Розробка програми підвищення показників виробничо-господарської діяльності підприємства (стр. 11 из 18)
В табл.2.9 наведені алгоритми розрахунків показників фінансової стійкості підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [7],[8]:
Для оперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості(коефіцієнту покриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [23]:
- власні оборотні кошти (НВОК);
- власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);
- власні оборотні кошти, довго- та короткострокові кредити і позики
(НВОК + Дп + ДФЗ).
Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості [18]:
1. Абсолютна стійкість - для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність підприємства гарантована: З < НВОК
2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:
З < НВОК+Дп
3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:
< НВОК + Дп + ДФЗ
4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:
З > НВОК + Дп + ДФЗ
Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).
Таблиця 2.9 - Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості
| Показник | Умов.позн. | Формула для розрахунку | Джерела інформації з форм фінзвітності | ||
| ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ | |||||
| 1 | Власні обігові кошти(робочий, функціонуючий капітал) | Рк | Оборотні активи – короткострокові зобов ' язання | Форма 1(260+270-620-630) | |
| 2 | Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами | Кзвк | Власні обігові кошти / оборотні кошти | Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270) | |
| 3 | Маневреність робочого капіталу | Мрк | Запаси / Робочий капітал | Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630) | |
| 4 | Маневреність власних обігових коштів | Мвок | Грошові Кошти / Власні обігові кошти | Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080) | |
| 5 | Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів | Кзап | Власні обігові кошти / Запаси | Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150) | |
| 6 | Коефіцієнт покриття запасів | Кпз | "Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси | Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150) | |
| 7 | Коефіцієнт фінансової незалежності(автономії) | Кавт | Власний капітал / Валюта Пасивів балансу | Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640) | |
| 8 | Коефіцієнт маневреності власного капіталу | Км | Власні обігові кошти / Власний капітал | Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630) | |
| 9 | Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | Кпк | Позиковий капітал/Валюта пасивів | Форма 1(480+620) /Форма1 (640) | |
| 10 | Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) | Кфс | Власні кошти / позикові кошти | Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620) | |
| 12 | Коефіцієнт фінансової стійкості | Кфст | Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів | Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640) | |
Результати розрахунків коефіціентів – показників фінансового стану згідно алгоритмів табл.2.6 –2.9, виконані в середовищі “електронних таблиць” EXCEL-2000, наведені в табл. 2.10 –2.13
.
Таблиця 2.10
Таблиця 2.11
Таблиця 2.12
Таблиця 2.13 – Агрегований баланс ВАТ “ХЛІБ”
Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.12 – 2.14) :
- на звітні дати показники покриття запасів знаходяться в зоні кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає капіталу та залученим довгостроковим коштам підприємства , при цьому у звітному році показники значно покращанні та загальний стан фінансової стійкості перемістився до границі нестійкого фінансового становища з дефіциту -2,03 млн.грн. до –0,059 млн.грн.;
- показники платоспроможності та ліквідності відносно нормативів знаходяться в критичній області, тобто підприємство – неліквідне та неплатоспроможне,
Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.11) :
- рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу , відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 4,99% до 6,34% та з 16,52% до 24,94%;
- навпаки, рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку , відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 7,52% до 0,99% ;
- наведений рівень підвищення рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування відповідає зменшенню строку окупності власного капіталу з 6,05 років до 4,01 років, що робить підприємство інвестиційно привабливим;
- всі показники фінансової стійкості (фінансування, маневреності, незалежності) , підвищилися у звітному періоді та все одно не відповідають нормативам стійкого фінансового стану підприємства;
Як видно з результатів розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.10) :
- коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +49,5% (з 4,19 у базовому періоді до 6,10 у звітному періоді) та має дуже високе значення;
- фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +97,8% (з 12,23 у базовому періоді до 23,81 у звітному періоді);
- коефіцієнт оборотності обігових коштів дещо зменшився з 10,7 у базовому періоді до 10,44 у звітному періоді, що відповідає зростанню періоду 1-го обороту обігових коштів з 33,65 дня до 34,47 днів;
- коефіцієнт оборотності запасів підвищився з 17,42 у базовому періоді до 28,74 у звітному періоді, що відповідає зменшенню періоду 1-го обороту запасів з 20,67 дня до 12,93 дня;
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс з 35,85 у базовому періоді до 47,20 у звітному періоді, що відповідає зниженню періоду 1-го обороту дебіторської заборгованості з 10,04 дня до 7,63 дня;
- зниження оборотності кредиторської заборгованості у звітному періоді відповідає підвищенню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 25,96 дня до 29,37 дня, тобто різниця оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє погасити кредиторську заборгованість, яка поточно в два рази перевищує дебіторську;
- мобільність активів зросла з 0,392 (базовий період) до 0,585 (звітний період), що відповідає зростанню долі оборотних коштів в активах , відміченному при аналізі активів та коефіцієнту покриття запасів;
- загальний коефіцієнт зносу основних фондів підвищився з 0,527(базовий період) до 0,570(звітний період), тобто темп оновлення основних засобів є недостатнім;
Отримані характеристики ділової активності , що свідчать про позитивні процеси у розвитку підприємства, тому його інвестиційна привабливість у звітному році підвищилась, але фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможність знаходяться поза діапазону стійкості, оскільки загальні фінанси балансу не відповідають долі власного капіталу.
2.5. Оцінка імовірності банкрутства підприємства
З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що неї визначаються, і розробки антикризових заходів на підприємствах доцільно впроваджувати систему раннього попередження і реагування (СРПР). Система раннього попередження і реагування — це особлива інформаційна система, що сигналізує керівництву про потенційні ризики, що можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.
Розрізняють дві підсистеми СРПР: систему, зорієнтовану на внутрішні параметри діяльності підприємства, і систему, зорієнтовану на зовнішнє середовище. Внутрішньо зорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, що ховаються усередині підприємства. У своєму розвитку ця підсистема дійшла вже до третього покоління. Системи першого покоління були зорієнтовані на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого — на визначення симптомів; третього — на виявлення першопричин. Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств і методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою статистичних мето-дів будується функція й обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою імовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [14].