У структурі валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств зернові культури посідають гідне перше місце. Середня питома вага групи складає 30 %, що підтверджує таблиця 1. Це засвідчує провідне значення зерновиробництва.
Таблиця 1
Структура валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств Херсонської області (у порівнянних цінах 2000 року, млн. грн.)
| 2001 р. | % | 2002 р. | % | 2003 р. | % | 2004 р. | % | 2005 р. | % | |
| Валова продукція – всього,у тому числі: | 2284,8 | 100,0 | 2071,8 | 100,0 | 1613,4 | 100,0 | 2269,8 | 100,0 | 2191,5 | 100 |
| Продукція рослинництва, з неї | 1640,0 | 71,8 | 1339,9 | 64,7 | 980,5 | 60,8 | 1701,5 | 75,0 | 1643,6 | 75,0 |
| зернові культури | 932,4 | 40,8 | 658,4 | 31,8 | 176,0 | 10,9 | 818,1 | 36,0 | 668,5 | 30,5 |
| технічні культури | 84,2 | 3,7 | 82,5 | 4,0 | 131,5 | 8,2 | 209,9 | 9,2 | 267,3 | 12,1 |
| картопля і овоче-баштанні культури | 498,8 | 21,8 | 489,9 | 23,6 | 516,6 | 32,0 | 508,0 | 22,4 | 551,8 | 25,1 |
| кормові культури | 36,9 | 1,6 | 37,9 | 1,8 | 44,4 | 2,8 | 46,6 | 2,1 | 37,7 | 1,7 |
| плодоягідні культури | 96,8 | 4,2 | 84,0 | 4,1 | 150,4 | 9,3 | 98,2 | 4,3 | 120,9 | 5,5 |
| інша продукція рослинництва | -9,1 | -0,3 | -12,8 | -0,6 | -38,4 | -2,4 | 20,7 | 0,9 | 2,6 | 0,1 |
З таблиці видно, що найбільше виробництво валової продукції сільського господарства спостерігалося у 2001 році, а у звітному дещо менше – на 93,3 млн. грн. Аналогічна ситуація склалася і з зерновими – у 2005 р. вирощено на 668,5 млн. грн., що на 263,9 млн. грн. менше рівня 2001 року.
Таблиця 2 засвідчує, що в минулому році найбільше валової продукції по зернових культурах виробили сільськогосподарські підприємства області – 394,3 млн. грн., що складає 58,9 % від загального виробництва зернових за один рік.
Херсонська область завжди була й залишається серед основних виробників та постачальників зернової продукції на ринок України. Одночасно вважається, що потенційні можливості регіону як виробника зерна, значно вищі, ніж реалізується на практиці.
Таблиця 2
Структура валової продукції сільського господарства в розрізі окремих категорій господарств Херсонської області за 2005 рік
| Усі категорії господарств | Державні с.-г. підприємства | Недержавні с.-г. підприємства | С.-г. підприємства | Господарства населення (включаючи громадян-орендарів) | ||||||
| тис. грн | % | тис. грн | % | тис. грн | % | тис. грн | % | тис. грн | % | |
| Продукція с/г | 2274952 | 100 | 83895 | 100 | 800873 | 100 | 884768 | 100 | 1390184 | 100 |
| Продукція рослинництва | 1643604 | 72,2 | 77686 | 92,6 | 716129 | 89,4 | 793815 | 89,7 | 849489 | 61,1 |
| Зернові | 668476 | 29,4 | 25131 | 30,0 | 369390 | 46,1 | 394321 | 44,6 | 273955 | 19,7 |
| у т.ч. зерно | 659343 | 29,0 | 24799 | 29,6 | 364363 | 45,5 | 389162 | 44,0 | 270181 | 19,4 |
| Технічні культури | 267280 | 11,7 | 13463 | 16,0 | 177742 | 22,2 | 191205 | 21,6 | 76084 | 5,5 |
| Картопля | 551816 | 24,3 | 6204 | 7,4 | 135897 | 17,0 | 142101 | 16,1 | 409715 | 29,5 |
| Кормові | 37698 | 1,7 | 1586 | 1,9 | 9953 | 1,2 | 11539 | 1,3 | 26159 | 1,9 |
| Продукція тваринництва | 631348 | 27,8 | 6234 | 7,4 | 55157 | 6,9 | 61391 | 6,9 | 457728 | 32,9 |
На сьогоднішній день практично всі придатні для вирощування сільськогосподарських культур землі вже використовуються. Отже, збільшення валових зборів зерна можливе виключно за рахунок підвищення урожайності. Основний резерв для збільшення валових зборів – підвищення урожайності зернових. Прості підрахунки показують, що за умови підвищення врожайності основної зернової культури ринку – озимої пшениці – до рівня країн Західної Європи (50 ц/га) потенційний обсяг її виробництва при посівах на рівні 2005 року (293,31 тис. га) може становити 1,5 млн. т, що в два рази перевищує фактичний рівень.
Таблиця 3
Посівна площа зернових та зернобобових, включаючи кукурудзу на зерно у всіх категоріях господарств Херсонської області, тис. га
| Роки | Площа | Роки | Площа | Роки | Площа |
| 1991 | 794,1 | 1996 | 714,0 | 2001 | 849,1 |
| 1992 | 789,5 | 1997 | 977,0 | 2002 | 840,8 |
| 1993 | 802,3 | 1998 | 759,0 | 2003 | 584,7 |
| 1994 | 755,3 | 1999 | 711,8 | 2004 | 743,6 |
| 1995 | 757,0 | 2000 | 712,7 | 2005 | 714,2 |
Таблиця 4
Площа, з якої зібрано урожай основних сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств Херсонської області, тис. га
| Роки | Площа | Роки | Площа | Роки | Площа |
| 1991 | 754,5 | 1996 | 620,6 | 2001 | 822,4 |
| 1992 | 787,3 | 1997 | 930,6 | 2002 | 705,4 |
| 1993 | 799,3 | 1998 | 725,8 | 2003 | 456,8 |
| 1994 | 713,4 | 1999 | 670,5 | 2004 | 735,8 |
| 1995 | 720,6 | 2000 | 677,7 | 2005 | 695,5 |
Як засвідчують дані таблиць 3, 4, посівні площі зернових в області з року в рік не мають значних коливань і в середньому становлять 767 тис. га посівної площі та 721 тис. га площі збирання врожаю. Середньорічний відрив у 46 тис. га між цими показниками обумовлений в основному загибеллю посівів та невчасним збиранням урожаю. Доволі часто бувають випадки, коли за браком агротехніки чи інших причин аграрії не встигають зібрати урожай [14].
За допомогою даних таблиці розглянемо посівні площі в розрізі окремих зернових культур під урожай 2005 року.
Таблиця свідчить, що й у звітному році посівна площа зернових культур не сильно відхиляється від середньорічного рівня – на 3,5 тис. га менше, а у структурі всієї посівної площі під урожай 2005 року вони займають 55,7 %. У структурі зернового клину озимі зернові займали 43,8 %, а ярі зернові – 56,2 %. Перевищення посіву ярих зернових у даному році пояснюється тим, що після вимерзання великої кількості озимих зернових у 2003 році аграрії стали більшу увагу приділяти ярим культурам. Серед озимих перше місце займає пшениця озима – 89,99 %, у групі серед ярих – ярий ячмінь, що склав 57,6 %.
Питома вага посіву зернових сільськогосподарськими підприємствами до загального обсягу посівів усіма категоріями господарств становить 80,2 %, а господарствами населення – 39,8 %.
У структурі посівних площ сільськогосподарськими підприємствами державні підприємства мають 22,3 тис. га або 4,8 %, а недержавні – 425 тис. га або 95 %.
Серед недержавних підприємств господарські товариства займають 47 %, сільськогосподарські кооперативи – 10,38 %, підсобні та інші недержавні підприємства 9,48 %, приватні підприємства – 16,54 %, а селянські (фермерські) господарства – 16,6 % посівної площі зернових культур. Причому, фермерські господарства області значно збільшують обсяги своїх посівів зернових за рахунок майнових паїв населення. Найбільшим виробником озимої пшениці є господарські товариства – 32,7 % від загальної кількості посівів [27].
При стабільних посівних площах основним напрямком розвитку зернового господарства має бути його послідовна інтенсифікація. При цьому головний акцент слід робити на впровадженню інтенсивних технологій, які синтезують досягнення науково-технічного прогресу і передовий досвід.
Одним з найбільш потужних важелів інтенсифікації зернового господарства має бути впровадження досягнень селекції і насінництва. За існуючими оцінками збільшення світового виробництва зерна протягом останніх 40 років більш як на 40 % забезпечувалося новітніми селекційними досягненнями.
За останні роки науковими установами регіону проведено майже повну сортозаміну озимої м’якої пшениці. Ці рослини характеризуються здатністю формувати високоякісне продовольче зерно при потенційній урожайності 80-100 ц/га, стійкості до вилягання та основних хвороб, мають високу морозо- та посухостійкість. При нинішніх посівних площах така урожайність забезпечила б від 2,3 до 2,9 млн. т валового збору озимої пшениці [45].
Однак, у переважній більшості господарств нові сорти, а це „Альбатрос одеський”, „Вимпел одеський”, „Одеська 162”, „Україна одеська”, використовуються неефективно, що пояснюється недостатньою технологічною забезпеченістю, відсутністю комплексного підходу у застосуванні факторів інтенсифікації. За оцінками потенціал урожайності сортів зернових культур реалізується в середньому на 30-35 %. Для порівняння: в Нідерландах цей показник сягає 70 %, країнах Скандинавії – 50–60 % [16].
Накопичення проблем, що спостерігаються останнім часом у зерновій галузі, пояснюється наслідками переважно екстенсивного характеру розвитку землеробства. Особливо тривожним є той факт, що сучасне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування, як правило, порушується екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій. Технології обробітку ґрунту, як правило, є застарілими, затратними і такими, що негативно впливають на стійкість агроландшафтів.
На території Херсонщини, як і всього Причорноморського регіону, доцільно було б застосовувати ґрунтозахисні системи обробітку грунту, що забезпечило б одержання значного первинного і вторинного економічного ефекту. Первинний економічний ефект складається з економії праці і матеріальних витрат. Показником вторинного економічного ефекту є підвищення потенційної і ефективної родючості, що знаходить своє відображення у вартості додатково одержаної продукції. Поряд з прибавкою урожаю вторинний економічний ефект включає зменшення амортизаційних відрахувань на сільськогосподарську техніку [43].