Проектування логістичних систем промислового підприємства (стр. 7 из 12)
Управління запасами чинить серйозний вплив на діяльність організації в цілому. З одного боку, дефіцит сировини або готової продукції може призвести до великих збитків на виробництві або втрати частки ринку, з іншого - перенасичення складів запасами призводить до їх моральне старіння, псування, а також до неефективного вкладення оборотних коштів підприємства. Досить сказати, що на виробничих підприємствах з неефективним керуванням запасами може бути заморожено до 80% оборотних коштів.
Запаси - це матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання, форма існування матеріального потоку, що має місце в певний час у певному місці [15].
Функції запасів [12]:
· географічна спеціалізація може реалізовуватися шляхом створення розподільних центрів (як сировини, так і готової продукції) з метою забезпечити більш повну комплектацію вантажних відправлень, більш короткі терміни виконання заявок. Підвищує ефективність розподілених виробництв;
· консолідація ресурсів реалізується шляхом накопичення запасів на кожній стадії виробничого процесу, а також у процесі доставки товарів клієнта, забезпечуючи ефективність за рахунок транспортування економічно вигідними партіями та мінімізації тарифів, надання більш повного асортименту товарів, страхування підприємства від невизначеності. Підвищує ефективність на окремому підприємстві;
· урівноваження попиту та пропозиції - між попитом і пропозицією може існувати розрив у часі, наприклад сезонні коливання;
· захист від невизначеності - створення страхових і буферних запасів з метою згладити випадкову нерівномірність споживання запасів. Запаси захищають від двох видів невизначеності [1]:
- Перевищення попиту над очікуваним рівнем у рамках функціонального циклу (покупець замовляє більше, ніж планувалося);
- Коливання тривалості функціонального циклу (внаслідок затримок поставок товару, збоїв і т. д.).
В залежності від цільового призначення на АТЗТ «Харківмаш» запаси поділяються на наступні категорії[1]:
· технологічні (перехідні) запаси, які рухаються з однієї галузі логістичної системи в іншу;
· поточні (циклічні) запаси, що створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом в одну партію товарів;
· резервні (страхові, "буферні"), іноді їх називають "запасами для компенсації випадкових коливань попиту" (до цієї категорії належать також спекулятивні запаси, що створюються на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції на ту чи іншу продукцію. наприклад, у зв'язку з трудовими конфліктами, підняттям цін або відкладеним попитом).
В свою чергу наявність запасів в АТЗТ «Харківмаш» несе певні витрати. Витрати запасів складаються з:
- витрати створення запасів;
- витрати утримання запасів на складі;
- витрати утримання запасів в дорозі.
Витрати створення запасів, до яких відносяться витрати, пов’язанні з опрацюванням замовлень та оформленням документації.
Витрати замовлень розраховуються за формулою [21]:
Взам = Взам.пост. + nзам × взмін, (1)
де Взам.пост. – річна сума постійних витрат замовлень;
nзам,взмін – відповідно змінні витрати одного замовлення та кількість замовлень у рік.
Річні постійні витрати замовлень становлять 3 000 грн., а змінні витрати, в розрахунку на одне замовлення 700 грн. Цикл замовлення зазвичай складає 20 днів. Отже кількість замовлень на рік буде дорівнювати:
nзам = 360 / 20 = 18
Взам = 3 000 + 700 * 18 = 15 600 грн.
Витрати утримання запасів на складі поділяються на [21]:
1) капітальні витрати;
2) складські витрати (постійні: витрати на споруди, електроенергію, управління, комунальні послуги, орендна плата тощо та змінні: вартість перевантаження, обладнання для обслуговування тощо);
3) витрати ризику (старіння, крадіжки, пошкодження товарів тощо).
Витрати утримання запасів залежно від їх середньорічного рівня для різних варіантів циклу замовлення розраховуються за формулою:
(2) 
(3)де
rуз – питомі річні витрати утримання запасів як відсоток від вартості продукту, складають 35 %;С – вартість одиниці запасу на складі складає грн./од;
Wзам – величина замовлень, одиниць;
Мзап – величина запасів;
Cзаг – загальна вартість запасів (вартість реалізованих запасів, отриманих із Ф2).
Розрахуємо витрати утримання запасів:
Витрати утримання запасів в дорозі розраховуються за формулою:
(4)де Мзап.дор – середньорічний рівень запасів у дорозі, який розраховується за формулою:
(5)де tmрі – час транспортування і-го замовлення.
Рівень питомих річних витрат утримання запасів у дорозі складав 35%.
Wзам*tmрі=20000*14+15000*12+25000*16+(50000+70000+120000+40000+150000)*25+(10000+10000+15000+17000+35000+20000)*23+(30000+10000+15000+39500)*18=280000+180000+400000+8050000+2461000+1701000=13072000 грн. 
Результати досліджень можна подати у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Витрати запасів АТЗТ «Харківмаш»
| № з/п | Витрати запасів | Вартість, грн. |
| 1 | Витрати створення запасів | 15 600 |
| 2 | Витрати утримання запасів на складі | 242 025 |
| 3 | Витрати утримання запасів у дорозі | 12 709 |
| Усього | 270 334 |
Таким чином, можна зробити висновок, що загальні витрати запасів АТЗТ «Харківмаш» складають 270 334 грн.
2.2.3 Витрати фізичних надходжень
Витрати фізичних надходжень товарних запасів стосуються передусім зовнішнього і внутрішнього транспорту, маніпуляційних процесів, пов’язаних з надходженням. ТОВ СУАП «Європоль» має наступні витрати фізичних надходжень [21]:
- амортизаційні витрати основних фондів, які використовуються в логістичних процесах (склади, придбання нового обладнання та капітальний ремонт старого) : 28 290 грн. норма амортизації в середньому складає 20%.
- витрати праці (заробітна плата працівників, надбавки тощо): на підприємстві АТЗТ «Харківмаш» працює 12 чоловік зайнятих у сфері логістики. Їх річна заробітна плата складає: 176 640 грн.
- витрати використання матеріалів, палива, енергії тощо: 38 280 грн.
В цілому витрати фізичних надходжень складають: 243 130 грн.
2.2.4 Витрати інформаційних процесів
Інформаційний процес - процес одержання, створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження і використання інформації [15].
До витрат інформаційних процесів відносять:
- амортизація обладнання, що використовується для інформаційних процесів: 6 000 грн. (відділ логістики використовує 5 комп’ютерів, їхня вартість 6 000 грн. кожного. Термін експлуатації 5 років).
- використання матеріалів та енергії: 5 200 грн. (витрати на канцелярські товари, необхідні матеріали для офісу та ін.).
- витрати на зовнішні послуги: 36 810 грн. (витрати на Internet, факс,телефон та ін.).
В цілому витрати інформаційних процесів складають: 48 010 грн.
Проаналізуємо співвідношення логістичних і загальних витрат ТОВ «Імпексгрупп» та структуру логістичних витрат на підприємстві. Результати аналізу подані в табл.
Таблиця 2.5 - Порівняльний аналіз логістичних і загальних витрат підприємства
| Логістичні витрати | Розмір, грн. | Питома вага, % |
| Витрати фізичного переміщення (транспортні витрати) | 137 550 | 19,7 |
| Витрати запасів, | 270 334 | 38,7 |
| у т. ч.: | ||
| витрати замовлень | 15 600 | 2,2 |
| витрати утримання запасів на складі | 242 025 | 34,6 |
| витрати утримання запасів у дорозі | 12 709 | 1,8 |
| Витрати фізичних надходжень | 243 130 | 34,8 |
| Витрати інформаційно-управлінських процесів | 48 010 | 6,9 |
| Разом логістичних витрат | 699 024 | 100,0 |
Із таблиці видно, що загальна сума логістичних витрат АТЗТ «Харківмаш» становить 699 024 грн., найбільшу долю витрат становлять витрати запасів, а саме витрати утримання запасів, які потребують більш детального розгляду.
2.3 Формування логістичних систем
Мета кожної фірми - забезпечити доставку потрібних товарів у належне місце в потрібний час і з мінімальними витратами. На жаль, логістична система не спроможна одночасно забезпечити максимальний сервіс для клієнтів та скорочення до мінімуму витрат на розподіл товару. Максимальний сервіс передбачає зберігання великих товарно-матеріальних запасів, бездоганну систему транспортування та наявність багатьох складів, а все це сприяє зростанню витрат на розподіл. Для зменшення витрат необхідні: дешева система транспортування, зберігання невеликих товарно-матеріальних запасів та наявність невеликої кількості складів [3].
Витрати на рух товарів часто пов’язані між собою обернено пропорційною залежністю [2]:
1. Керівники експедиційно-транспортної служби найчастіше віддають перевагу перевезенню товару залізницею, а не літаком. Це зменшує транспортні витрати фірми. Однак через меншу швидкість руху поїздів порівняно з літаками капітал виявляється зв’язаним довше, затримуються платежі клієнтів. Крім того, це може змусити клієнтів купувати товар у конкурентів, які доставляють його за більш короткі строки.