оцінки надходжень з особистого підсобного господарства, а також сум безготівкових пільг та субсидій, отриманих від держави, допомог від родичів та інших осіб) замість показників грошових та сукупних витрат, які застосовувалися у 1999-2006 рр. Зміна критеріїв обумовлена тим, що, починаючи з 2004 року, в окремих, а в 2006 році – майже в усіх регіонах спостерігалося перевищення рівня доходів домогосподарств над рівнем їх сукупних витрат. Тому у сучасних умовах показники доходів стали більш точно характеризувати реальний стан добробуту домогосподарств, ніж показники витрат, використання яких було доцільним у попередні роки.
Характеристики досліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 1:
Таблиця 1. Характеристика досліджуваних домогосподарств[1]
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
Середній розмір домогосподарства, осіб | 2,71 | 2,75 | 2,71 | 2,63 | 2,63 | 2,63 | 2,61 | 2,6 |
Розподіл домогосподарств за кількістю осіб у їх складі | ||||||||
одна особа | 21,2 | 19,9 | 19,4 | 19,9 | 19,3 | 22,1 | 23,1 | 20,4 |
дві особи | 25,5 | 27,5 | 27,2 | 32,7 | 34,2 | 28,9 | 28,2 | 29,4 |
три особи | 24,5 | 26,9 | 25,5 | 23,7 | 21,6 | 23,1 | 26,7 | 30,4 |
чотири особи і більше | 28,8 | 25,7 | 27,9 | 23,7 | 24,9 | 25,9 | 22 | 19,8 |
Частка домогосподарств із дітьми до 18 років (%) | 41,9 | 42,6 | 41,8 | 39,6 | 36,4 | 36,7 | 36,7 | 36,7 |
Частка домогосподарств без дітей (%) | 58,1 | 57,4 | 58,2 | 60,4 | 63,6 | 63,3 | 63,3 | 63,3 |
Розподіл домогосподарств із дітьми (%) за кількістю дітей у їх складі | ||||||||
одна дитина | 64,1 | 68,4 | 65,5 | 66,3 | 70,9 | 69,2 | 69,2 | 68,5 |
дві дитини | 31,4 | 27,2 | 28,2 | 27,8 | 21 | 25,3 | 21,9 | 26,6 |
три дитини і більше | 4,5 | 4,4 | 6,3 | 5,9 | 8,1 | 5,5 | 8,9 | 4,9 |
Аналізуючи динаміку наданих показників, можемо зробити висновок про те, що за досліджуваний період 2000-2007 рр середній розмір домогосподарства зменшився на 4,05%. За цей же період зросла частка домогосподарств кількістью 2 та 3 особи та зменшилась часткадомогосподарств кількістью 1 особа та 4 особи та більше.Зменшилась частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років та збільшилась частка домогосподарств без дітей.
Структуру сукупних доходів досліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 2:
Таблиця 2. Структура сукупних доходів досліджуваних домогосподарств[2]
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. | 291,62 | 385,91 | 459,84 | 594,05 | 648,87 | 837,44 | 1121,6 | 1449 | 1924 |
Структура сукупних ресурсів домогосподарств | |||||||||
Грошові доходи | 70,8 | 76,7 | 84,5 | 90,1 | 91,6 | 94,3 | 95,2 | 95,7 | 95,8 |
оплата праці | 37,1 | 43,5 | 43,5 | 50,6 | 55,3 | 52,7 | 51,2 | 53,1 | 53,9 |
доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості | 2,6 | 0,9 | 2,3 | 4,2 | 3,1 | 3,6 | 6,7 | 5,1 | 8,1 |
доходи від продажу сільськогосподарської продукції | 3,9 | 6,8 | 6,4 | 6 | 5,8 | 5,4 | 4 | 3,7 | 3,9 |
пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою1 | 18,7 | 17,1 | 20,8 | 18,9 | 18,9 | 23,7 | 24,7 | 23,9 | 22 |
грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи | 8,5 | 8,4 | 11,5 | 10,4 | 8,5 | 8,9 | 8,6 | 9,9 | 7,9 |
Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель | 16,6 | 9,6 | 7,8 | 4,1 | 3,2 | 1,9 | 1,7 | 1,1 | 0,7 |
Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива | 3,6 | 1,7 | 1,7 | 1 | 0,9 | 0,5 | 0,4 | 0,4 | 0,4 |
Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров'я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку2 | 0,6 | 0,7 | 0,4 | 0,2 | 0,7 | 0,5 | 0,6 | 0,3 | 0,4 |
Інші надходження | 8,4 | 11,3 | 5,6 | 4,6 | 3,6 | 2,8 | 2,1 | 2,5 | 2,7 |
Бачимо, що протягом досліджуваного періоду суттєво змінилась структура сукупних доходів: якщо в 1999 році заробітна плата становила 37,1% від розміру грошових доходів, а надходження від підсобного господарства та від само заготовлень становили 16,6% от размера денежных доходов, то в 2007 році ці частки змінилися и становили 53,9% та 0,7% відповідно. Частка грошових доходів в загальній структурі доходів зросла від 70,8% в 1999 році до 95,8% у 2007 році.
Проаналізуємо динаміку сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на одне домогосподарство. Для цього розрахуємо показники, що характеризують інтенсивність розвитку в часі використовуються статистичні показники, що отримуються порівнянням рівнів між собою, внаслідок чого отримуємо систему абсолютних і відносних показників динаміки: абсолютний приріст, коефіцієнт зростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Для характеристики інтенсивності розвитку за тривалий період розраховуються середні показники: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт зростання, середній темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення 1% приросту (табл. 3).
Таблиця 3. Показники динаміки сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на одне домогосподарство.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. | 385,91 | 459,84 | 594,05 | 648,87 | 837,44 | 1121,62 | 1449 | 1924,3 |
Абс приріст баз | - | 73,93 | 208,14 | 262,96 | 451,53 | 735,71 | 1063,09 | 1538,39 |
Абс приріст ланц | - | 73,93 | 134,21 | 54,82 | 188,57 | 284,18 | 327,38 | 475,3 |
Темп зростання баз | - | 119,16% | 153,93% | 168,14% | 217,00% | 290,64% | 375,48% | 498,64% |
Темп зростання ланц | - | 119,16% | 129,19% | 109,23% | 129,06% | 133,93% | 129,19% | 132,80% |
Темп приросту баз | - | 19,16% | 53,93% | 68,14% | 117,00% | 190,64% | 275,48% | 398,64% |
Темп приросту ланц | - | 19,16% | 29,19% | 9,23% | 29,06% | 33,93% | 29,19% | 32,80% |
1% абс приросту | - | 3,8591 | 4,5984 | 5,9405 | 6,4887 | 8,3744 | 11,2162 | 14,49 |
Бачимо що протягом досліджуваного періоду сукупні середньомісячні доходи у розрахунку на одне домогосподарство збільшились у 4,98 разів або на 1538,39 грн. цьому найбільший приріст (на 33,93% або 284,18 грн) спостерігався у 2005 році порівняно із 2004 роком, а найменший (9,23% або 54,82 грн) – у 2003 році порівняно із 2002 роком.