Проектування логістичних систем промислового підприємства (стр. 8 из 12)

2. Для зведення витрат до мінімуму відділ відвантаження використовує дешеві контейнери, що нерідко призводить до численних пошкоджень товару в дорозі й незадоволення ним споживачів.

3. Керівники служби товарних запасів віддають перевагу наявності невеликих товарно-матеріальних запасів, щоб скоротити витрати на їх зберігання. Однак при цьому частішають випадки, коли товару на складі зовсім немає, зростають кількість невиконаних замовлень, обсяг канцелярської роботи; виникає потреба у виробництві незапланованих партій товару та використанні дорогих матеріалів - засобів його прискореної доставки.

Створення логістичної системи починається з вивчення потреб клієнтів та пропозицій конкурентів. Споживачів цікавлять: а) своєчасність доставки товару; б) готовність постачальника; в) обережне поводження з товаром під час вантажно-розвантажувальних робіт; г) готовність постачальника приймати назад браковані товари та швидко замінювати їх, а також зберігати товарно-матеріальні запаси заради клієнта [5].

Фірма має порівнювати значення цих видів послуг для клієнтів. Одні фірми пропонують невеликі послуги, зате за низькими цінами, інші - більший обсяг послуг, ніж у конкурентів, однак із зростанням цін для покриття витрат, що зросли.

У кожному разі фірма має визначити цілі своєї логістичної системи і зважити на них у процесі планування. Іноді фірми розробляють стандарти для кожного елементу системи обслуговування. Наведемо приклад стандартів сервісу [8]:

1) протягом 7-ми днів виконати близько 95 % одержаних від дилерів заяв на постачання товару;

2) виконати замовлення дилерів з точністю до 99 %;

3) протягом 3-х годин давати відповідь на запити дилерів про хід виконання їхніх замовлень;

4) домагатися, щоб кількість товару, пошкодженого в дорозі, не перевищувала 1 %.

Визначивши цілі логістики, фірма приступає до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний (товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування); в якій кількості та як саме (дистрибуція). Більш детально розглянемо останню підсистему.

Система розподілу характеризується наявністю складних зв'язків як усередині цієї системи, так і у відносинах з навколишнім середовищем. Функціонування і управління окремими ділянками розподілу часто супроводжується їхньою неефективністю щодо підсумкових результатів роботи, оскільки прийняття окремих рішень без урахування загальних цілей функціонування системи та запропонованих до неї вимог може виявитися недостатнім, а можливо й помилковим.

Система розподілу належить до найбільш важливих прикладних сфер застосування логістики, тому варто виділити основні принципи побудови логістичної системи розподілу [10]:

І. Логістична система розподілу являє собою не взагалі суму окремих елементів, а тільки вибірково залучених до процесу розподілу, що сприймаються як єдине ціле. Умовою системного підходу при цьому є чітка взаємодія і погодженість усіх функціональних елементів логістичної системи.

2. Важливою умовою функціонування логістичної системи є забезпечення координації всіх процесів розподілу продукції, починаючи від надходження готової продукції на склад підприємства і закінчуючи доставкою готової продукції кінцевому споживачу.

3. Логістичний підхід обумовлює необхідність впровадження системи інтегрованого управління і контролю розподілу продукції. Причому інтегрована система націлена на оптимізацію всього процесу розподілу в цілому і передбачає, що оптимізація повинна починатися з кінця логістичного ланцюга і переміщатися в зворотному напрямку. Це пов'язано з тим, що в ціні споживача вплив вартості розподілу товару наприкінці ланцюга більше, ніж у його початку.

4. У логістичній системі повинна бути забезпечена безперервність надходження достовірної інформації про рух продукції. Безперервність має на увазі не просто оперативний супровід матеріальних потоків інформаційними, а обов'язковий оперативний зв'язок між ними в реальному масштабі часу на основі «бездокументних» носіїв інформації.

5. Для сучасного стану ринку характерні випадкові процеси та непередбачені тенденції, тому логістична система повинна мати високу здатність до адаптації. У той же час вона повинна мати високу гнучкість до інноваційного розвитку внутрішніх складових системи відповідно до змін, що відбуваються, у зовнішньому середовищі. Процес внутрішнього розвитку повинен відбуватися на основі постійного контролю та зіставлення діяльності, підсистеми в цілому і кожного її елементу окремо, оцінки ефективності її роботи, а також розробки необхідних коригувальних впливів.

6. З метою створення та забезпечення функціонування логістичних систем розподілу необхідно створити на підприємствах спеціалізовані структурні підрозділи, що відповідають за оптимізацію матеріальних потоків. Раціональна побудова такого спеціалізованого структурного підрозділу є необхідною умовою успішної координації управлінських функцій із просування продукції.

Логістика збуту розглядається інтегровано як специфічна сфера, інколи разом із логістикою торгівлі і розподілу, оскільки продукція, особливо товари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача, проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, керування та фізичне оброблення готової продукції від здавання-приймання з виробництва включно до ринку збуту, із необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати [9].

2.4 Узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві

Важливим є також узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві. Поділяється вона на два етапи [21]:

1. Утворення стійких систем і координаційних інструментів. Узгодження цілей та досягнення компромісу зрештою зводиться до встановлення певного відношення між сукупними витратами та рівнем виконання замовлення, що приймається сторонами. Безумовно, що досягнення глобального компромісу на всіх ієрархічних рівнях можливе лише в теоретичному плані. У практичних стосунках досягнути компроміс певною мірою «тяжіє»до однієї або декількох сторін, і це зумовлено рядом об’єктивних факторів: культурою виробничих відносин, інфраструктурним забезпеченням, правовим забезпеченням тощо.

2. Прийняття специфічних у даній ситуації заходів. Про те, які інструменти й заходи повинні бути застосовані для інтеграції системи на підприємстві, вирішує індивідуально з врахуванням розміру, сфери дії, фінансових можливостей тощо.

Витрати логістичних процесів є взаємозалежними. Так, логістичні рішення в дистрибуції впливають на рівень обслуговування клієнта, транспортні витрати та складські витрати.

Основними «кваліфікаційними» характеристиками дистрибуційної системи є величина витрат і термін поставки та їх співвідношення. Безумовно, що одночасна оптимізація перших двох характеристик проблематична, однак за рахунок однієї з них можна покращити їх співвідношення. Графічна інтерпретація процесу оптимізації подана на рис. 2.1. [9].

Рис. 2.1 - Залежність дистрибуцій них витрат від кількості проміжного складування

Як видно з рисунка, при збільшенні кількості проміжних складувань зменшується шлях транспортування до споживача і транспортні витрати, однак зростають витрати утримання запасів, зокрема складські витрати. Зауважимо, що оптимізація кількості складів пов’язана одночасно із визначенням їх розміщення та потужності. І це зумовлює гарантію термінової поставки товарів дистрибуційною системою, зважаючи на факт забезпечення достатніх товарних запасів [9].

3. УПРВАДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЁ СИСТЕМИ

3.1 Формування стратегічного плану впровадження логістичної системи

Логістична стратегія підприємства – це стратегія зорієнтованого на ринок логістичного ланцюга, який запевнює зростання участі виробництва даного підприємства в поєднаному виробництві взаємодіючих підприємств.

Враховуючи, що логістика виконує самостійну функцію, яка пов’язує традиційні сфери функціонування підприємства, тобто постачання, виробництво і збут, логістична стратегія повинна [21]:

· відповідати можливостям, які створює зовнішнє середовище підприємства, і реагувати на загрози ззовні;

· бути спільної з цілями підприємства та його загальною стратегією;

· враховувати зв’язки з іншими стратегіями, реалізованими на підприємстві, тобто стратегією досліджень і розвитку, виробництва, маркетингу та фінансів;

· бути реальної до виконання підприємством.

Узагальнюючі підходи класиків логістики та підходи інших авторів стосовно визначення логістичного стратегічного планування можна виділити наступні його риси [21]:

· логістичне стратегічне планування є частиною загального стратегічного планування на підприємстві та носить відносно нього підпорядкований характер;

· логістичне стратегічне планування має на меті задоволення потреб споживачів на більш високому рівні та формування конкретних переваг підприємства;

· логістична стратегія інтегрує по горизонталі з іншими функціональними стратегіями на підприємстві: інвестиційною, інноваційною, маркетинговою та ін. та по вертикалі – з кооперативною стратегією підприємства;