Основи мікроекономіки (стр. 7 из 26)
а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;
б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;
в) залишить споживання без змін;
г) споживатиме більше і батончиків і морозива.
20. Нахил бюджетної лінії відображає:
а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;
б) межі можливого споживання двох благ при даних цінах на них;
в) співвідношення цін двох благ;
г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.
21. При підвищенні ціни блага А і зниженні ціни блага В, бюджетна лінія займе положення, зображене пунктиром на графіку:
А А А А  |  |  |  |
В В В В
а) б) в) г)
Вправа 3. Визначте, яке з положень вірне, а яке помилкове:
1. Всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень грошового доходу.
2. Криві байдужості ніколи не перетинаються.
3. Споживацькі переваги транзитивні.
4. Більша кількість товарів приоритетніша меншій кількості.
5. Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим меншу корисність вона відображає.
6. При зниженні ціни товару Х, бюджетна лінія зміщується вправо, при цьому кут нахилу залишається без змін.
7. При збільшенні доходу споживача бюджетна лінія зміщується вправо.
8. Рівновага, при якій споживач обмежується одним товаром називається внутрішньою рівновагою.
9. Функція корисності – це відношення між обсягом споживання і ступенем задоволення, яке отримує споживач.
10. Загальне рівняння рівноваги споживача має вигляд: MUx=MUy.
11. Володимир діє згідно з аксіомою транзитивності, якщо він може завжди сказати, що надає перевагу одному з двох споживчих наборів.
12. Сукупність кривих байдужості називається картою кривих байдужості.
13. Коли Андрій одержує позитивну граничну корисність від споживання лимонаду і піцци, крива байдужості цих товарів має від’ємний кут нахилу.
14. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо він витрачає повністю наявний дохід таким чином, щоб гранична норма заміщення одного товару іншим дорівнювала співвідношенню цих товарів.
15. Коли відношення цін двох товарів дорівнює 2 і гранична норма заміщення також 2, то Ліна максимізує корисність.
16. Загальна корисність зростає при зростанні рівня споживання.
17. Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.
18. Загальна корисність зростає при зростанні рівня споживання.
19. Якщо ви придбали більше одиниць якого-небудь товару, то ваша гранична корисність зростає.
20. Якщо гранична корисність зменшується, то і загальна корисність зменшується.
21. Кожна точка, що лежить на кривій байдужості відображає однаковий дохід споживача.
Вправа 4. Виконайте завдання:
Завдання 1.Андрій любить споживати за сніданком свіжі соки. Орієнтуючись на свої смаки, він склав таблицю корисності. Відобразить графічно переваги Андрія, Використовуючи криву байдужості.
| Сік томатний | 2 | 1 | 4 | 1 | 3 | 3 | Склянки |
| Сік яблучний | 2 | 0,5 | 3 | 3 | 1 | 3 | Склянки |
| Корисність | 40 | 20 | 35 | 40 | 40 | 50 | Бали |
Завдання 2. Виходячи з сітки споживача визначте, від скількох одиниць товару А має відмовитись споживач з метою придбання третьої одиниці товару В:
| Кількість товару А | Кількість товару В |
| 18 | 1 |
| 12 | 2 |
| 7 | 3 |
| 3 | 4 |
| 0 | 5 |
Завдання 3. Юрій впевнений, що при застуді 6 ложок меду на одну склянку гарячого молока допомагають так само, як і три ложки меду на 2 склянки молока. Яка гранична норма заміни молока медом ?
Завдання 4. Сергійко з Володею вважають, що купувати одночасно 8 пляшок Кока-Коли і 3 пляшки Фанти, або 6 пляшок Кока-Коли і 4 пляшки Фанти рівноцінно. Знайдіть граничну норму заміщення Кока-Коли на Фанту.
Завдання 5. Студент щотижнево отримує від батьків 20 грн. на їжу та розваги. Намалюйте бюджетну лінію студента для кожної із ситуацій, відкладаючи продукти споживання по вертикальній осі, а розваги – по горизонтальній.
| № п/п | Ціна продуктів | Ціна розваг |
| 1 | 50 коп. | 50 коп. |
| 2 | 1 грн. | 50 коп. |
| 3 | 50 коп. | 1 грн. |
| 4 | 40 коп. | 40 коп. |
| 5 | 50 коп. | 50 коп., але доходи збільшились до 25 грн. |
Завдання 6. Споживач витрачає 20 грн. на тиждень для придбання товарів А і В.
| Товар | Ціна, коп. | Кількість одиниці, що купуються | Загальна корисність | Гранична корисність |
| А | 20 | 20 | 500 | 30 |
| В | 50 | 12 | 1000 | 20 |
Що повинен зробити споживач для максимізації функції корисності ?
Завдання 7. Визначаючи тижневий рівень споживання Петро дійшов висновку, що він одержував 20 умовних одиниць корисності від споживання останньої шоколадки, тоді як від останнього тістечка – 40 умовних одиниць. Що повинен зробити Петро, щоб максимізувати свою корисність від споживання цих товарів, якщо шоколадка коштує 2 грн., а тістечко – 5 грн. ?
Завдання 8. Дохід Сергія складає 10 грн. Коробка сірників коштує 50 коп., а пачка цигарок – 1 грн. Чому дорівнює нахил лінії бюджетного обмеження Сергія, якщо він витрачає повністю дохід на сірники та цигарки ?
Завдання 9 . Набір споживача складається з двох товарів: пива та раків. Загальна корисність характеризується наступними даними:
| Пиво (келихи) | Загальна кількість пива | Раки (шт.) | Загальна корисність раків |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 10 | 10 | 7 |
| 2 | 18 | 20 | 13 |
| 3 | 24 | 30 | 18 |
| 4 | 28 | 40 | 22 |
| 5 | 31 | 50 | 25 |
| 6 | 33 | 60 | 27 |
Ціна келиха пива – 1 грн., ціна одного рака – 50 коп. Загальний дохід споживача, який він може витратити на ці товари – 4,5 грн. Яку кількість пива та раків він купує у стані рівноваги ?
Тема 3. Моделювання поведінки споживача наринку товарів
У попередній темі було прийнято допущення, що споживач робить свій вибір лише між двома товарами: товаром Х та товаром У. Спробуємо тепер наблизити нашу модель до реальної дійсності. Адже фактично споживач вибирає конкретний товар з усієї маси запропонованих йому благ. Тому слід проаналізувати, яким чином споживач робить вибір, протиставляючи товар Х усім іншим товарам, як на його вибір впливає дохід і ціни та як в результаті цього формується індивідуальний попит на товар.
3.1 Криві “дохід-споживання”. Криві і закони Енгеля
Якщо ввести в модель споживацького вибору положення про вибір між даним товаром та усіма іншими товарами, то це, перш за все, позначиться на уявленні про структуру витрат бюджету. У цьому випадку формула розширеного бюджетного обмеження набуде такого вигляду:
І = PxQx + SPyiQyi. (3.1)
Дещо інакше за цих умов буде тлумачитися й лінія бюджетних обмежень. Тепер на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання усіх інших товарів (рис.3.1). Точка перетину бюджетної лінії з віссю У відповідатиме загальному рівню доходу споживача.
РyQyІ
a
Qx
Рис.3.1. Лінія розширеного бюджетного обмеження
Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнюватиме тангенсу кута a:
tga = I/Qx = Px . (3.2)
Можна також побудувати криву байдужості для споживача з урахуванням нових допущень (рис.3.2). Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку цінність всіх інших товарів для споживача набуває грошового виразу.
Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незмінною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUx). Тому нахил кривої байдужості співпаде з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена у грошах, співпаде з ціною товару Х. Інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:
MUx= Px. (3.3)
При менших обсягах закупок гранична корисність товару буду більша, ніж ціна, що створюватиме зацікавленість збільшити кількість товару Х. Якщо закупки виявляться більшими ніж рівноважний обсяг, ціна товару перевищить його корисність. А це підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага наступить тоді, коли гранична корисність, як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися заради отримання додаткової одиниці товару, зрівняється з його ціною.