| Групування за роком публікації розрахунку | Середня освіта | Вища освіта | Групування за роком, до якого належить оцінка | Середняосвіта | Вища освіта |
| 90-ті роки | 14,9 | 12,1 | 2000—2005 рр. | 16,3 | 11,2 |
| 2000—2005 рр. | 15,4 | 13,5 | 2006—2008 рр. | 12,3 | 12,6 |
| 2006—2009 рр. | Немає оцінок | 13,1 | 2009 | Немає оцінок | 11,5 |
Японія
| Групування за роком публікації розрахунку | Середня освіта | Вища освіта | Групування за роком, до якого належить оцінка | Середняосвіта | Вища освіта |
| 90-ті роки | 20 | 29,1 | 2000—2005 рр. | 16,8 | 34,2 |
| 2000—2005 рр. | 25,4 | 33,5 | 2006—2008 рр. | 19,3 | 31,6 |
| 2006—2009 рр. | Немає оцінок | 34,1 | 2009 | Немає оцінок | 15,8 |
Росія
| Групування за роком публікації розрахунку | Середня освіта | Вища освіта | Групування за роком, до якого належить оцінка | Середняосвіта | Вища освіта |
| 90-ті роки | 10 | 16,1 | 2000—2005 рр. | 10,3 | 17,2 |
| 2000—2005 рр. | 11,4 | 18,5 | 2006—2008 рр. | 12,3 | 19,6 |
| 2006—2009 рр. | 11,9 | 19,1 | 2009 | 12,1 | 20,0 |
Україна
| Групування за роком публікації розрахунку | Середня освіта | Вища освіта | Групування за роком, до якого належить оцінка | Середняосвіта | Вища освіта |
| 90-ті роки | 19 | 16,3 | 2000—2005 рр. | 18,3 | 14,2 |
| 2000—2005 рр. | 26 | 19,9 | 2006—2008 рр. | 15,3 | 16,6 |
| 2006—2009 рр. | 23,4 | 20,1 | 2009 | 17,1 | 21,0 |
Уже сьогодні Україна інвестує в освіту 6% ВВП (лише п’ять країн світу мають вищий показник витрат на державну систему освіти). Більший відсоток ВВП витрачати на освіту не доцільно, слід шукати внутрішні резерви всередині системи освіти. Проблема з фінансуванням освіти полягає в тому, що чималі витрати на її утримання не є ефективними. Так, наприклад, у Японії чи Південній Кореї втричі більше учнів на одного вчителя, ніж в Україні. Невелика кількість учнів, особливо у мало комплектних сільських школах, аж ніяк не сприяє якості загальної середньої освіти в Україні. Кількість учнів на одного вчителя з року в рік продовжує зменшуватись, бо нічого не робиться для оптимізації мережі шкіл. Якщо б мережа українських шкіл була такою самою, як у Західній Європі, це б дало можливість зекономити щонайменше 1% ВВП. Ці кошти пішли б на підвищення заробітної платні вчителів та на поліпшення технічного оснащення шкіл. Прогноз падіння чисельності населення України на 2025 рік дозволяє передбачити скорочення шкільної мережі на 40%(нас тоді буде близько 40 мільйонів і третина з них будуть люди похилого віку). Тож, сидіти, склавши руки, зберігаючи все як є, неможливо. Повинна бути чітка стратегія реформування освіти, яка б дала змогу підвищити її ефективність.
На мій погляд, відчутне піднесення рентабельності інвестування в освіту для економічного добробуту держави можливе лише паралельно з забезпеченням гідних умов праці майбутніх фахівців і розвитку національної свідомості, які б скоротили відтік висококваліфікованих кадрів, основного потенціалу країни, закордон. Інакше, зусилля по вдосконаленню системи освіти, збільшення обсягів фінансування будуть марними. Досягнення перелічених на початку есе цілей можливе лише при комплексному сприянні розвитку основних сфер соціально-економічного життя країни.