Державне регулювання зайнятості населення в Україні (стр. 3 из 11)
Марксистський підхід (К. Маркс, Ф. Енгельс, Г.А. Лопатін, Н.І. Зібер) розглядає ринок як ринок робочої сили, а безробіття – як „надлишкове робоче населення” як необхідний продукт нагромадження капіталу. При цьому безробіття виступає у вигляді невикорінного пороку капіталістичного суспільства, позбутися якого можна тільки шляхом зміни суспільного устрою.
Кейнсіанський підхід (Дж.М. Кейнс, Р. Гордон, Э. Хансен) сформувався у 30-х рр. ХХ ст., які супроводжувалися у багатьох країнах економічною кризою, масовим безробіттям і соціальними конфліктами. Згідно з цим підходом, попит на робочу силу регулюється не коливаннями ринкових цін на працю, а сукупним попитом, який визначається державною політикою. Кейнсіанські ідеї регулювання рівня зайнятості та безробіття впродовж тривалого періоду часу сприяли вирішенню гострих економічних проблем (у першу чергу, проблем зайнятості та безробіття) у західних країнах. Однак економічна криза 1979-1981 рр. показала неспроможність кейнсіанського підходу до державного регулювання. На зміну ідеям кейнсіанського підходу прийшли нові моделі державного регулювання.
Зокрема, подальшого розвитку дістали ідеї неокласичного підходу до державного регулювання в рамках монетаризму (М. Фрідмен, Ф. Кейген, Д.Майзельманд та ін.). Представниками цього напрямку введено поняття природного безробіття. З метою врівноваження ринку згідно з монетаризмом необхідно використовувати інститути кредитно-грошової політики та інші заходи, спрямовані на розвиток підприємництва. Таким чином, передбачається ліквідувати ряд прямих форм державного регулювання економічної діяльності, у тому числі регламентацію за цінами і заробітною платою, тобто реалізовувати політику дерегулювання.
Отже існують різні погляди на роль держави в регулюванні зайнятості, що багато в чому визначається різними підходами до розуміння причин безробіття, які формуються у контексті конкретно історичних етапів розвитку суспільства та економічних систем, табл. 1.2.
Таблиця 1.2 Порівняльна характеристика теоретичних підходів до вирішення проблеми зайнятості
| Теоретичні підходи до вирішення проблеми зайнятості | Роль держави | Чинники безробіття | |
| особистісні (індивід) | суспільні (суспільство) | ||
| Класична теорія зайнятості | Невтручання | Добровільне | |
| Неокласичній | Невтручання | Добровільне | |
| Марксистський | Повний контроль | Неминуче | |
| Кейнсіанський | Активне втручання | Вимушене | |
| Монетаристський | Втручання за допомогою кредитно-грошової політики | Природне | |
Проте жоден з описаних підходів не розкриває повною мірою всю складність проблеми зайнятості та безробіття. У той же час незаперечним є факт участі держави в регулюванні зайнятості.
Регулювання зайнятості постає складовою управління розвитком суспільства, забезпечення стійкого економічного зростання країни, оскільки економіка держави є цілісною системою і функціонує як єдиний організм.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
2.1 Аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення
За даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності (Додаток А), протягом 2009 року спостерігається збільшення чисельності зайнятого населення віком 15–70 років та зменшення рівня безробіття.
За даними Держкомстату, чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у середньому за 9 місяців 2009 року становила 20,4 млн осіб, тоді як у І півріччі 2009 р. – 20,2 млн осіб, а у І кварталі 2009 р. – 20,0 млн осіб. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років склав 58,2% (у І півріччі 2009 р. – 57,7%, у І кварталі 2009 р. – 57,2%). Чисельність безробітних у середньому за 9 місяців 2009 року становила 1,9 млн осіб, що на 82,8 тис. менше, ніж у І півріччі 2009 р., та на 169,3 тис. менше, ніж у І кварталі 2009 р. Рівень безробіття за 9 місяців 2009 року становив 8,6%, проти 9,1% у І півріччі 2009 р. та 9,5% – у І кварталі 2009 року.
Поліпшення ситуації щодо зайнятості та безробіття спостерігалось в усіх регіонах. Слід зазначити, що в середньому по країнах Євросоюзу за 9 місяців 2009 року рівень безробіття, порівняно з І півріччям, не змінився і становив 8,8%. Рівень безробіття в Україні був нижчим, ніж у середньому по таких країнах Євросоюзу, як Франція і Португалія (9,4%), Угорщина (9,6%), Словаччина (11,1%), Ірландія (11,7%), Естонія (13,2%), Латвія (16,2%) та Іспанія (17,7%).
Кількість зайнятого населення віком 15–70 років у 2009р., порівняно з 2008р., зменшилась на 780,8 тис. осіб, або на 3,7% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,4 млн., або 91,0%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно знизився за означений період в цілому по Україні з 59,3% до 57,7%, а у населення працездатного віку з 67,3% до 64,7%, рис.2.1
Рис.2.1. Рівень зайнятості населенняу % до населення відповідної демографічної групи, 2008 – 2009 рр.
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався у осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у молоді у віці 15 - 24 років та осіб віком 60 – 70 років, табл. 2.1
Таблиця 2.1
Рівень зайнятості населення за статтю, місцем проживання та віковими групами (% до загальної кількості населення відповідної вікової групи), 2008 – 2009 рр.
| Усього | У тому числі за віковими групами, років | Працездатного віку | ||||||
| 15–24 | 25–29 | 30–39 | 40–49 | 50–59 | 60–70 | |||
| 2008р. | ||||||||
| Все населення | 59,3 | 37,3 | 76,4 | 81,5 | 79,8 | 61,0 | 21,8 | 67,3 |
| жінки | 54,0 | 32,5 | 67,5 | 77,2 | 78,7 | 53,4 | 19,5 | 63,9 |
| чоловіки | 65,2 | 41,8 | 85,1 | 85,9 | 81,1 | 70,4 | 25,3 | 70,6 |
| міські поселення | 58,2 | 34,8 | 77,7 | 82,4 | 80,4 | 59,2 | 13,7 | 67,2 |
| сільська місцевість | 61,8 | 43,1 | 72,7 | 79,3 | 78,6 | 65,5 | 37,3 | 67,8 |
| 2009р. | ||||||||
| Все населення | 57,7 | 34,5 | 72,2 | 77,8 | 77,0 | 59,5 | 23,8 | 64,7 |
| жінки | 53,9 | 31,0 | 65,2 | 74,2 | 77,5 | 54,1 | 21,8 | 62,7 |
| чоловіки | 62,1 | 37,8 | 78,9 | 81,6 | 76,5 | 66,3 | 26,9 | 66,6 |
| міські поселення | 55,8 | 31,2 | 72,7 | 77,9 | 76,6 | 56,8 | 15,6 | 63,7 |
| сільська місцевість | 62,2 | 42,1 | 70,8 | 77,8 | 78,0 | 66,2 | 40,1 | 67,1 |
Зниження рівнів зайнятості населення спостерігалось у всіх регіонах країни. Найбільше зменшення зазначеного показника зафіксовано у Сумській (на 3,9 в.п.), Донецькій (на 3,4 в.п.), Закарпатській (на 3,0 в.п.) областях. Найвищий рівень зайнятості у 2009р. був у м.Києві (63,1%) та м.Севастополі (61,1%), а найнижчий – у Івано-Франківській (51,9%) та Тернопільській (52,9%) областях, табл. 2.2
Таблиця 2.2
Зайняте населення за регіонами України, 2008 – 2009 рр.
| 2008р. | 2009р. | |||||||||||||||
| усього, у віці 15–70 років | з них працездатного віку | усього, у віці 15–70 років | з них працездатного віку | |||||||||||||
| тис. осіб | у % | тис. осіб | у % | тис. осіб | у % | тис. осіб | у % | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||||||
| Україна | 20972,3 | 59,3 | 19251,7 | 67,3 | 20191,5 | 57,7 | 18365,0 | 64,7 | ||||||||
| Автономна Республіка Крим | 918,7 | 60,2 | 844,7 | 68,4 | 905,7 | 60,0 | 828,4 | 67,7 | ||||||||
| Вінницька | 725,6 | 58,7 | 656,1 | 67,0 | 693,5 | 56,9 | 614,4 | 63,1 | ||||||||
| Волинська | 438,6 | 58,8 | 401,8 | 63,9 | 428,0 | 57,4 | 391,8 | 62,3 | ||||||||
| Дніпропетровська | 1580,0 | 59,9 | 1459,8 | 69,1 | 1537,1 | 59,3 | 1437,8 | 68,8 | ||||||||
| Донецька | 2138,8 | 60,7 | 1998,0 | 71,2 | 1981,3 | 57,3 | 1832,0 | 66,1 | ||||||||
| Житомирська | 568,2 | 58,9 | 514,6 | 66,4 | 555,2 | 58,3 | 489,6 | 63,6 | ||||||||
| Закарпатська | 552,2 | 59,9 | 515,4 | 66,2 | 524,7 | 56,9 | 488,4 | 62,8 | ||||||||
| Запорізька | 850,4 | 59,5 | 774,5 | 67,9 | 824,2 | 58,6 | 749,9 | 66,5 | ||||||||
| Івано-Франківська | 541,9 | 53,4 | 498,5 | 58,8 | 526,3 | 51,9 | 483,8 | 57,0 | ||||||||
| Київська | 796,1 | 60,1 | 733,0 | 68,9 | 755,0 | 57,7 | 689,0 | 65,2 | ||||||||
| Кіровоградська | 459,1 | 58,5 | 418,6 | 68,0 | 432,7 | 56,2 | 388,3 | 63,9 | ||||||||
| Луганська | 1068,8 | 58,0 | 993,4 | 67,4 | 1026,2 | 56,7 | 936,0 | 64,4 | ||||||||
| Львівська | 1092,5 | 57,5 | 997,5 | 63,2 | 1085,0 | 57,2 | 990,0 | 62,8 | ||||||||
| Миколаївська | 548,5 | 58,9 | 508,7 | 67,8 | 535,2 | 58,2 | 485,0 | 65,3 | ||||||||
| Одеська | 1067,2 | 57,9 | 970,0 | 65,0 | 1040,2 | 56,9 | 950,8 | 64,0 | ||||||||
| Полтавська | 691,6 | 59,6 | 644,1 | 70,2 | 647,1 | 56,7 | 588,2 | 64,7 | ||||||||
| Рівненська | 478,1 | 57,4 | 444,7 | 63,3 | 461,5 | 55,5 | 424,1 | 60,4 | ||||||||
| Сумська | 543,7 | 59,4 | 515,3 | 70,4 | 500,1 | 55,5 | 439,6 | 60,8 | ||||||||
| Тернопільська | 424,9 | 53,1 | 386,2 | 58,5 | 422,1 | 52,9 | 379,8 | 57,6 | ||||||||
| Харківська | 1312,9 | 59,8 | 1209,3 | 68,4 | 1265,6 | 58,5 | 1154,9 | 66,0 | ||||||||
| Херсонська | 507,5 | 59,5 | 460,1 | 66,8 | 486,9 | 57,9 | 445,9 | 65,5 | ||||||||
| Хмельницька | 594,4 | 59,4 | 526,7 | 65,7 | 579,0 | 58,5 | 514,9 | 64,6 | ||||||||
| Черкаська | 583,1 | 58,6 | 527,4 | 67,6 | 561,7 | 57,3 | 511,0 | 66,0 | ||||||||
| Чернівецька | 381,0 | 57,2 | 329,8 | 59,6 | 376,3 | 56,5 | 317,6 | 57,3 | ||||||||
| Чернігівська | 501,4 | 59,8 | 441,8 | 67,1 | 479,8 | 58,3 | 418,2 | 64,2 | ||||||||
| м. Київ | 1420,2 | 64,9 | 1313,7 | 72,7 | 1381,0 | 63,1 | 1252,9 | 69,4 | ||||||||
| м. Севастополь | 186,9 | 62,8 | 168,0 | 70,8 | 180,1 | 61,1 | 162,7 | 69,9 | ||||||||
Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, шостий – в торгівлі.