Смекни!
smekni.com

Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (стр. 6 из 8)

Персонал, обладнання, будівлі, територія Найменування, зміст роботи
1 2
1 При влаштуванні на роботу
Робітники всіх спеціальностей незалежно від освіти, стажу, посади Початковий інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, перевірка знань після безпечних та прийомів робіт
Працівники, які надійшли для виконання робіт по електрозварюванню, газо- та електро різці, для виконання робіт на автозаправочних станціяхПопередній медичний огляд
2 Перед допуском до роботи
Всі робітники підприємства – при зміні в правилах по охороні праці, при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, інструмента, матеріалів та других факторів, впливаючих на безпеку праці Позаплановий інструктаж в об’ємі первинного інструктажу на робочому місці
Всі робітники при перерві в роботі більше 60 календарних днів Також
Робітники підприємства зайняті на роботах до яких застосовуються повишені вимоги безпеки праці при перервах в роботі більше 30 календарних днів Також
Робітники та ІТР, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою Навчання типовим програмам, здача екзамену та отримання посвідчення на право виробництва робіт та обслуговування даного обладнання
Водії працюючі в кар’єрах Інструктаж
Водії направленні на перевезення небезпечних вантажів Спецпідготовка або інструктаж та медичний контроль
Водії зайняті на перевезенні небезпечних вантажів при перерві в роботі 5 або більше календарних днів Інструктаж
Водії автомобілів зайняті на технологічних перевезеннях Інструктаж та вивчення в дійсності з дійсними на обслуговуємих підприємствах правилами та інструкціями
Водії автомобілів зайняті на перевезенні хімічних засобів Спеціальний інструктаж та перевірка наявності посвідчення на право перевезення даної категорії вантажів
Водії, такелажники та інші робітники зайняті на перевезенні негабаритних вантажів Інструктаж по техніці безпеки та безпеки руху
Водії автомобілів виконуючі технологічні перевезення шкідливих та небезпечних вантажів Перевірка забезпеченості спецодягом та їжею дотримуючись стандартів
Перевезення небезпечних вантажів Забезпечення транспортних засобів які перевозять небезпечний вантаж паливом на весь маршрут без дозаправок

3.4 Планування приросту продуктивності праці водіїв великовантажних автомобілів в результаті покращення його умов

На підприємстві в плановому порядку проводиться комплекс організаційно-технічних заходів, направлених на зниження втомляє мості водіїв в процесі роботи на лінії, як наслідок, на підвищення ефективності перевізного процесу, зниження вірогідності дорожньо-транспортних пригод.

Основні заходи включають в себе:

- часткову заміну морально застарівших та фізично зношених автомобілів на нові, суворо відповідаючим міжнародним стандартам та нормам в частості дії небезпечних та шкідливих факторів.

- ремонт та модернізацію зношених машин, які не підлягають списанню , також в плані зменшення фізичних навантажень, зниження впливу факторів на водіїв, здатних визивати травматизм та захворюваність, підвищення комфортності робочого місця.

Розрахунком визначаємо очікуване збільшення продуктивності праці водіїв як наслідок покращення умов праці після зміни технічних та ергономічних характеристик рухомого складу в результаті його модернізації та застосування більш раціональних режимів праці та відпочинку. Вихідні дані для вирішення задачі прийняті згідно експертним оцінкам головних спеціалістів підприємства. Згідно з ними задані характеристики ряду факторів умов праці водіїв до і після впровадження дійсних оргтехзаходів. Зміна елементів умов праці які впливають на працездатність водіїв представлена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Зміна елементів умов праці які впливають на працездатність водіїв

Фактори умов праці та одиниці вимірювань до застосування заходів після застосування заходів
1 2 3
Вібрація:перевищення норми, дБбали до 33 Нижче ПДУ1
Шум:Перевищення норми, дБбали більше 106 Нижче ПДУ1
Поза за робочим місцем та переміщення в просторі:характеристикабали Не комфортна більше 50% робочого часу5 Комфортна ззусиллями до 5кг1
Змінність:Характеристикабали нерегулярна4 дві зміни2
Сума балів 18 5
Середня арифметична балів 4.5 1.25
Інтегральна кількісна оцінка тяжкості праці Іт 56,2 21,4
Категорія тяжкості праці 5 2
Приріст продуктивності праці в результаті підвищення працездатності ,% 17,85

На першому етапі з використання таблиці критеріїв оцінки факторів умов праці розроблених НІІ праці, кожному з розглянутих факторів до і після застосування заходів дана кількісна оцінка в балах від 1 до 6 та занесена в розрахункову таблицю як характеристика факторів, так і її бальна оцінка.

На другому етапі бали біологічно значимих факторів сумуються та діляться на число тих факторів. Тим самим визначається середнє значення балів біологічно значущих факторів - X.

Біологічно значущими вважаються фактори умов праці, які можуть з найбільшою вірогідністю в процесі тривалої дії визивають основні якісно визначені реакції організму працюючого чоловіка: нормальні – 1 та 2, пограничні – 3 та 4 та патологічні -5 та 6 категорії тяжкості. Якщо на робочому місці є фактори які отримали оцінку від 3 до 6 балів, то найбільш вірогідно , що під їх дією формуються більш неприємні категорії тяжкості праці, а потім для інтегрально кількісної оцінки в розрахунок приймаються тільки ці фактори. Фактори умов праці котрі мають на робочих місцях оцінку 1 або 2 бали в розрахунок не приймаються так як вони складають основний фон життєдіяльності організму людини і не приймають участі в формуванні підвищеної категорії тяжкості праці.

На третьому етапі визначена інтегральна кількісна оцінка тяжкості праці – Іт. При визначенні Іт та категорії тяжкості праці після здійснення заходів по покращенню умов праці в розрахунок приймаються всі фактори які змінилися та впливають на зниження тяжкості праці а також всі неприємні фактори які не підлягають покращенню в теперішній час.

Для знаходження Іт, основою являється значення X яке ми дістали в другому етапі. Для цього використовується таблиця 3.3. При необхідності застосовують методи інтерполяції та екстраполяції.


Таблиця 3.3 – Залежність інтегральної кількісної оцінки тяжкості праці від середнього значення балів біологічно значимих факторів

X(до) 1 1,2 1,6 2,0 2,4 2,8 3,2
Іт(до) 18 21,3 26,7 33,0 38,0 42,6 46,7
Х(до) 3,6 4,0 4,4 4,8 5,2 5,6 -
Іт(до) 50,2 53,0 55,7 57,7 59 60 -

На четвертому етапі на основі інтегральної кількісної оцінки умов праці визначена категорія тяжкості праці за табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Залежність категорії тяжкості праці від інтегральної кількісної оцінки умов праці

Категорія тяжкості праці 1 2 3 4 5 6
Іт до 18 19-33 34-45 46-53 54-59 59,1-60

На п’ятому етапі визначається інтегральний показник працездатності в базовому періоді Rінт.б та плановому періоді Rінт.н.

,

,

де Іт.б, Іт.н - інтегральний показник тяжкості праці до та після застосування заходів, бали;

15,6 та 0,64 - коефіцієнти регресії.

Результати розрахунків Rінт.б =36,6; Rінт.н =90,9.

На шостому етапі на основі значень інтегральних показників працездатності до та після покращення умов праці планується можливий приріст продуктивності праці ΔПТр.


,

де Кпр = 0,12…0,4- коефіцієнт, враховуючий долю приросту продуктивності праці в результаті підвищення працездатності.

Отримане значення Кпр складає 0,12. Він отриманий емпіричним шляхом НІІ праці на основі фактичних даних.

Висновок. За рахунок зміни категорії тяжкості праці водіїв з 5-ї до 2-ї можливо чекати підвищення продуктивності праці більше 17 %.

3.5 Охорона навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміють як залежність конструктивних, технічних та організаційних заходів, направлених на захист навколишнього середовища від шкідливих дій.

Дослідниками різних факторів в певних умовах та регіонах призводять по різним параметрам до домінуючого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище. В даний час спеціалісти займаються цією проблемою в області автомобілебудування, технічної експлуатації автотранспорту, дорожнього та транспортного будування. Оптимальне вирішення проблеми можливе тільки на основі обліку всіх факторів, які визначають ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище.

В процесі свого функціонування автотранспорт виділяє з відпрацьованими газами шкідливі токсичні відходи внаслідок змиву паливо-мастильних матеріалів та спалювання палива, це має небезпечний вплив на природу та людей.

Рівень забрудненості атмосферного повітря залежить від якісного та кількісного складу відпрацьованих газів, типу руху, виду використовуємого палива.