Таблиця 15
| Показники | Експорт | Імпорт | ||||
| 2004ріктис. дол. США | 2005ріктис. дол. США | % | 2004ріктис. дол. США | 2005ріктис. дол. США | % | |
| Зернові культури | 31851,96 | 24696,39 | 77,53 | 5367,68 | 976,02 | 15,7 |
| Всього по с/г продукції | 98955,34 | 48381,3 | 82,1 | 9556,81 | 6198,48 | 64,9 |
| Всього оборот | 223492,92 | 234585,77 | 104,96 | 78065,61 | 100142,29 | 128,28 |
| 2003 ріктис. дол. США | 2002 ріктис. дол. США | 2003ріктис. дол. США | 2002 ріктис. дол. США | |||
| Зернові культури | 9550,03 | 47304,38 | 12866,94 | 493,49 | ||
| Всього по с/г продукції | 35216,87 | 54769,89 | 16697,23 | 2681,64 | ||
| Всього оборот | 140034,07 | 164680,66 | 78700,67 | 40297,27 | ||
Таблиця 16
Експорт-імпорт окремих видів товарів в Херсонській області за січень-грудень 2005 року
| Назва товару | Експорт | |||
| 2004 рік | 2005 рік | |||
| кількість, кг | Вартість тис. дол.. США | кількість, кг | Вартість тис. дол.. США | |
| Пшениця | 108854707 | 12404,13 | 137804972 | 15783,17 |
| Жито | - | 0,00 | 5556062 | 477,57 |
| Ячмінь | 125254223 | 13193,43 | 27335519 | 3346,42 |
| Овес | 2301043 | 196,31 | - | - |
| Кукурудза | 38578831 | 5034,93 | 23100575 | 2379,19 |
| Рис | 60000 | 24,00 | 658054 | 257,15 |
| Просо | 7353508 | 853,10 | - | - |
| Всього: | 243823481 | 31705,9 | 194455182 | 22243,5 |
| Імпорт | ||||
| Пшениця | 21931945 | 3993,61 | 141300 | 20,28 |
| Кукурудза | 950 | 6,34 | 850 | 6,21 |
| Рис | 5449234 | 1330,50 | 3805345 | 949,53 |
| Всього: | 27382129 | 5330,45 | 3947495 | 976,02 |
За даними таблиці 16 найбільшу частку експорту у 2004 році склав ячмінь – 44 %, а пшениця 39 %. Експорт зерна в області становить майже 15 % від його валового збору. Основними експортерами зернових культур у Херсонській області є ТОВ „Дабл’ю Джей – Херсо”, ТОВ „РегіонАгро”, ДП „Інтертрейд”, ВАТ „Херсонських КХП”, ДП „Фрідом Фарм –України” та інші (табл. 17).
Таблиця 17
Ранжування підприємств за обсягом експорту зернових культур у 2005 році
| Назва підприємства | Ранжування | |
| ТОВ | „ДАБЛ Ю ДЖЕЙ-ХЕРСОН” | 1 |
| ТОВ | „РЕГІОН АГРО” | 2 |
| ДП | „ДНІПРОВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ІНТЕРТРЕЙД ГРУП ЄЛ” | 3 |
| ВАТ | „ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ” | 4 |
| ДП | ПІДПРИЄМСТВО АМЕРИКАНСЬКОЇ КОМПАНІЇ „ФРІДОМ ФАРМ ІНТ ІНК” – „ ФРІДОМ ФАРМ – УКРАЇНА” | 5 |
| ТОВ | ФІРМА „СЛАВІЯ” | 6 |
| ТОВ | „ЕВРОТРЕЙД” | 7 |
| ВАТ | „ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” | 8 |
| ЗАТ | АКУМУЛЯТОРНИЙ ЗАВОД „САДА” | 9 |
| ТОВ | ТОРГОВИЙ ДІМ „ХЕРСОНЗЕРНОЕКСПО” | 10 |
| ВАТ | АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА „ТАВРІЯ” | 11 |
| ПП | „ЮГ-СЕРВІС” | 12 |
| ТОВ | АГРОФІРМА „ХЕТЕКО” | 13 |
| ТОВ | „ПРОДЕКСІМ, ЛТД” | 14 |
| ВАТ | ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ „ХЕРСОНГАЗ” | 15 |
| ТОВ | „АСТРА-Л” | 16 |
| ТОВ | „РОБУСТА АГРО” | 17 |
| ВАТ | „ЦЮРУПИНСЬКЕ” | 18 |
| ВАТ | „СКАДОВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО” | 19 |
| ЗАТ | „ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ” | 20 |
| ТОВ | „МИТРА-АГРО” | 21 |
| ЗАТ | „ТОРГОВИЙ ДІМ „АКУМШИНА” | 22 |
| ТОВ | „ЕПОХА” | 23 |
| ВАТ | СІРОГОСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ | 24 |
| ПП | „ПОЛІЕКСПО” | 25 |
| ДП | „ІНГУЛКА ПЛЮС” ТОВ „ІНГУЛКА” | 26 |
| С/Г ТОВ | „СТАСЛААГРОСЕРВІС” | 27 |
| ПП | „ЮРКОНСУЛ” | 28 |
| ПП | „БЕРС АГРО” | 29 |
| ВАТ | КАЛАНЧАЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ | 30 |
| ПП | „АГРО-ТРЕЙД” | 31 |
| ПП | „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІМАТ” | 32 |
| ТОВ | ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „СНІТА, ЛТД” | 33 |
| ТОВ | „АЛЬФА-ЕКСПОРТ” | 34 |
Усі експортні поставки зерна з області здійснюються за умовами FOB. FOB – базисна умова поставки при морських перевезеннях. Продавець зобов’язаний поставити товар до вказаного порту на борт судна, названого покупцем, і в час перетину товаром борту (поручнів) судна ризик випадкової втрати або пошкоджень товару переходить від продавця до покупця. Затрати по перевезенню, страхуванню товару при транспортуванні несе покупець.
Потужність херсонського порту по перевалці зерна становить 80 тис. т/місяць, тобто 720 тис. т на рік (9 місяців роботи на рік).
Актуальною залишається проблема високих залізничних тарифів на перевезення зерна, які в нинішньому сезоні було підвищено ще на 18,8 %. На практиці зростання цих тарифів вже призвело до того, що власникам зерна вигідніше перевозити його автомобільним транспортом на відстані до 350-400 км. Окремим питанням є необхідність плати за дезінфекцію вагонів. За цю процедуру, яка не приносить жодної практичної користі, власники зерна змушені платити 219 гривень за вагон [42].
Із збільшенням частки експорту Херсонщина стає більш залежною від світових ринків зерна і відповідно актуальним питанням стає необхідність планування виробництва продукції певного виду і якості.
Стосовно Херсонської зернової продукції на зовнішньому ринку, то значну увагу необхідно приділити проблемам якості. Так, в останні роки товарні якості зерна погіршились. Головною причиною цього є порушення сортової технології та елементарних правил агротехніки, що свідчить про недооцінку якості зерна як ціноутворюючого фактора. Висока якість нашого зерна може забезпечити йому конкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Отже, необхідно чіткі вимоги до якісних параметрів експортованого продовольства шляхом вивчення умов цільових ринків і доведення відповідної інформації виробників.