Міністерство освіти і науки України
Луганський національний педагогічний університетімені Тараса Шевченка
Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму
Кафедра маркетингу та торгівлі
Курсова робота
на тему: Виявлення закономірності формування споживацької вартості ювелірних виробів на сучасному ринку
Виконав студент групи 3ТТПА
Лазаренко Юрій Володимирович
Перевірив викладач
Бідаш В.И.
Луганськ 2010
Зміст
Введення
1. Асортимент ювелірних товарів
1.1 Класифікація ювелірних товарів
1.2 Загальна характеристика
1.2.1 Предмети особистих прикрас
1.2.1.1 Прикраси для голови
1.2.1.2 Прикраси для шиї і плаття
1.2.1.3 Прикраси для рук
1.2.1.4 Гарнітури
1.2.2 Предмети туалету
1.2.2.1 Предмети жіночого туалету
1.2.2.2 Предмети чоловічого туалету
1.2.2.3 Інші предмети туалету
1.2.3 Обладнання для годинника
1.2.3.1 Обладнання для наручних годинників
1.2.3.2 Обладнання для кишенькових годинників
1.2.4 Предмети для прикраси інтер'єру
1.2.5 Предмети для сервіровки столу
1.2.6 Сувеніри
1.3 Особливості виробництва ювелірних товарів
1.3.1 Заготовчі процеси
1.3.2 Створення форм ювелірних виробів
1.3.3 Обробні процеси
1.3.4 Ограновування ювелірних каменів
1.3.5 Закріпка вставок в ювелірних виробах
2. Споживчі властивості ювелірних товарів і вимоги до якості
2.1 Матеріали для виготовлення ювелірних товарів
2.1.1 Дорогоцінні метали і їх сплави
2.1.2 Ювелірні камені
2.1.2.1 Класифікація ювелірних каменів
2.1.2.2 Властивості ювелірних каменів
2.1.2.3 Коштовні камені мінерального походження
2.2 Конструкція і виготовлення кілець
2.3 Конструкція і виготовлення сережок
2.4 Якість ювелірних товарів
3. Методика оцінки сучасних ювелірних виробів
3.1 Рекомендації за оцінкою ювелірних виробів
3.2 Оцінка ювелірних виробів з діамантами
3.3 Оцінка ювелірних виробів із смарагдами рубінами, сапфірами, природними перлами
3.4 Оцінка ювелірних виробів без вставок
3.5 Історико-художня оцінка виробів
Висновок
Список літератури
Введення
Ювелірне мистецтво – один з якнайдавніших і широко поширених видів декоративно-прикладного мистецтва, існуючих з давніх часів. Знайшовши в природі золото і оцінивши його красу і здатність в будь-яких умовах зберігати свій сонячний блиск і колір, ще стародавні народи навчилися створювати дивні по красі і різноманітності виробу.
Окрім золота, для виготовлення ювелірних виробів поступово почали використовувати срібло і інші, дорогоцінні і кольорові метали, коштовні і напівкоштовні камені, перли, Янтар, перламутр, стекло, кістка і т.д.
В різні епохи у зв'язку із зміною життєвого устрою виникали і одержували розвиток нові форми ювелірного мистецтва. Завдяки чудовим властивостям золота і срібла, їх ковкого, твердості, тягучої, плавкості в стародавній Русі майстра навчилися відливати і чеканити об'ємні скульптурні форми, витягати дріт і створювати ажурні узори, виконувати складні графічні малюнки на виробах і робити чорніння.
Національна своєрідність золотої і срібної справи обумовлена багатовіковими традиціями, що знайшли віддзеркалення в творчості поколінь багато кого народних майстрів. Староруський золотий і срібний посуд повторює спокійні, м'які форми дерев'яного і керамічного начиння.
Відбиток вишуканості, обумовлений коштовністю металу, не заглушав у виробах межі народної творчості. Проте вже вартість матеріалу визначала, що вироби ювелірів призначалися для високопоставлених осіб – для царської, великокнязівської і церковної знаті, для убрання палаців, церков і монастирів.
Купців, іменитих людей і інші круги населення обслуговували ремісники, що є посадником, продаючи в своїх лавках невеликі чарки, стакани, ложки, вироби з срібла. Широке розповсюдження мали срібні кільця з малоцінними каменями, кольоровими стеклами або дрібними перлами.
Своєрідність виробів російської золотої і срібної справи відрізняє його від робіт майстрів Заходу і Сходу. Ніде не користувалися так широко, як на Русі, такими засобами, як тиснення (басма), рельєфна чеканка, емаль, скань і іншими технічними прийомами обробки виробів.
Ціллю даної курсової роботи є виявлення закономірності формування споживацької вартості ювелірних виробів на сучасному ринку. Для встановлення ринкових цін потрібно знати системи класифікації дорогоцінних металів, діамантів, напівкоштовних каменів виробів, що використовуються в ювелірних цілях, що склалися. Крім цього потрібно орієнтуватися в особливостях відповідних виробничих процесів, а також в пов'язаних з ними фондових, матеріальних і трудових витратах.
Оцінка ринкової вартості ювелірних виробів припускає використовування інформації світових центрів їх продажу. Так, наприклад, ціни слиткового золота (не нижче 995-й проби) встановлюються з розрахунку на 1 тройську унцію на ринках Лондона і Цюріха.
Особливістю формування попиту на ювелірні вироби істотно є пов'язаний з менталітетом, що склався, але головне – з матеріальними можливостями населення. Вони ж по різних регіонах вельми неоднакові. Звідси і територіальні відмінності в споживацькому попиті. Багато що залежить і від того, яка частина дорогоцінних металів, що здобуваються, і каменів поступає для створення ювелірних виробів на вітчизняні підприємства. Так, наприклад, в Україні продаються в основному діаманти середньої якості (не вище 3-го класу). Вироби більш високої якості вивозяться за межу.
Фахівець за оцінкою повинен відрізняти штучні коштовності від природних. Велика частина реалізованих в Україні ювелірних виробів містить камені штучного походження, які теж гідні увага споживача. Так, наприклад, російські смарагди штучного походження вельми високої якості. Їх непогано навчилися вирощувати в промислових умовах.
Але все таки цінніше всього здобуте із землі і з дна моря. І ніж більш рідкісній є здобич, скажімо, коштовних каменів, тим вище їх ціна.
При визначенні ринкової вартості ювелірних виробів не можна не ураховувати і вплив моди. Вона ж важко передбачена, і, щоб орієнтуватися в її звивистих шляхах, оцінювачу ювелірних виробів необхідно стежити за тенденцією розвитку цього ринку. Також оцінювачу потрібно мати особливу прихильність до цих незвичайних об'єктів оцінки – ювелірним виробам. Потрібно відчувати неповторні особливості таких речей.
Ринкова вартість ювелірних виробів з коштовними каменями багато в чому залежить від наступних чинників:
- унікальність виробу;
- відсутність умов швидкого продажу;
- відсутність стандартизації, що приводять до створення як привабливих особливостей, так і прихованих дефектів;
- фінансові умови, які впливаю на ціни реалізації.
В даний час український ринок ювелірних виробів переживає період свого становлення. Швидко розширяється мережа торгових закладів, зайнятих їх продажем. Разом з тим для цивілізованого розвитку такого ринку потрібне втручання спеціально підготовлених професіоналів-оцінювачів. Без них неминуче негативні явища: нічим нез'ясовний міжрегіональний розкид цін на однакові за якістю ювелірні вироби, завищені ціни на вироби зі вставками синтетичних аналогів, ушляхетнюючи різними методами (радіаційним опромінюванням, фарбуванням, промаслюванням каменів), необ'єктивна оцінка дійсно гідних і рідкісних по виконанню ювелірних прикрас. Український ринок заполонен ювелірними підробками зарубіжних фірм. Як правильно оцінити їх? На це може відповісти тільки спеціально навчений професіонал. При цьому важлива класифікація ринкової вартості виробів залежно від оригінальності авторського задуму, часу створення речі, рівня виконавської майстерності.
1. Асортимент ювелірних товарів
1.1 Класифікація ювелірних товарів
Ювелірні вироби класифікують по основній ознаці – призначенню – на вісім груп, які ділять на підгрупи, а підгрупи – на види і підвиди. У види і підвиди з'єднаний ювелірні вироби певної конструкції або одного фасону, виготовлені з певного матеріалу і самостійні артикули, що мають. Така класифікація допомагає розмістити ювелірні вироби в магазинах так, щоб покупець міг швидко орієнтуватися при виборі необхідних йому товарів, а також дає можливість застосувати кодування, що важливо при обробці документації.
Ювелірні товари, становлячи асортимент ювелірних магазинів, ділять за призначенням на наступні групи:
- Предмети особистих прикрас. До них відносять: прикраси для голови; прикраси для шиї і плаття; прикраси для рук; гарнітури.
- Предмети туалету. До них відносять: предмети жіночого туалету; предмети чоловічого туалету; інші предмети туалету.
- Предмети для прикраси інтер'єру. До них відносять: керамічні художні вироби; каменерізні і янтарні художні вироби; художні вироби з дерева; косторізні художні вироби; художні вироби з пап'є-маше; художні вироби з металу.
- Предмети для сервіровки столу. До них відносять: окремі предмети для сервіровки столу; сервізи і прилади.
- Письмові обладнання. До них відносять: обладнання для листа і чернення; предмети для зберігання письмових обладнань; письмові прилади.
- Обладнання для годинника. До них відносять: обладнання для наручних годинників; обладнання для кишенькових годинників.
- Предмети для куріння. До них відносять: предмети для зберігання тютюну і тютюнових виробів; предмети для тримання тютюнових виробів; предмети для висікання вогню; інші предмети для куріння.
- Сувеніри. До них відносять: пам'ятні медалі; нагрудні значки; герби, ключі, брелоки-сувеніри, символи; сувенірні скульптури малих форм; сувенірні вироби народних художніх промислів; інші сувенірні вироби.
За матеріалом, що використовується, ювелірні вироби можуть бути золотими, срібними, мельхіоровими, латунними, з кістки, каменя і ін.