Незважаючи на те, що велика частина наукового потенціалу зосереджена на великих компаніях, малі і середні фірми по широкому колу продукції частіше починають комерціалізацію нових товарів. Дослідження 500 значних технологічних нововведень і винаходів, зареєстрованих протягом останнього двадцятиріччя в Німеччині і США, виявило важливу роль невеликих фірм навіть у втіленні в життя істотних технологічних нововведень.
Успіх малого бізнесу в цій області можна пояснити наступними причинами. Поглиблення спеціалізації в наукових розробках привело до того, що в багатьох випадках невеликі фірми йдуть по більш простому або ризикованому шляху, працюють в неперспективних галузях. Дрібні фірми також охоче беруться за освоєння оригінальних нововведень, оскільки при випуску принципово нового виробу знижується значення великих лабораторій з напрямами досліджень, що устоялися. До того ж малі фірми прагнуть як можна швидше налагодити масове виробництво. Тим самим, значення розробок, що проводяться дрібними підприємствами досить важливо, передусім, з точки зору розширення ринку товарів, що пропонуються і послуг, що в свою чергу активно стимулює процес виробництва з метою найбільш швидкого задоволення (знову народженого) попиту, що мотивується розробками, що проводяться фірмами малого і середнього підприємництва.
Відношення нововведень до витрат на наукові дослідження і розробки малих підприємств в 3–4 рази вище, ніж у великих. Якщо прослідити шлях винаходу, використаного великими монополіями, то нерідко воно виявляється результатом роботи окремих вчених або дрібних фірм. Однак подальше впровадження здійснюється компаніями, що володіють необхідними для цього фінансовими і матеріальними ресурсами.
Узагальнюючи все вищесказане, хотілося б звернути увагу на те, що дрібне підприємництво впливає на структуру ринку і розширення ринкових відносин передусім внаслідок зміни кількості суб'єктів ринку, підвищення кваліфікації і міри прибавленості все більш і більш широких верств населення до системи підприємництва і ділового адміністрування.
Розвиток спеціалізації і кооперації залучає дрібних і середніх підприємців в сферу впливу великих об'єднань.
Фактично вони втрачають свою незалежність і перетворюються в окремі частки більш великих монополій, хоч офіційна статистика враховує їх як самостійні одиниці. Великі підприємства приваблюють вузькоспеціалізовані дрібні фірми, що виробляють для них окремі деталі і вузли. Навколо монополій, особливо в галузях машинобудування, електронної промисловості, групуються звичайно по декілька десятків тисяч дрібних підприємств, які користуються фінансовою і технічною допомогою монополій. Для господарів монополістичних об'єднань також дрібні субпідрядники зручні і вигідні: вони постачають свою продукцію по досить низьких цінах. Їх виробничі, соціальні і інші проблеми мало турбують керівників монополій. У періоди несприятливої кон'юнктури і інших ускладнень, монополії (господарі) рвуть зв'язки зі своїми дрібними постачальниками, кидаючи їх напризволяще. У останнє десятиріччя в багатьох країнах посилилася тенденція до об'єднання дрібних підприємств на основі спеціалізації і кооперації виробництва, у великі галузеві структури, які зараз виробляють великі обсяги різноманітної продукції, в тому числі високого технічного і технологічного рівня, і досить успішно конкурують на ринках з великими компаніями і монополіями.
Важливість малих підприємств ще і в тому, що вівши запеклу конкурентну боротьбу за виживання, вони вимушені постійно розвиватися і пристосуватися до поточних умов ринку, адже щоб існувати треба отримувати кошти для існуванню, а значить бути кращим за інших, щоб прибуток діставався саме ім.
Масовий випуск промислових виробів тривалого споживання автомобілів, холодильників, телевізорів і великими підприємствами викликає потребу у відповідних промислових послугах по ремонту і обслуговуванню, які часто здійснюють дрібні підприємства, оскільки монополії через свою величині вимушені затрачувати багато зусиль в цьому напрямі або створювати розгалужену мережу маленьких філіали, що саме по собі також досить заняття, що дорого коштує, що служить в основному для підтримки престижу великої фірми.
Діяльність малих підприємств в менш розвинених районах західноєвропейських країн – це основа всього їх соціального і економічного життя і вирішальна передумова їх подальшого господарського розвитку.
У той же час, на дрібних підприємствах відмічається більш висока ефективність праці, малі фірми з меншими витратами задовольняють потреби в дефіцитних видах товарів і послуг на основі розробки місцевих джерел (сировина) і забезпечує при цьому велику зайнятість. Вони збільшують розміри надходжень до муніципальних бюджетів, стимулюють НТП, виконують інші важливі для господарства функції.
Політичний вплив малого бізнесу в різних країнах досить великий, оскільки соціальна група підприємців давно стала основою середнього класу, що сформувався, найбільш представницького по своїй чисельності і що є виразником політичних переваг значної частини населення.
Істотна роль малих підприємств в економічному житті країн з ринковою системою господарювання визначається тим, що в цьому секторі економіки діє переважна більшість підприємств, зосереджена велика частина економічно активного населення і проводиться приблизно половина валового внутрішнього продукту. Так, питома вага малих підприємств в таких країнах, як Японія, Німеччина, перевищує 95%. З 880 тис. промислових підприємств Японії тільки 4 тис. мають більше за 300 працюючих і 700 – більше за 1000 працюючих. У країнах ЄС кількість підприємств з чисельністю зайнятих понад 500 чоловік не перевищує 12 тис.
Висновки
Мале підприємництво є важливим фактором розвитку та ефективного функціонування економіки. На сьогоднішній день, в умовах фінансової нестабільності мале підприємництво має певні переваги по відношенню до великих підприємств, але все таки спостерігаються негативні тенденції у розвитку малого підприємництва, що перешкоджають його ефективному функціонуванню.
Дана проблема особливо актуальною є в умовах сьогодення, коли Україну охопила світова фінансова криза. Оскільки мале підприємництво є досить поширеною і складною за своєю функціональною роллю категорією, то у процесі своєї діяльності воно стикається з рядом проблем, що заважають його нормальній роботі і цим самим зменшують прибутковість підприємницьких структур.
Виконане дослідження дає змогу дійти таких висновків.
Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики щодо сприяння цьому сектору економіки. Зокрема, йдеться про створення відповідної спрощеної системи оподаткування малого підприємництва, фінансово-кредитну та матеріально-технічну підтримку, науково-методичне, інформаційно-консультативне та кадрове забезпечення малого підприємництва.
Механізм оподаткування малого підприємництва в Україні не може бути достатньо ефективним без проведення спрощеної системи оподаткування. Таким чином спрощена система оподаткування є особливим типом підприємницької діяльності, є важливим структуроутворюючим чинником ринкової економіки як найбільш масова, динамічна та гнучка форма оподаткування. Активне використання спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва є важливим чинником зміцнення конкурентоспроможності не лише цих суб’єктів, а й зміцнення конкурентоспроможності економіки України в цілому.
Для підвищення ефективності функціонування малого підприємництва необхідно проводити аналіз та оцінку його стану, що дає точну інформацію про стан підприємства та його прибутковість, а також дає можливість вирішення власних стратегічних цілей, які залежать від ряду факторів, що здійснюють на неї, як позитивний так і негативний вплив.
Суб'єкти малого підприємництва як суб'єкти ринкової економіки мають як переваги, так і недоліки. Зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку малого бізнесу вказує на його переваги, які є важливі для розвитку підприємства в цілому.
Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень великою мірою визначатиметься тим, як вдасться реалізувати потенціал малого підприємництва, цього динамічного і мобільного сектору економіки.
Список використаних джерел
1. Азарова Т.В Некоторые перспективы развития малого и среднего бизнеса Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007 – 1056 с.
2. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – К.: Знання, КОО, 2003. – 302 с.
3. Васильців Т.Г. Стратегія розвитку малого бізнесу в малих містах, визначення першочергових завдань у цій сфері/ Т. Г. Васильців Економіка і держава №6 2008. – 98 с.
4. Виговська В. В. Іляш О.І. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку В. В. Виговська О.І. Іляш Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 1. – 59-64 с.
5. Гаєвська Л.М. Підприємницька діяльність та її оподаткування: [навч. посіб.] Л.М. Гаєвська – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 218 с.
6. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: [навч. посібн.] – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. –488 с.
7. Господарський кодекс України – №436–IV від 16.01.2003. – К.: Атіка, 2003. 208 с.
8.Довгальова О.В. Регулятивна роль держави в сфері малого бізнесу: Монографія. – Донецьк: ТОВ «РВК» ПРОМО, 2005. – 376 с.
9. Дєгтяр О.А. Напрями вдосконалення організаційно- правового механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва / О.А. Дєгтяр// Економіка та держава. – 2008. №2 – 96 с.
10. Заєць О. Інноваційно-інвестиційний розвиток вітчизняних підприємств – шлях до подолання економічної кризи О. Заєць Вісник Національного банку України. – 2009. – № 1. – 60-63с.