Форми і системи оплати праці (стр. 2 из 4)

Різновидом почасово-преміальної є система оплати праці за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За Цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.).

Взагалі почасова оплата праці застосовується у тих випадках, коли:

• часта зміна змісту та послідовності операцій не дозволяє встановити індивідуальну норму виробітку;

• немає необхідності заохочувати збільшення випуску продукції або якщо воно може погіршувати якість виробів (послуг); має місце жорстка регламентація витрат робочого часу безпосередньо технікою, технологією або організацією виробництвами (автоматичні та конвейєри лінії, апаратурні процесів тощо).

Об'єктивний процес все більшого поширення в усіх галузях народного господарства таких виробничих умов обумовлює тенденцію поступового підвищення питомої ваги почасової оплати праці. При цьому треба враховувати, що така форма заробітної плати не забезпечує достатньо напруженості та інтенсивності праці, якщо це не зумовлено самим виробничим процесом. Звідси для практиків вдосконалення форм і систем оплати праці, створення новиих моделей заробітної плати є характерним намаганням позбутися негативних і поєднати позитивні елементів почасової та відрядної форм оплати праці. Зокрема це стосується поширення моделей безтарифної системи оплатив праці, що базується на частковому розподілі заробленими коштів, призначених для винагородження працівників з певними критеріями. Зокрема ними можуть слугувати: 1) кваліфікація та діловитість працівника; 2) коефіцієнт трудової участі як узагальнююча оцінка реального внесів кожного працівника у результати колективної праці; 3) ступінь виконання нормованих завдань; 4) кількісні відпрацьованих годин.

У зв'язку із зростанням частки групових форм праці, а також з метою ефективного використання робочої сили на основі активізації творчого потенціалу працівників усіх категорій все більшого розвитку набувають колективні форми організації та оплати праці. Використання колективних розцінок заохочує працівників до суміщення професій, взаємозаміни та взаємодопомоги у процесі праці практично ліквідує поділ робіт на "вигідні" та "невигідні" і, що дуже важливо, більшою мірою орієнтує на досянення кінцевих результатів діяльності підприємства.

2. Задача 1

Відомі такі дані про склад персоналу машинобудівного заводуза базовий і звітний періоди:

Склад персоналу	Кількість персоналу за період
	базовий	звітний
		за планом	фактично
Увесь персонал	1400	1460	1485
Промислово-виробничий персонал	1320	1376	1403
У тому числі:
робітники, разом із них:	980	1021	1037
- основні	720	753	765
- допоміжні	260	268	272
учні	36	27	28
ІТП	210	223	229
службовці	52	58	60
МДП	18	21	22
охорона	24	26	27
Непромисловий персонал	80	84	82

Визначити:

1) відносні показники структури промислово-виробничого персоналу за два періоди;

2) співвідношення окремих категорій персоналу;

3) абсолютний надлишок або абсолютну нестачу за категоріями персоналу;

4) відносний надлишок або відносну нестачу персоналу за категоріями робітників з урахуванням перевиконання плану виробництва продукції на 3,2% у звітному році.

Розв’язання:

1) Відносна величина структури – це співвідношення частини і цілого. За ціле (100 %) беремо промислово – виробничий персонал – усього. А за частину приймаємо його складові. Для прикладу: 980/ 1320 =0,7424 = 74,24 % (робітники разом, базовий період – розрахунок)

Для рішення задачі побудуємо додаткову таблицю

Показник	Відносні величини
	Структура, %
	база	план	факт
Промислово-виробничий персонал	100	100	100
У тому числі:
робітники, разоміз них:	74,24	74,20	73,91
• основні	73,47	73,75	73,77
• допоміжні	26,53	26,25	26,23
учні	2,73	1,96	2,0
ІТП	15,91	16,21	16,32
службовці	3,94	4,22	4,28
МДП	1,36	1,53	1,57
охорона	1,82	1,88	1,92

2) Співвідношення окремих напрямів називають відносною величиною координації.

Промислово – виробничий персонал приймаємо за 100 %, порівнюємо непромисловий персонал.

Показник	Відносні величини
	координації
	база	план	факт
Промислово-виробничий персонал	100	100	100
Непромисловий персонал	6,06	6,10	7,91

3) Для визначення абсолютного надлишку або нестачі складемо таблицю:

план	факт
Усього	1460	1485	1485-1460=25 абс. надлишок
Промислово-виробничий персонал	1376	1403	1403-1376 = 30 абс. надлишок
Непромисловий персонал	84	82	82-84 = -2 абсол. нестача

4) Для визначення відносного надлишку або нестачі складемо таблицю

план	факт
Усього	1460100%	1532,52 104,97 %	104,97 – 100 = 4,97 – відносний надлишок
Промислово-виробничийперсонал	1376100%	1447,90 105,23 %	105,23 – 100 = 5,23 % відносний надлишок
Непромисловий персонал	84100%	84,6100,71 %	100,71 – 100 = 0,71 % відносний надлишок

3. Задача 2

Новий магазин почав працювати з 12 червня. Кількість явок працівників з 12 червня по 30 червня становила 624 людино-днів, а кількість неявок, включаючи неявки за три вихідні - 108 людино-днів.

Визначити:

1) середньоспискову чисельність працівників за червень;

2) середню явочну чисельність працівників за червень;

3) коефіцієнт використання спискового складу працівників.

Розв’язання:

1) Списковий склад робітників на конкретну дату можна обчислити як суму явок та неявок в розрахунку на один календарний день. У нашому випадку для одержання середньоспискової чисельності за місяць треба календарний фонд поділити на кількість календарних днів. Кількість календарних днів у червні = 30 днів.

Середньоспискова чисельність у червні становить: (624 + 108) / 30 = 24 працівника

2) Середньоявочну чисельність можна визначити, поділивши загальну суму явок за місяць на кількість робочих днів. Кількість робочих днів з 12 червня по 30 червня = 19 днів.

Середньоявочна чисельність становить: 624 / 19 = 33 працівника.

3) Коефіцієнт використання спискового складу працівників = 33/24 = 1,375

Списковий склад працівників в магазині був використаний на 137,5 %.

4. Задача 3

Розрахувати загальний індекс продуктивності праці по групі підприємств і економію витрат внаслідок її зростання використовуючи дані з таблиці:

Підприємство	Середньоспискова чисельність працівників за квартал, чол.		Зміни продуктивності праці у ІІІ кварталі порівняно до ІІ кварталу, %
	ІІ	ІІІ
1.2.3.	16208401100	170010201150	+4-2+3

Розв’язання:

Загальний індекс (І):

І =

= = 1,110

Економія = 3952,10 – 3560 = 392,10

5. Задача 4

У 2001р. підприємство виготовило продукції на 6,8млн.грн., або у 1,8 раз більше, ніж у 1996 р. Чисельність промислово-виробничого персоналу збільшилась за 5років на 22%.

Визначити:

1) на скільки гривень і на скільки відсотків збільшився випуск продукції за 5 років;

2) на скільки гривень і на скільки відсотків збільшувався в середньому щороку випуск продукції (порівняно з попереднім роком);

3) на скільки відсотків підвищилася продуктивність праці за 5 років;

4) на скільки відсотків підвищувалася в середньому щороку продуктивність праці (порівняно з попереднім роком);

5) на скільки відсотків знижувалася в середньому щороку трудомісткість продукції (порівняно з попереднім роком);

6) на скільки гривень і на скільки відсотків порівняно з 1996 р. збільшився випуск продукції за рахунок: а) збільшення чисельності працюючих; б) зростання продуктивності праці.

Розв’язання:

1) У 1996 році випуск продукції склав: 6,8:1,8 = 3,8 (млн. грн.)

6,8 – 3,8 = 3 (млн. грн.) на 3 млн. грн. збільшився в середньому випуск продукції.

або на 78,95% збільшився випуск продукції.

2) В середньому випуск продукції збільшувався на 3,8/5 = 0,6 (млн. грн).

У відсотках:

1997 р.:

або на 15,79%

1998 р.:

або на 13,64%

1999 р.:

або на 12%

2000 р.:

або на 10,71%

2001 р.:

або на 9,68%

12,36% в середньому щороку випуск продукції збільшувався на 12,36%.