Дніпровсько-Донецьку газоносну область виявлено поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині. Це найбільша в Україні нафтогазоносна область (93,8% загального видобутку газу в країні). Основні родовища природного газу в Харківській (Шабелинське,Хретищенське, Кичічевське, Дружелюбівське, Західнохрестищівське), Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Солохо-Диканівське), Дніпропетровській (Перещетинське), та Чернігівській (Гнідинцівське) областях. Всього тут виявлено 111 газових родовищ, запаси газу яких становлять 785,4 млрд м3 .
Найбільше із зазначених родовищ – Шебелинське (80% усіх запасів газу в Україні), на другому місці за запасами газу Західнохрестищенське газоконденсатне родовище, яке експлуатується з 1970 року, далі Гніздинцівське нафтоконденсатне родовище – одне з найпродуктивніших в Україні (діє з 1960р.).
У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито і експлуатується 17 газових родовищ із загальними запасами газу 14,3 млрд м3 . Найбільші з них Галіцийське, Джанкойське, Глібовське, Оленівське, Задорненське, Стрілківське. На дні Чорного моря геологи виявили ряд перспективних газових підвищень (підземних і підводних структур). [11, с. 290-294]
За станом на 01.01.2008 р., залишкові запаси газу в Україні складають 1023, 8 млрд. м3. Умови добутку із родовищ, вже введених на цей час в розробку, постійно ускладнюються із-за певних факторів. Більш 75% газових родовищ мають початкові добуткові записи менш 10 млрд. м3, лише у чьотирьох початкові добуткові запаси газу перевищують 100 млрд. м3 (Яблунівське, Шебеленське, Єфремовське, Західно-Хрестищенське), на них в Україні випадає 25% добутку природного газу. [5]
У січні-лютому 2009 року ДК «Укргазвидобування» збільшила видобуток природного газу порівнянні з відповідним періодом 2008 року на 123,5 млн. куб. м. Обсяги видобутку природного газу по компанії за перші два місяця цього року склали 2 млрд. 635 млн. куб. м. Газового конденсату та нафти було видобуто 130 тис. т, що на 3,3 тис. т більше запланованого.
Бурове управління «Укрбургаз» закінчило будівництво 13 нафтових та газових свердловин та передало в експлуатацію 12 свердловин. Всього за перші два місяця 2009 р. в експлуатацію введено 19 нових свердловин, що на 3 свердловини більше у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. [8]
Пошуково-розвідувальні роботи у січні-лютому проводилися на 20 площах та 37 родовищах ДК «Укргазвидобування». В результаті робіт було відкрито Мигринське нафтогазове родовище в Луганській області та розширені контури газових покладів Вишнянського родовища в Львівській області.
Проблеми добутку газу в Україні пов’язано також з тим, що більш 15% його запасів по критеріям рівня вичерпання ресурса належить к категорії важко добуваємих. Практично усі запаси родовищ Прикарпаття відносяться к даному типу. Вилучення важко добуваємих запасів газу здійснюється за допомогою спеціальних наукомістких і високовитратних технологій і устаткування.
Україна грає досить активну роль в світовій торгівлі газом. Не дивлячись на те, що її ВВП по відношенню до світового складає менше 1% по споживанню природного газу вона на дев’ятому місці після США, Канади, Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Ірану і Японії. При цьому, більшу частину своєї потреби в природному газі (69,8 млрд.куб.м.) Україна задовольняє за рахунок імпорту.[3, с. 44]
Забезпечення споживачів природним газом здійснюється газовими мережами (тиском до 12 атмосфер), довжина яких становить 347,2 тис. км. Необхідний режим газопостачання в цих мережах забезпечують 59 тис. газорегуляторних пунктів.
Рівень газифікації житла природним газом на сьогодні становить 78,1% в містах та 38,2% в сільській місцевості. Газифіковано природним газом 428 міст, 600 селищ міського типу та 12,4 тисяч сіл. Здійснюється газопостачання 147 тис. промислових та комунально-побутових споживачів, а також біля 16 млн. квартир і приватних будинків. [8]
З метою визначення фактичного технічного стану розподільних газопроводів та споруд на них запроваджено моніторинг їх технічного стану. Роботи з обстеження розподільних газопроводів проводяться у відповідності з довгостроковою Програмою обстеження і моніторингу технічного стану газорозподільних мереж по ВАТ з газопостачання та газифікації на 2008-2012 роки.
Для збільшення видобутку нафти і газу підприємства НАК «Нафтогаз України» в останні роки значно активізували обсяги геологорозвідувального буріння, взявши на себе функцію самостійного забезпечення сировинною базою. Раніше ці функції належали геологічним підприємствам.[9]
У 2007 році підприємства Компанії пробурили 174,4 тис. метрів розвідувальних свердловин. (Обсяги геологорозвідувального буріння в Україні) Забезпечено приріст запасів вуглеводнів в розмірі 26,0 млн. тонн умовного палива. (Динаміка приросту запасів вуглеводнів по Україні) Понад 90% загальної вартості геологорозвідувальних робіт фінансується за рахунок власних коштів Компанії.
Обсяги експлуатаційного буріння упродовж останніх років залишалися стабільно високими, з тенденцією до подальшого зростання. В 2007 році підприємствами НАК «Нафтогаз України» пробурено 246 тис. метрів. (Обсяги експлуатаційного буріння в Україні)
У 2006 році відкрито 5 родовищ, з них: Добрянське та Лугівське газові родовища, Трьохізбинське та Чкалівське газоконденсатні родовища, перше нафтове родовище Суботіна на Прикерченському шельфі Чорного моря. Крім того, відкрито нові поклади на Дубаневицькому, Більському, Аксютівському, Дробишівському, Копилівському, Куличихинському, Лопушнянському родовищі, Лиманському родовищі, Валюхівському, Рибальському, Східно-Решетняківському, Качалівському, Малосорочинському та Одеському родовищах.
У 2007 році було відкрито три газоконденсатні родовища: Веселогорівське (Луганська область), Ливенське (Полтавська область) та Південно – Коломацьке (Харківська область). Загальні прогнозні ресурси газу цих родовищ оцінюються в розмірі понад 14 млрд. куб.м.
Потенційні ресурси природного газу складають 5,4 трлн.куб.м, газового конденсату – понад 400 млн. тонн, нафти – 850 млн. тонн.
Видобуток газу, газового конденсату та нафти в Компанiї здійснюють ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якi припадає 95% видобутку нафти i конденсату та 94% видобутку газу в Українi.[8]
Україна має розвинену газотранспортну систему, яка включає 38,2 тис. км газопроводів, в тому числі 14 тис. км діаметром 1020-1420 мм, 73 компресорні станції (110 компресорних цехів) загальною потужністю 5400 МВт, 13 підземних сховищ газу. Пропускна спроможність системи становить на вході 288 млрд.куб.м на рiк, а на виході – 178,5 млрд.куб.м на рік. [7]
Газотранспортна система, оператором якої є підприємство у складі НАК “Нафтогаз України” – дочірня компанія “Укртрансгаз”, забезпечує подачу газу внутрiшнiм споживачам i здійснює основний обсяг експортних поставок російського газу до інших європейських країн.
При загальному зростанні обсягів реалізації природного газу через дочірню компанію «Газ України» рівень реалізації його населенню протягом трьох останніх років лишається на одному рівні, що свідчить про економне використання дорогого енергоносія за рахунок впровадження приладного обліку та застосування газоспоживаючого обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії. [8]
Діяльність з розподілу природного газу газопроводами низького тиску є природною монополією і складає єдиний техніко-технологічний комплекс загальнодержавного значення. Держава визнала його таким, що не підлягає приватизації. ДК «Газ України» здійснює контроль за використанням державного майна, втіленням єдиної технічної політики.
РОЗДІЛ 5. Основні проблеми і перспективи розвитку газової промисловості
Для країн із розвинутою промисловістю, до яких належить і Україна, у сучасних умовах розвиток економіки потребує випереджаючого розвитку енергетичного комплексу. Високоіндустріальне суспільство потребує все більше енергії. Від гарантованого забезпечення суспільних потреб в енергетичних ресурсах залежить функціонування всіх елементів життєзабезпечення країни. Підґрунтям енергетичної безпеки є сталий розвиток власного паливно-енергетичного комплексу, в якому значну роль грає газова промисловість.[17, с. 88]
Таким чином, одним з основних завдань газового сектора є зростання видобування газу в країні. Зокрема, зростання видобутку газу хоча б до 30 млрд.м — це ш перспективі єдиний шлях зменшення залежності України від імпорту газу. [17, с. 89]
За рахунок власного видобутку забезпечується тільки 22% потреби у природному газі, решта — імпортується з Росії та Туркменистану. Звичайно, така ситуація створює певну загрозу енергетичній безпеці країни. Тому вирішення проблеми розвитку власної ресурсної бази газової промисловості є дуже актуальним.[14, с. 92]
Проблема забезпеченості національної економіки енергоносіями особливо актуальною стала для України в останні роки. Рівень забезпеченості України власними паливними ресурсами на даний час складає 37%. Потреба народногосподарського комплексу країни за рахунок власних ресурсів газу задовольняється на 15-20%. Досвід забезпечення імпортними енергоресурсами в розвинених країнах свідчить про, те, що надходження енергоресурсів повинно здійснюватися не менше ніж із трьох-чотирьох незалежних і стабільних джерел. Росія виступає стосовно України монопольним постачальником газу й нафти (більше 70%).[14, с. 95]
У такій ситуації тільки тим фактом, що Росія, у свою чергу, залежить від України в постачанні газу і нафти в Західну Європу (біля 90%), вдається дещо нейтралізувати негативні наслідки її монополізму в забезпеченні України енергоносіями.
Україна має особливе географічне положення на європейському континенті. Вона займає проміжне місце між Західною Європою, районом найбільшого споживання природного газу, і Сходом (Російською Федерацією, країнами прикаспійського регіону і Перської затоки) – районом найбільших ресурсів газу.[16, с. 192]