Однак, функціонуюча модель інфраструктури далека від досконалої й потребує детального доопрацювання. Тому для подальшого забезпечення реформ приймаються важливі нормативно-законодавчі акти, вже підготовлено відповідні практичні посібники, рекомендації, використання яких поліпшить формування базових засад (пошук власника), побудову виробничих відносин на основі власності, створення адекватних ринковим умовам організаційно-економічних форм господарювання та високофункціонуючої інфраструктури зернового ринку.
Перспективою розвитку реформованих підприємств області є диктатура технологій, трансформована в зерновиробництво через науковий потенціал та інформаційно-консультаційне забезпечення структур Центру, подальша активізація процесів реформування, врегулювання майнових відносин, удосконалення сервісної інфраструктури.
Розподільча інфраструктура зернового ринку повинна доповнюватися банківськими структурами, які б забезпечували своєчасність і гарантованість розрахунків покупців з продавцями.
3. Регіональні особливості експортних операцій із зерном
На зовнішніх ринках Херсонської області однією з найбільш конкурентоспроможних видів продукції є зернові культури.
Ринок зерна є багатогранним формуванням, від ефективності функціонування якого залежить діяльність підприємств багатьох галузей економіки Херсонщини. Прозорість його діяльності, рівень конкуренції на ринку, урегульованість та прогнозованість – необхідні фактори, характерні для нормального розвитку зернової галузі.
Загальна потреба області в зернових ресурсах, виходячи із сучасного стану розвитку тваринництва й продовольчого споживання, становить близько 700 тис. т. Це з урахуванням того, що фактичне споживання хлібобулочних продуктів населенням Херсонської області, яке становить 151,2 кг/рік, перевищує раціональну норму – 110 кг/рік [10].
Виходячи з цих міркувань, область має значні резерви для реалізації зернових, а саме – близько 60 % валового збору.
Таблиця 11
Реалізація зернових культур в Херсонській області, тис. т
| Роки | Реалізація, всього | В тому числі бартерних угод | у т.ч. | |||
| переробним п-вам та орг-ям спож. кооп-ції | на ринку | населенню в рахунок оплати праці | за іншими каналами | |||
| 1997 | 1470,3 | 382,2 | 228,3 | 321,0 | 538,8 | |
| 100,0% | 36,7% | 26,0% | 15,5% | 21,8% | 36,7% | |
| 1998 | 1099,4 | 147,4 | 210,3 | 258,9 | 482,8 | |
| 100,0% | 43,9% | 13,4% | 19,1% | 23,6% | 43,9% | |
| 1999 | 867,7 | 59,0 | 172,1 | 227,2 | 409,4 | |
| 100,0% | 47,2% | 6,8% | 19,8% | 26,2% | 47,2% | |
| 2000 | 553,8 | 10,6 | 153,2 | 89,5 | 300,5 | |
| 100,0% | 41,1% | 1,9% | 27,7% | 16,2% | 54,2% | |
| 2001 | 935,0 | 8,0 | 195,8 | 137,0 | 594,2 | |
| 100,0% | 17,5% | 0,9% | 20,9% | 14,7% | 63,5% | |
| 2002 | 716,4 | 6,8 | 142,4 | 69,5 | 497,7 | |
| 100,0% | 9,0% | 0,9% | 19,9% | 9,7% | 63,5% | |
| 2003 | 159,2 | 1,1 | 34,1 | 15,3 | 108,7 | |
| 100,0% | 3,2% | 0,7% | 21,4% | 9,6% | 68,3% | |
| 2004 | 602,9 | 24,1 | 95,5 | 28,5 | 454,8 | |
| 100,0% | 1,9% | 4,0% | 15,8% | 4,7% | 75,4% | |
| 2005 | 563,3 | 12,6 | 101,2 | 24,4 | 421,4 | |
| 100,0% | 0,7% | 2,2% | 18% | 4,3% | 74,8% | |
Небувалих обсягів реалізації за останні 5 років було досягнуто в 2001 році – 935 тис. т. У 2005 році реалізація зернової продукції в області здійснювалась за такими каналами. Для фермерських господарств і сільгосппідприємств основним каналом збуту була реалізація продукції на місцевих ринках безпосередньо з поля. Питома вага даного каналу у загальних обсягах реалізації для цих двох категорій господарств відповідно становила 37 % та 25 %. Популярність цього каналу можна пояснити мінімізацією транспортних витрат. Третина товарного зерна реалізується компаніям-трейдерам – 32 % продукції фермерами і 34 % - сільгосппідприємствами. Третім за значенням каналом збуту виступають переробні підприємства харчової промисловості. Частка даного каналу в загальних обсягах реалізації цих підприємств становить відповідно 4 і 12 %. Серед інших каналів збуту слід зазначити продаж продукції підприємствам комбікормової промисловості та державі – 2 % і 5 % відповідно. За бартерними угодами продано 0,7 % від загального обсягу, що склало 3,9 тис. т.
Реалізацію зернових культур по районам з 1997 р. по 2005 р. показано в таблиці 12.
Таблиця 12
Реалізація зернових культур – всього по районам області, тис. т
| Райони | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. |
| Херсонська обл. | 1470,3 | 1099,4 | 867,7 | 553,8 | 935,0 | 716,4 | 159,2 | 602,9 | 563,3 |
| Дніпровський | 6,7 | 4,3 | 3,0 | 6,5 | 24,1 | 12,5 | 2,4 | 13,2 | 15,1 |
| Комсомольський | 2,9 | 2,0 | 2,2 | 0,7 | 1,7 | 52,4 | 6,0 | 27,6 | 39,6 |
| Суворовський | - | - | - | - | 0,1 | 9,2 | 3,8 | 22,9 | 16,8 |
| м. Нова Каховка | 3,4 | 2,9 | 3,6 | 4,1 | 10,9 | 4,9 | 1,2 | 2,5 | 4,4 |
| Білозерський | 77,9 | 53,9 | 56,7 | 29,0 | 45,6 | 49,3 | 9,2 | 45,6 | 43,9 |
| Бериславський | 107,6 | 81,8 | 48,7 | 33,0 | 55,7 | 33,5 | 6,3 | 24,7 | 17,5 |
| Великоолександрівський | 87,8 | 68,6 | 43,0 | 21,2 | 49,5 | 50,4 | 11,2 | 35,4 | 31,5 |
| Великолепетиський | 58,1 | 45,2 | 38,7 | 25,2 | 35,6 | 19,3 | 3,6 | 39,3 | 25,3 |
| Верхньорогачинський | 37,9 | 36,9 | 31,9 | 11,5 | 17,3 | 16,4 | 3,7 | 9,9 | 17,8 |
| Високопільський | 39,1 | 36,9 | 28,2 | 13,7 | 31,4 | 29,7 | 5,5 | 17,7 | 13,0 |
| Генічинський | 102,8 | 84,9 | 59,0 | 50,2 | 79,3 | 62,9 | 17,2 | 66,9 | 60,9 |
| Голопристанський | 96,7 | 52,8 | 36,1 | 26,5 | 52,4 | 36,5 | 10,6 | 31,7 | 25,3 |
| Горностаївський | 73,4 | 55,4 | 51,7 | 42,4 | 59,2 | 22,6 | 7,0 | 24,7 | 19,5 |
| Іванівський | 58,2 | 49,1 | 38,5 | 19,4 | 34,6 | 20,5 | 2,1 | 7,1 | 6,7 |
| Каланчацький | 35,4 | 37,0 | 28,7 | 21,2 | 37,2 | 17,2 | 8,9 | 16,4 | 14,0 |
| Каховський | 141,8 | 86,0 | 54,3 | 42,7 | 51,8 | 26,5 | 6,1 | 26,6 | 27,3 |
| Нижньосірогоський | 77,3 | 78,7 | 61,6 | 34,5 | 54,2 | 36,7 | 5,7 | 26,2 | 26,5 |
| Нововоронцовський | 75,6 | 76,7 | 52,9 | 25,1 | 53,5 | 71,4 | 14,4 | 51,6 | 49,6 |
| Новотроїцький | 127,0 | 83,5 | 82,1 | 53,7 | 89,3 | 61,4 | 13,6 | 49,2 | 56,1 |
| Скадовський | 67,1 | 47,2 | 54,1 | 35,6 | 48,5 | 29,8 | 15,8 | 30,3 | 24,1 |
| Цюрупинський | 60,4 | 43,9 | 26,0 | 18,8 | 29,8 | 16,9 | 1,0 | 12,2 | 8,7 |
| Чаплинський | 133,2 | 71,7 | 66,7 | 38,8 | 73,3 | 36,4 | 3,9 | 21,4 | 20,0 |
Серед основних чинників вибору сільгоспвиробниками того чи іншого каналу на перший план виходять: вигідні ціна, форма оплати, зокрема, можливість передоплати та стабільність збуту.
Реалізація продукції протягом маркетингового року в області має свої особливості. Більше половини (53 %) усього виробленого зерна (54 % - у сільгосппідприємствах та 50 % - у фермерських господарствах) реалізовується протягом першого кварталу нового маркетингового року (липень-вересень), 74 % опитаних сільгоспвиробників (88 % сільгосппідприємств та 71 % фермерів) зазначають, що вони збувають зернову продукцію протягом цього періоду. У Херсонській області більше двох третин усього зерна продається протягом перших трьох місяців після нового врожаю. Причому питома вага зерна, яка реалізується протягом зазначеного періоду сільгосппідприємствами області, є ще більшою і становить 70 % [19].
Необхідність отримання готівки називається основною причиною, що примушує сільгоспвиробників збувати продукцію відразу після її виробництва.
Доречно зазначити, що в області 77 % респондентів реалізують продукцію протягом перших місяців маркетингового року через відсутність ліквідних коштів. Поряд з цим, відсутність потужностей для зберігання виступає другою причиною, чому зерно поступає на ринок відразу після його виробництва.
Більшість виробників реалізує продукцію безпосередньо в межах району, в якому знаходиться господарство. Майже дві третини виробленого зерна (66 %) продається таким чином. Дещо більше чверті продукції вивозиться в інші райони області – 26 % і лише 5 % реалізується в інших областях. Сільгосппідприємства, які краще забезпечені власними транспортними засобами, мають більш широкі ринки збуту: 41 % виробленого зерна реалізується в інших районах області [36].
Як показують результати досліджень, нерозвиненість ринків збуту сільськогосподарської продукції пояснюється двома основними чинниками: відсутністю потреби розширювати географію збуту та виходу на нові ринки з обмеженими ресурсними можливостями. Фермерські господарства більш схильні вважати, що на сьогоднішній день не існує гострої проблеми у розширенні ринків збуту зернових культур. На мою думку, відсутність великих партій товарної продукції для збуту в інші регіони країни є однією з причин такого ставлення. Нажаль, у багатьох випадках фермери ще не повністю усвідомлюють усі переваги розширення ринків та каналів збуту продукції. Результатом цього могло б стати зниження залежності від обмеженого кола покупців та можливість отримати більш вигідну ціну. Другу групу причин, чому виробники не реалізують продукцію в інші області України, становлять обмежені ресурсні можливості. Мова, передусім, йде про відсутність транспортних засобів, маркетингової та контактної інформації [49].