Ґрунтозахисні технології біологічного землеробства з розширеним відтворенням родючості ґрунтів порівняно з традиційними технологіями потребують у 2 рази менше палива, в 10 разів – мінеральних добрив, у 8 разів – отрутохімікатів, втричі менше часу на обробку ґрунту.
Для регіону найбільш прийнятим є застосування інтегрованих систем землеробства. Вони, з одного боку, включають важливі елементи альтернативних систем – освоєння науково обґрунтованих сівозмін, широке застосування органічних добрив, біологічних методів захисту рослин, з іншого – допускають у необхідних випадках екологобезпечне використання мінеральних добрив і пестицидів. Інтегровані системи землеробства одночасно відповідають вимогам охорони навколишнього природного середовища та ефективного ведення сільськогосподарського виробництва на основі сучасних досягнень науково технічного прогресу. У перспективі широке поширення альтернативних систем землеробства можливе із запровадженням більш сучасних їх форм, в яких будуть важливими не тимчасові економічні та екологічні вигоди, а умови, що забезпечать стійкий стратегічний розвиток сільськогосподарського виробництва, зокрема й виробництва зернових культур.
В області за останні роки спостерігається тенденція до збільшення частини озимої пшениці в структурі виробництва зерна на зрошенні. Це супроводжується значним зростанням врожайності, проте ще є резерви підвищення ефективності використання зрошуваних земель. Практично вирощування при поливі дає можливість збільшити врожайність озимої пшениці на 30-50 %. Для підвищення економічної ефективності використання зрошувальних земель необхідне раціональне використання мінеральних добрив, впровадження інтенсивних сортів, дотримання науково обґрунтованих режимів зрошення, удосконалення техніки і засобів поливу. На думку вітчизняних спеціалістів, на зрошуваних землях області доцільно довести частку зернових культур у структурі посівної площі до 40 % [44].
Оскільки Херсонщина – зона ризикованого землеробства, без ефективного зрошення неможливо виконати її обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, які визначені галузевими програмами. В області 425,9 тис. га зрошуваних земель. Займаючи трохи більше 20 % усіх сільськогосподарських угідь, вони здатні забезпечити близько 30 % загального валового збору зерна, 95 % - овочів, 80 % - кормів і практично всю сою та цукрові буряки [19].
Розглянемо валовий збір та урожайність зернових культур у всіх категоріях господарств області.
Таблиця 5
Валовий збір у всіх категоріях господарств області у вазі після доробки, тис. т
Роки | Валовий збір | Роки | Валовий збір | Роки | Валовий збір |
1991 | 1915,3 | 1996 | 974,0 | 2001 | 2180,2 |
1992 | 2118,3 | 1997 | 2554,3 | 2002 | 1537,3 |
1993 | 2377,7 | 1998 | 1539,9 | 2003 | 404,6 |
1994 | 1756,0 | 1999 | 1381,2 | 2004 | 1935,7 |
1995 | 1771,8 | 2000 | 1166,3 | 2005 | 1539,3 |
Таблиця 6
Урожайність у всіх категоріях господарств області у вазі після доробки, ц/га
Роки | Урожайність | Роки | Урожайність | Роки | Урожайність |
1991 | 25,4 | 1996 | 15,7 | 2001 | 26,5 |
1992 | 26,9 | 1997 | 27,4 | 2002 | 21,8 |
1993 | 29,7 | 1998 | 21,2 | 2003 | 8,9 |
1994 | 24,6 | 1999 | 20,6 | 2004 | 26,3 |
1995 | 24,6 | 2000 | 17,2 | 2005 | 22,1 |
Як бачимо, за досліджуваний період (1991-2005 рр.) валовий збір зернових у всіх категоріях господарств у вазі після доробки в середньому становив 1,68 млн. т. Причому, валові збори не характеризуються сталістю, а мають вагомі коливання в залежності від природно-кліматичних умов та правильності дотримання всіх агротехнічних вимог при вирощуванні. Найвищим валовий збір зернових був у 1997 році – 2554,3 тис. т при урожайності 27,4 ц/га і рекордною кількістю посівної площі – 930,6 тис. га. Трохи меншим у 1993 році – 2377,7 тис. т з урожайністю 29,7 ц/га. Небувало низького валового збору зерна було отримано у 2003 році – 404,6 тис. т, а урожайність при цьому сягала 8,9 ц/га. Такі приголомшливі показники стали результатом дуже несприятливих природно-кліматичних умов, внаслідок яких вимерзло близько 30 % озимої пшениці та 90 % озимого ячменю. До площі озимих культур, які загинули від вимерзання, додалася площа загиблих від вимокання в мікро- та макропониженнях. Валовий збір зернових у 2005 році – 1539,3 тис. т – виявився на 421,7 тис. т менше від запланованого рівня (1961,0 тис. т).
Таблиця 7
Урожайність зернових по окремих категоріях господарств за 2005 рік, ц/га
Категорії господарств | Урожайність |
Усі категорії господарств | 22,1 |
Сільськогосподарські підприємства, у т.ч. | 21,8 |
державні підприємства | 25,9 |
недержавні підприємства, з них: | 21,6 |
господарські товариства | 23,7 |
сільськогосподарські кооперативи | 23,8 |
приватні підприємства | 19,7 |
селянські (фермерські) господарства | 17,4 |
Господарства населення | 22,6 |
Найефективнішою по виробництву зернових є діяльність державних підприємств, де урожайність сягає 25,9 ц/га. У приватному секторі, хоч і виробляється переважна більшість зернових, однак тут ведеться екстенсивний спосіб вирощування, що пояснюється ще неналежним матеріально-технічним оснащенням сільгосптоваровиробників. Урожайність сягає 21,6 ц/га.
Оскільки озимі зернові становлять основу продовольчого фонду області, то дослідимо їх виробництво в розрізі окремих районів.
Таблиця 8
Зібрана площа, валовий збір та урожайність озимих зернових у вазі після доробки за 2005 рік
Райони | Всі категорії господарств | Сільськогосподарські підприємства | ||||
Зібрана площа, га | Валовий збір у вазі після доробки, ц | Урожайність з одного га зібраної площі, ц | Зібрана площа, га | Валовий збір у вазі після доробки, ц | Урожайність з одного га зібраної площі, ц | |
Херсонська обл. | 695507,33 | 15392867 | 22,1 | 413636,04 | 9031716 | 21,8 |
м. Нова Каховка | 1503,45 | 43165 | 28,7 | 1476,50 | 42204 | 28,6 |
Дніпровський | 4671,81 | 33596 | 16,2 | 2542,22 | 49995 | 19,7 |
Комсомольський | 1324,42 | 23177 | 17,5 | 831,80 | 13912 | 16,7 |
Суворовський | 49,2 | 652 | 13,3 | 40,60 | 512 | 12,6 |
Білозерський | 55256,52 | 1138936 | 20,6 | 32486,20 | 658192 | 20,3 |
Бериславський | 48461,28 | 966635 | 20,0 | 24099,62 | 433670 | 18,0 |
Великоолександрівський | 44388,54 | 987103 | 22,2 | 24000,54 | 515458 | 21,5 |
Великолепетиський | 35530,55 | 1024387 | 28,8 | 22750,55 | 650926 | 28,6 |
Верхньорогачинський | 28604,42 | 619374 | 21,7 | 13352,42 | 275051 | 20,6 |
Високопільський | 27456,98 | 676523 | 24,6 | 13711,58 | 348777 | 25,4 |
Генічеський | 58851,09 | 1161495 | 19,7 | 48111,99 | 932413 | 19,4 |
Голопристанський | 45900,96 | 880971 | 19,2 | 24117,96 | 451641 | 18,7 |
Горностаївський | 27341,57 | 943448 | 34,5 | 16874,25 | 614217 | 36,4 |
Іванівський | 25149,36 | 361653 | 14,4 | 11124,75 | 167797 | 15,1 |
Каланчацький | 21384,05 | 457708 | 21,4 | 13190,54 | 277507 | 21,0 |
Каховський | 43372,28 | 1365553 | 31,5 | 26504,43 | 838430 | 31,6 |
Нижньосірогоський | 44003,68 | 735234 | 16,7 | 28727,01 | 439198 | 15,3 |
Нововоронцовський | 33503,30 | 853910 | 25,5 | 22159,22 | 549460 | 24,8 |
Новотроїцький | 55191,03 | 1190123 | 21,6 | 37585,80 | 795796 | 21,2 |
Скадовський | 36303,78 | 811632 | 22,4 | 18106,08 | 379107 | 20,9 |
Цюрупинський | 26796,48 | 438213 | 16,4 | 13234,00 | 206884 | 15,6 |
Чаплинський | 29707,78 | 603037 | 20,3 | 18607,98 | 390569 | 21,0 |
Найбільшими виробниками озимих в області являються райони: Генічеський – 58,8 тис. га зібраної площі, Білозерський – 55,3 тис. га та Новотроїцький – 55,2 тис. га, де валові збори у вазі після доробки становили 116 тис. т, 113,9 тис. т та 119 тис. т відповідно. Найбільшої урожайності по даній групі культур було досягнуто у Горностаївському районі – 34,5 ц/га, Каховському – 31,5 ц/га, Великолепетиському – 28,8 ц/га, Новотроїцькому – 25,5 ц/га, Високопільському – 24,6 ц/га.
Ефективніше виробництво озимих у перелічених вище районах завдячує, в більшій мірі, інтенсифікації їхнього способу вирощування та збирання з використанням передових технологій [14].
Загалом, відносне подорожчання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив і засобів захисту рослин змусили сільгоспвиробників вдаватися до екстенсифікації виробництва з мінімальним застосуванням добрив та частим недотриманням технологій обробітку землі. У підсумку знизились обсяги виробництва та значно погіршилася якість зерна.
Таблиця 9
Рентабельність виробництва в господарствах Херсонської області, %
Показники | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік |
Рентабельність сільського господарства по області, в т.ч.: | 10,1 | -0,2 | 3,2 | 9,8 | |
рослинництва, з них: | 22,2 | 8,8 | 24,7 | 15,7 | |
зернові культури | 24,6 | 2,3 | 6,8 | 9,2 |
Вивчаючи динаміку ефективності виробництва сільського господарства, рослинництва та тваринництва в цілому по Херсонщині, можна відмітити слідуюче: