Конкуренція підприємств: сучасні тенденції, види, форми (стр. 3 из 8)

Рис. 7.1. Крива попиту для досконалоконкурентного підприємства

конкуренція ринкова економіка

За таких умов сукупна виручка фірми змінюється лише при зміні обсягу виробництва продукції і, відповідно, середня виручка та гранична виручка при Р = const дорівнюють ціні

AR(q)=TR(q)/q=Pq/q=P;

MR(q)=dTR(q)/dq=d(Pq)/dq=P,

де Р — ціна продукції;

q— обсяг випуску фірми;

AR— середня виручка;

МR— гранична виручка.

Таким чином, крива попиту на продукцію окремого підприємства в умовах досконалої конкуренції є одночасно і кривою його середньої та граничної виручки.

Підприємство в умовах ринку досконалої конкуренції може максимізувати свій прибуток лише за умови пристосування обсягів випуску до умов ринку та/або власних витрат, які зумовлені технологією виробництва. Економісти під максимумом прибутку розуміють, по-перше, максимум додатної різниці між виручкою та витратами на виробництво певного обсягу продукції, по-друге, мінімум від'ємної різниці між цими самими величинами, оскільки мінімум збитків може розглядатися як максимум прибутку, якщо отримати додатний прибуток неможливо.

В короткому періоді фірма випускає певний обсяг продукції і повинна лише визначити, чи слід його змінювати з метою максимізації прибутку. Фірма приймає рішення про збільшення випуску, якщо вона буде мати від цього вигоду. Коли йдеться про

збільшення випуску продукції на одиницю, то виручка від реалізації одиниці продукції (MR = Р) має бути не меншою від вартості виробництва цієї одиниці (МС). Отже, мінімальна ціна, за якою фірма погодиться пропонувати додаткову одиницю продукції, що забезпечує їй лише нульовий економічний прибуток (тобто нормальний прибуток), визначається умовою Р = МС.

Умова беззбитковості конкурентної фірми досягається, якщо виробляється обсяг продукції, для якого

Р = АТСmin

Це значить, що TR = TVC, а отже збитки підприємства дорівнюють сумі постійних витрат. В цьому випадку фірмі байдуже, чи випускати даний обсяг продукції, чи закритися. Якщо ціна не буде відшкодовувати середніх змінних витрат (AVC), то за будь-якого відмінного від нуля обсягу випуску збитки виявляться більшими, ніж постійні витрати, і фірма, що максимізує прибуток, припинить діяльність. Таким чином умова закриття фірми (універсальне правило ринку):

P<AVCmin

Точка закриття фірми конкурента — це точка для якої виконується умова:

P = AVCmin.

Можливі випадки прибутковості діяльності фірми в короткий період показано на рисунку 7.4.

а) економічний прибуток (P>ATC)

б) нормальний прибуток (Р = АТСmin)

в) економічні збитки (AVC<Р < АТС)

Рисунок 7.4. Випадки рівноваги конкурентної фірми в короткий період

Індивідуальна короткострокова крива пропозиції S— графічна форма функції пропозиції всистемі координат «обсяг випуску -ціна». В короткостроковому періоді крива пропозиції утворюється як частина кривої МС, що розташована не нижче точки перетину з кривою AVC (рисунок 7.5). За цінами Р < AVCnlm обсяг пропозиції буде дорівнювати нулю, тому формально до кривої пропозиції слід відносити і вертикальний відрізок ОР0 на рисунку 7.5 (нижня частина). Крива пропозиції для кожного обсягу Q, визначає мінімальну ціну, за якою фірма беззбитково для себе пропонує останню вироблену одиницю продукції на ринку.

Якщо для кожної із N фірм, що входять у галузь, визначити криву пропозиції, то можна побудувати криву ринкової (галузевої) короткострокової пропозиції; вона утворюється як горизонтальна сума індивідуальних кривих пропозиції окремих фірм.

В ході довгострокового періоду фірми мають достатньо часу, щоб пристосуватись найкращим чином до різних змін на ринку. Короткостроковий період передбачає існування постійної кількості фірм в галузі, які не змінюють обсягів капітального обладнання. В довгостроковому періоді фірми в змозі як збільшити, так і скоротити масштаби виробництва; за цей час в галузь можуть увійти, нові фірми, а частина фірм здатна вийти з галузі.

Рисунок 7.5. Побудова кривої пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді

Наявність прибутку в короткостроковому періоді у конкурентних фірм робить галузь привабливою для притоку капіталу. Оскільки вхід і вихід на ринок абсолютно вільні, починається активна експансія капіталу в галузь. Збільшення кількості фірм в галузі приведе до збільшення пропозиції товару; якщо при цьому ринковий попит на товар, що виробляють фірми, не зміниться, то розширення пропозиції викличе зниження ціни товару. Процес входження в галузь нових фірм буде продовжуватись до тих пір, поки в даному короткостроковому періоді ціна не впаде до значення середніх сумарних витрат і всі фірми галузі будуть одержувати нульовий економічний прибуток (рисунок 7.6).

Протилежні процеси будуть спостерігатися, якщо фірми галузі в якомусь короткостроковому періоді мають збитки. В цьому випадку фірми не покривають своїх сумарних витрат, тому частина з них спробує більш вигідно використати ресурси і вийде з галузі, а інші перестануть замінювати зношене обладнання. В результаті пропозиція товару знизиться і при незмінному попиті ціна товару підвищиться, поки не зрівняється з середніми сумарними витратами в даному короткостроковому періоді (рисунок 7.6).

Процес входу-виходу буде продовжуватись поки фірми не досягнуть рівноваги в довгостроковому періоді. Існує три умови рівноваги галузі в довгостроковому періоді:

1.Функціонуючі фірми найкращим чином використовують наявне капітальне обладнання. Це означає, що кожна фірма галузі в короткостроковому періоді максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, коли МС = Р.

2.Не існує спонукаючих причин для фірм інших галузей входити в галузь, оскільки всі фірми галузі мають обсяг виробництва, який відповідає мінімуму середніх сумарних витрат в короткостроковому періоді, і одержують нульовий економічний прибуток.

3. Фірми галузі не мають можливості знижувати сумарні вит
рати на одиницю продукції за рахунок розширення масштабів ви
робництва. Це рівнозначне умові, що кожна фірма галузі вироб
ляє обсяг продукції, який відповідає мінімуму середніх сумарних
витрат у довгостроковому періоді, де крива LATC має мінімум.

Умова довгострокової конкурентної рівноваги: Р = LATCmin= LMC

Рисунок 7.6. Встановлення довгострокової рівноваги в умовах досконалої конкуренції: а) галузь; б) фірма

Стан довгострокової рівноваги визначає обсяг випуску, що забезпечує фірмі нормальний прибуток на перспективу. Умова довгострокової конкурентної рівноваги визначає для довгострокового періоду умову беззбитковості та умову закриття одночасно.

Недосконала конкуренція.

Ринок характеризується як недосконалоконкурентний, коли порушуються головні структурні співвідношення, притаманні досконалій (чистій) конкуренції.

Монополія.

Під монополією прийнято розуміти ринкову структуру, що відповідає наступним умовам:

- весь галузевий випуск постачає одна фірма;

- пропонований монополією товар є особливим в своєму роді і не має близьких замінників;

- вхід на ринок нових фірм блоковано, тому в умовах монополії відсутня будь-яка конкурентна боротьба.

Ринок, де суворо виконуються всі умови, зветься чистою монополією.

Одна з причин появи й існування монополії полягає в такому співвідношенні між розмірами ринку (пред'явленим попитом) та ефективною потужністю підприємства, яке вимагає існування декількох чи єдиного виробника, на відміну від ринків продукції ефект масштабу виробництва якої явно не виражений. Іншими причинами можуть бути природні (єдине джерело сировини), технологічні (експлуатація винаходу без передачі прав на його використання протягом визначеного часу) та інші.

Монополія можлива лише тоді, коли вхід на ринок іншим підприємствам представляється невигідним чи неможливим. Якщо на ринок входять інші підприємства, то монополія зникає. Отже, наявність вхідних бар'єрів є обов'язковою умовою виникнення та існування монополії.

Основні бар'єри входження на ринок:

- виключні права, отримані від уряду (зв'язок, транспорт, кабельне телебачення);

- авторські права і патенти;

- власність на всі ресурси (діаманти, алюміній);

- переваги низьких витрат.

Ринки, закриті для входження конкурентів юридичними бар'єрами, називаються закритими монополіями.

Монополія, яка існує за рахунок економії на масштабах, називається природною монополією. У зв'язку зі значною економією від масштабу виробництва і технологічною недоцільністю розвитку конкуренції на ринку може існувати тільки один господарюючий суб'єкт, що задовольняє попит клієнтури і одержує прибуток. Розосередити виробництво на кількох підприємствах недоцільно, тому що це приведе до невиправданого росту витрат. Ринкам природної монополії притаманні всі основні характеристики ринку монопольного типу. Однак способи впливу держави на ці ринки (насамперед установлення цін і тарифів) будуть відмінними від тих, котрі доцільні стосовно інших монопольних підприємств.