Максимізація прибутку фірми-монополіста в короткостроковому і довгостроковому періоді (стр. 4 из 8)

За це завдання взялися два молоді економісти — англійка Дж.Робінсон (1903—1983) і американець Е. Чемберлін. Вони переглянули теоретичне уявлення про механізм функціонування ринку й розвитку суспільної економіки, механізм формування витрат і цін, закономірності взаємодії попиту і пропозиції та обгрунтували можливість досягнення економічної рівноваги через дію ринкових механізмів на підставі положення, що монополія не заперечує конкурентної боротьби, а лише передбачає зміну її форм[11].

Основна різниця полягає в тім, що Робінсон у своїй праці розглядає монополію підприємства (фірми), а Чемберлін приділяє головну увагу монополії продукту (товару).

Виходячи з цього, Дж. Робінсон формулює теорію недосконалої конкуренції, згідно з якою монополія впливає лише на ринкове співвідношення попиту і пропозиції, створює можливість впливу на ціни з метою регулювання рівноваги, але не в силі зупинити дію ринкових механізмів. Е. Чемберлін формулює теорію монополістичної конкуренції, стверджуючи, що внаслідок розвитку монополій відбувається диференціація продуктів та ринків, тому цінова конкуренція отримує нові стимули.

І теорія недосконалої конкуренції Робінсон, і теорія монополістичної конкуренції Чемберліна є своєрідною реакцією на розвиток монополістичної структури ринку. Але їхні праці доводять, що, як і раніше, у центрі економічної рівноваги залишаються ціна, витрати виробництва, прибуток, попит та пропозиція, мотиви підприємницької діяльності. Тобто теорії конкуренції за умов монополізації виробництва, які вони сформулювали, є теоріями розвитку ринку, оскільки ці дослідники вважають монополію суто ринковою ситуацією, з цих позицій аналізуючи її недоліки та переваги.

2.1 Аналіз короткострокової та довгострокової рівноваги

Важливою властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді економічна рівновага є рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто СПо = СПр. Рівновага між ними породжує рівноважний ВВП і рівноважні ціни[19].

Мал. 1. Економічна рівновага на основі моделі СПо–СПр

На цьому графіку крива СГІО₁ – це початкова крива сукупного попиту; крива СПр₁ – початкова короткострокова крива сукупної пропозиції; СПр^д – довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП (О₁). Точка Ті є точкою короткострокової рівноваги як результат перетину кривих СПО_ї і СПр₁ і одночасно точкою довгострокової рівноваги як результат перетину кривих Спо₁, СПр₁ і СПр^д. Отже, в точці Т, має місце подвійна рівновага (короткострокова і довгострокова). Вона може забезпечуватися лише в умовах повної зайнятості

Якщо припустити, що при незмінній сукупній пропозиції (СПр₁ сукупний попит зменшиться порівняно з потенційною величиною (СПо₁, а його крива переміститься вліво в положення СПо₂ то короткострокова рівновага буде забезпечуватися в точці Т₂ що порушує довгострокову рівновагу. Якщо, навпаки, при незмінному сукупному попиті (СПо₁) короткострокова сукупна пропозиція зменшиться відносно потенційної величини (СПр₁), a u крива переміститься в положення СПр₂ то короткострокова рівновага буде забезпечена в точці Т, L теж порушить довгострокову рівновагу[19].

Короткострокова рівновага означає, що кількість товару, яку покупці бажають придбати, дорівнює тій кількості яку підприємці мають намір виробити. Якщо падіння скупного попиту знизить ціну, то ціна примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупно попиту (О,). Якщо зменшення сукупної пропозиції підвищить ціну, то ціна викличе зменшення обсягів бажаних закупок до нового рівня сукупної пропозиції (О,).

Довгострокова рівновага означає, що кількість товар яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінні» Виключення може мати місце лише за умов економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили, а безробіття сягає нижче природної норми.

Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може викликатися змінами в сукупному попиту внаслідок зміни запланованих сукупних витрат або сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Адже вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.

Механізм відновлення економічної рівноваги, яка порушується падінням сукупного попиту.

Мал. 2. Короткострокова і довгострокова рівновага в умовах повної зайнятості

Точка Т,, в якій перетинаються всі криві, є одночасної точкою короткострокової та довгострокової рівноваги, тобто в умовах повної зайнятості, коли О, дорівнює потенційному ВВП. Ціна Ц, – це початкова рівноважна ціна. Цим умовам відповідає і певний рівень зарплати, яка урівноважує ринок прац[2].

Припустимо, що сукупний попит суттєво зменшився. Незалежно від причин, які викликали падіння сукупного попиту, неминучим результатом цього буде не заплановане збільшення товарних запасів. Переконавшись у тому, що товари розпродуються повільніше, ніж виробляються, підприємства переглянуть свої плани, їхня короткострокова реакція на скорочення сукупного попиту буде обумовлюватися тим, що зарплата (та інші ресурсові умовах падіння сукупного попиту і ціни тимчасово не знизяться.

Перетин кривих СПо₂ і СПр₂ у точці Т₂ відповідає умовам, коли зарплата ще не відреагувала на зниження товарних цін від Ц₁ до Ц₂. Звичайно, така ситуація не може продовжуватися надто довго. Поступово зарплата під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватися до рівня, адекватного цінам Ц₂.

Припустимо, що після певного короткострокового відрізка часу зарплата зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення сукупної пропозиції. Внаслідок цього на графіку короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вправо, тобто в положення СПр₂. При незмінному сукупному попиті підприємства відреагують на зниження зарплати і середніх витрат новим зниженням товарних цін до Ц, і збільшенням виробництва до 0„ а економічна рівновага переміститься в точку Т₂, яка знаходиться на перетині кривих СПо₂ і СПр₂.

Точка Т₂ – це точка нової короткострокової рівноваги, але довгострокової рівноваги ще не забезпечено. Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т₂ знову відбулося зниження товарних цін, то в черговий раз виникне диспропорція між ними і зарплатою. Тому, як і в попередній ситуації, коли зарплата відстає від товарних цін, в економіці буде виникати тенденція до зростання зарплати. В міру розгортання цього процесу короткострокова крива сукупної пропозиції буде зміщуватися вниз[6].

Щоб не розтягувати надовго цей процес, перейдемо відразу до кінцевої ситуації, коли короткострокова крива сукупної пропозиції займе положення СПр₂. У цьому положенні короткострокова крива сукупної пропозиції перетнеться з кривою сукупного попиту в точці. Але в цій же точці крива сукупного попиту СПо₂ перетинається із довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, всі три криві знову перетинаються в одній точці, тобто в точці Т₄. Це означає, що економіка знову повернулася до стану подвійної рівноваги – короткострокової та довгострокової.

Процес пристосування зарплати до товарних цін, протягом якого ресурсові ціни (і в першу чергу зарплата) весь час наздоганяли товарні ціни, нарешті закінчився. Товарні піни і ресурсові ціни зменшилися в однаковій пропорції, внаслідок чого реальна зарплата повернулася до початкового рівня. Якщо знову не виникне чергової зміни сукупного попиту, економіка буде знаходитися в рівноважній точці Т₄ невизначено тривалий час.

Незважаючи на те, що на нашому двомірному графіку відображена лише залежність між цінами і випуском реального ВВП, за його допомогою є можливість простежити також зміну рівня безробіття. Як уже відомо, зменшення реального ВВП порівняно з потенційною величиною завжди викликає падіння фактичного безробіття стосовно природної норми. Отже, при переміщенні економіки із точки Т, в точку Т, рівень безробіття збільшується порівняно з природною нормою. Потім, внаслідок руху економіки з точки Т₃ до точки Т₄, безробіття знову зменшується до свого природного рівня.

Скорочення сукупної пропозиції досить часто набуває форми шоків сукупної пропозиції. Під шоками сукупної пропозиції розуміється неочікувана різка зміна умов функціонування економіки, яка негативно впливає на середні витрати, і як наслідок, на товарні ціни. Ці шоки називають ще ціновими, оскільки вони дестабілізують як товарні, так і ресурсові ціни.

Існують несприятливі та сприятливі шоки сукупної пропозиції. Перші проявляються через різке падіння виробництва і зростання цін, інші –через різке збільшення виробництва і зниження цін[20].

Для економіки України актуальними є несприятливі шоки. Вони можуть породжуватися факторами довгострокової дії, наприклад, зростанням цін на імпортні енергоресурси. Але вони можуть бути і наслідком дії короткострокових факторів, наприклад, неврожай або стихійне лихо.

На мал. 3 відображено порушення економічної рівноваги під впливом несприятливого шоку.