8. Визначаємо повну собівартість виробництва продукції в плановому році:
, де - повна собівартість виробництва продукції в плановому році; - зниження собівартості продукції під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ, тис. грн. - економія собівартості за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності оборотних коштів, тис. грн. - економія собівартості за рахунок зменшення питомої матеріальних витрат на 3%. тис. грн.9. Визначаємо витрати на одну гривню виготовленої продукції в плановому році:
10. Визначаємо показник фондовіддачі в плановому році:
, де - балансова вартість ОВФ, тис. грн. грн. /грн.11. Визначаємо коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ у плановому році:
12. Розраховуємо коефіцієнт використання потужності підприємства в базовому році:
, де - коефіцієнт використання потужності підприємства в базовому році; - чистий дохід в базовому році.13. Розраховуємо коефіцієнт використання потужності підприємства в плановому році:
,14. Розраховуємо рентабельність продукції в плановому році:
, де - прибуток до оподаткування у плановому році; - виробнича собівартість виготовленої продукції. , де- валовий прибуток у плановому році;
- невиробничі витрати.
тис. грн.
тис. грн.
Щоб знайти абсолютне відхилення потрібно від показника планового року відняти показник базового року.
Відносне відхилення шукаємо як відношення абсолютного відхилення до показника базового року і помножити на сто відсотків.
Висновок: у плановому році підприємство планує проведення ряду економічних заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
Виходячи із результатів розрахунків наведених вище у таблиці, можна сказати, що:
1) Проектна потужність у базовому і плановому році є незмінною і становить 10208,33 тис. грн.
2) Внаслідок збільшення обсягу виробництва (реалізації) продукції підприємства у плановому році за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та за рахунок збільшення коефіцієнту оборотності чистий дохід у плановому році порівняно з базовим більший і становить 8999,52 тис. грн.
3) Повна собівартість виробництва продукції у плановому році на 72,81 тис. грн. більша ніж у базовому, виходячи із витрат на одну гривню виготовленої продукції (0,84 грн) у базовому році, планового чистого доходу (8999,52 тис. грн) та економії собівартості за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ, зменшення долі амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності оборотних коштів, зменшення питомої матеріальних витрат на 3%.
4) Внаслідок збільшення планового обсягу виробництва фондовіддача в плановому році збільшиться і становитиме 2,6 грн. /грн. Тобто показує, яка віддача від використання кожної гривні, витраченої на основні фонди; на скільки ефективно вони використовуються на підприємстві.
5) Продуктивність праці одного робітника у плановому році також збільшиться за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції, але при незмінній чисельності робітників і становитиме 24,54 тис. грн. Виходячи з того, що продуктивність праці збільшилася, то відповідно і середньомісячна заробітна плата одного робітника також збільшиться, а саме (у базовому році 227, 6 грн., у плановому - 286,3 грн) на 58,7 грн.
6) Планові витрати на одну гривню виготовленої продукції порівняно з базовим періодом зменшилися незначно (на 0,03 грн) внаслідок більшого планового чистого доходу і повної собівартості виробництва продукції. Якщо б планова собівартість виробництва продукції була б меншою за базову, то відповідно планові витрати на одну гривню виготовленої продукції були б значно меншими.
7) Коефіцієнт використання потужності підприємства залежить від планового і базового чистого доходу, оскільки чистий дохід в базовому році менший, то і відповідно коефіцієнт буде меншим (0,84), а в плановому році - 0,88.
Отже можна сказати, що в базовому році основні виробничі фонди використовувалися мало ефективно, оскільки рентабельність продукції 20,18%. Але із проведенням заходів щодо поліпшення використання ОВФ, а саме: зниження матеріаломісткості продукції, прискорення оборотності оборотних коштів, збільшення виробництва продукції, ефективність використання ОВФ підвищилася і рентабельність склала 26,25%.
Виробничі фонди збільшують продуктивну силу праці і використовуються протягом великого періоду. Це означає, що в політиці господарювання підприємство повинно звернутися до можливості придбання високопродуктивного устаткування, технічні характеристики якого дозволяють підтримувати його на високому рівні протягом усього терміну функціонування. Значимість останнього посилюється тим, що НТП прискорює моральний знос устаткування. Отже, щоб витримувати конкуренцію, необхідно або обновляти його, або модернізувати, що досягається за допомогою регулярного проведення капітального ремонту.
Виробничі фонди, як правило, дорого коштують і на їхнє придбання потребуються великі кошти, тому необхідно домагатися їхньої швидкої окупності. Окупність залежить від ряду чинників: експлуатація ВФ повинна забезпечувати низькі витрати по випуску продукції, необхідна висока надійність експлуатації ВФ, норми й засоби амортизації потрібно встановлювати шляхом проведення науково обґрунтованої політики.
Оскільки виробничі фонди дорого коштують, то ефективність використання основних і оборотних фондів та шляхи її поліпшення є дуже важливими для підприємства, адже фірма, наприклад, може використовувати найновіші технології і устаткування, але продовжувати застосовувати застарілі форми організації праці або мати на підприємстві недостатньо підготовлені кадри. Зрозуміло, що у такому випадку позитивних зрушень у ефективності виробництва не станеться, тому необхідно враховувати певні внутрішні чинники.
Доведено за допомогою розрахунків, що підвищення ефективності використання виробничих фондів можна досягти за допомогою збільшення обсягу продукції, внаслідок цього збільшиться чистий дохід підприємства, що є головною метою діяльності кожної фірми, підвищиться продуктивність праці одного робітника, зменшаться витрати на одну гривню виготовленої продукції і відповідно зросте рентабельність, що і характеризує рівень ефективності використання виробничих фондів.
Отже виробничі фонди відіграють велику роль у діяльності кожного підприємства, тому вивчення основних і оборотних фондів та їх показників є дуже важливими.
1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Л.: Сполом, 1999. - 208 с.
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2004. - 399 с.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань - К.: Вища школа, 1999. - 542 с.
4. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Рівне, РДТУ, 1999 - 247с.
5. Державний класифікатор України: Класифікація основних фондів. (Запроваджений з 01.01.1998 р).
6. Економіка підприємств // За ред. Вихруща В.П., Харіва П.С. - Тернопіль, 1995. - 203 с.