Таблиця 2Розподіл учнів з багатодітних родин, які отримують безкоштовне харчування у школах (%)
| Показники | Рік | ||||
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| Всього учнів з багатодітних родин, які отримують безкоштовне харчування.В тому числі у сім’ї:п’ятеро дітейчетверо дітейтроє дітей | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 11.9 | 10.7 | 10.4 | 10.1 | 9.18 | |
| 12.3 | 11.5 | 11.1 | 10.0 | 9.6 | |
| 75,8 | 77,8 | 78,5 | 79,9 | 81.22 | |
Дані табл. 2 показують суттєві зміни в структурі багатодітних родин, діти з яких отримують безкоштовне харчування у школах, а саме: за період з 2006 по 2010 роки суттєво зросла кількість родин з трьома дітьми у той час, як кількість сімей, у яких четверо та п’ятеро дітей зменшилась.
Відносні величини структури широко використовуються при статистичному дослідженні розвитку народного господарства, змін у складі населення, розміщення продуктивних сил і інше.
Вивчення структури і структурних зрушень суспільних явищ і процесів є одним з важливих завдань статистики.
Відносні величини координації характеризують співвідношення частин цілого між собою. Одну із складових частин цілого приймають за базу порівняння, а всі інші частини знаходять як відношення до неї. Ці відносні величини характеризують не структуру сукупності, а співвідношення частин між собою, і являються особливим видом відносних величин.
За допомогою відносних величин координації визначають, скільки одиниць даної частини цілого припадає на 1, на 100, на 1000, на 10000 одиниць іншої частини, взятої за базу порівняння. Наприклад, кількість інженерів, службовців на 100 робітників, число жінок що припадає на одного чоловіка і навпаки, співвідношення хлопчиків і дівчаток в сукупності народжених і таке інше.
За даними Статистичного щорічника України за 1995 р. ( К., Техніка, 1996) чисельність населення України на 1 січня 1996 р. становила 51,3 млн. чол., в тому числі: чоловіків – 23,9 млн. чол. (46,6 %) і жінок – 27,4 млн. чол. (53,4 %), тобто на 1000 жінок припадало 872 чоловіки (23,9/27,4 * 1000), або на 1000 чоловіків припадало 1146 жінок (27,4/23,9 *1000).
Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення або розвитку даного явища в певному середовищі. Їх отримують шляхом зіставлення двох різнойменних абсолютних величин, пов’язаних між собою, але які не являються складовими цілого. Чисельник відносної величини інтенсивності виражає розмір досліджуваного явища, а знаменник – розмір середовища, в якому воно поширюється або розвивається. Відносні величини інтенсивності завжди числа іменовані і виражаються одиницями виміру тих абсолютних величин, на основі яких вони розраховуються.
До цього виду відносних величин належить показник густоти населення, який є результатом відношення чисельності населення певного регіону до відповідної території і характеризується числом жителів на 1 км2 площі. Наведемо для прикладу дані про густоту населення в Україні і деяких її регіонах станом на 1 січня 1996 р. : в Україні – 85 чол. / км2, ( 51334,1 тис. чол. / 603,7 тис. км2 = 85,0 ), в тому числі в областях: Дніпропетровській – 120,8 чол./ км2; Донецькій – 196,3 чол./ км2; Закарпатській – 100,6 чол./ км2; Івано-Франківській – 105,5 чол./ км2; Луганській – 104,4 чол./ км2; Львівській – 126,7 чол./ км2; Чернівецькій – 116,5 чол./ км2; Чернігівській – 42,8 чол./ км2; Херсонській – 44,4 чол./ км2; Житомирській – 49,5 чол./ км2; Кіровоградській – 49,8 чол./ км2.
Як показують приведені мною дані, розташування населення по території України дуже нерівномірне. Так, в Дніпропетровській області порівняно з Чернігівською густота населення щільніша більш ніж в 4,5 рази (196,2 / 42,8); Херсонською – в 4,4 рази (196,2 / 44,4); Житомирською – в 4 рази (196,2 / 49,5) і так далі.
Прикладами відносних величин інтенсивності можуть служити й інші статистичні показники, широко застосовувані в статистичному аналізі, як наприклад: виробництво продуктів на душу населення; вихід сільськогосподарської продукції на 100 га земельних угідь, фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, продуктивність праці і тому подібне.
Відносні величини порівняння характеризують співвідношення однойменних величин, що стосуються одного й того ж періоду або моменту часу, але різних об’єктів чи територій.
Їх виражають в процентах, або коефіцієнтах, які показують, у скільки разів одна порівняльна величина більша від іншої. Так, знаючи що в Києві на початок 1996 р. проживало 2638,7 тис. чол., а в Севастополі – 406,9 тис. чол., знайдемо, що чисельність населення Києва приблизно в 6,5 рази більша, ніж чисельність населення Севастополя.
Відносні величини порівняння знаходять широке використання в порівняльній оцінці розмірів території, величини посівних площ, об’ємів промислової продукції окремих областей, регіонів, міст і так далі.
Відносні величини порівняння застосовуються в міжнародних зіставленнях, таких як виробництво важливих видів продукції на душу населення і інше.
3. Комплексне використання абсолютних і відносних статистичних величин.
Явища суспільного життя надзвичайно складні і багатогранні. Будь-який узагальнюючий показник спроможний відтворити лише одну грань предмета пізнання. Розмір соціально-економічних явищ і їх кількісні співвідношення змінюються залежно від часу і місця з неоднаковою швидкістю і в різних напрямках. Це зумовлює необхідність комплексного підходу до вивчення конкретних суспільних явищ, а отже, і диференційованого використання в економічному аналізі абсолютних і відносних величин. Така умова випливає безпосередньо з характеру взаємозв’язку абсолютних і відносних величин. Взаємозв’язок між даними величинами заклечається в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин.
Кількісне вираження відносних величин залежить не тільки від числової відмінності між порівнюваними абсолютними величинами, але й від розміру бази порівняння, чим вона менша, тим більша відносна величина і навпаки. Тому одна і та ж абсолютна величина, в залежності від бази порівняння, може бути виражена різною відносною величиною. Або однаковому проценту можуть відповідати різні абсолютні значення ознак. Якщо брати у відриві абсолютні і відносні величини, то вони не дадуть ясного і чіткого уявлення про досліджувані явища і процеси.
Наприклад, в двох областях України «А» і «Б» із середньорічною чисельністю населення відповідно 943,6 і 3088,4 тис. чол. протягом року народилось однакове число дітей, по 12 тис. чол. в кожній. Але без застосування спеціальної відносної величини – коефіцієнта народжуваності, судити в якій області народжуваність вища неможливо. З цією метою обчислимо коефіцієнт народжуваності:
для області «А» Кн = 12 / 943,6 * 1000 = 12,7 %0;
для області «Б» Кн = 12 / 3088,4 * 1000 = 3,9 %0;
Отже, в області «А» народжуваність вища ніж в області «Б» в 3,2 рази (12,7 / 3,9).
Візьмемо інший приклад. Нехай дві торгових точки виконали план товарообороту на 112 % кожна, тобто обидві його перевиконали на 12 %. Але якщо взяти до уваги, що в першій з них при плані товарообороту 12 млн. грн. Фактичне виконання становить 13,44 млн. грн., тобто зверх плану виручено 1,44 млн. грн., а в другій – при плані 500 тис. грн., фактичне виконання склало 560 тис. грн., або перевиконане на 60 тис. грн., то різниця, як бачимо дуже суттєва.
Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівнянності порівнюваних абсолютних величин. Обов’язково потрібно, щоб при розрахунку відносних величин виконання плану, динаміки і порівняння, їх абсолютні величини були порівняні між собою по періодах або моментах часу, до яких вони відносяться за одиницею виміру їх обсягу, за колом охоплюваних об’єктів, за методикою їх обчислення, за територією і деякими іншими ознаками.
Точне дотримання вимоги порівнянності особливо потрібне при порівнянні народногосподарських показників між різними країнами світу в зв’язку з неоднаковою методологією їх розрахунків.
Таким чином, тільки в поєднанні і взаємному доповненню одних одними, абсолютні і відносні величини дають можливість повніше і глибше проаналізувати явища суспільного життя, їх особливості й закономірності.
Відносні величини у взаємозв’язку з абсолютними величинами виступають як важливий засіб інформації і аналізу різних сторін соціально-економічних явищ і процесів, що є найважливішим принципом їх використання.
Висновок
При написанні цієї роботи можна зробити такі висновки:
Абсолютні показники необхідні для планування правової діяльності і керування нею. Але їх потрібно доповнювати відносними величинами, що значно збагатить і поглибить аналіз явищ, які відбуваються у сфері правової діяльності.
Абсолютні статистичні величини ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Вони обов'язково характеризують розміри сукупності або обсяг ознаки явища. Абсолютні величини завжди характеризують сукупність у певних просторах і конкретному місці та часі.
Для того щоб провести всебічний аналіз правових явищ, обов'язково необхідно обчислити узагальнюючі показники. В першу чергу це стосується обчислення відносних величин, які дають змогу проаналізувати і здійснити порівняння рівня злочинності в окремих країнах та в різних адміністративно-територіальних одиницях. Усі узагальнюючі показники обчислюються на основі абсолютних величин.
Список використаної літератури:
1. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2002.
2. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. – Львів: «Світ», 1995.
3. Є. І. Ткач, В. П. Сторожук – Загальна теорія статистики. – Київ: «Центр учбової літератури», 2009.
4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, І.О. Петрига та ін.: за редакцією Є. П. Качана. К.: Вища школа, 1997.
5. Романюк О.П. Методи економіко-статистичного аналізу: Навчальний посібник. - К.: Видавництво УАДУ, 1997.
6. Статистика. Підручник / За ред. С.С.Герасименка. - К.: КНЕУ, 2000.
7. Тринько Р.І. Теорія статистики. – Львів: ЛДАУ, 1998.
8. Деякі таблиці з інтернету.