У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).
При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. За рішенням місцевих Рад народних депутатів, може встановлюватись транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.
Згідно статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, деяким категоріям населення які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:
- жінкам, які мають дітей віком до шести років;
- одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;
- молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п’ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- особам передпенсійного віку;
- особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.
Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5 процентів загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості. У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій. У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа зазначених категорій, у межах установленої броні з підприємств, установ і організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ і організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.
2.3 Оцінка державного регулювання зайнятості населення
В Україні одним із головних інститутів державного регулювання зайнятості населення є Державна служба зайнятості. Це спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України. Діяльність Державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України і місцевих органів державної влади. Державна служба зайнятості діє на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року.
1. Розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість (Працездатність працездатного) населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття.
2. Систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили.
3. Раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення.
4. Контроль за дотриманням законодавства про зайнятість державними і громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та господарювання.
Саме тому оцінку державного регулювання зайнятості населення доцільно проводити за результатами діяльності саме цього органу.
Протягом 2008 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 2,5 млн осіб. При цьому протягом останніх двох місяців року було зареєстровано майже 530 тис. незайнятих громадян. Так, у листопаді 2008 року щоденний приріст осіб, які шукали роботу за сприяння служби зайнятості, становив 8 тисяч, у грудні – 9 тис. осіб.
Протягом грудня 2008 року було зареєстровано 286,8 тис. незайнятих осіб, і це найвищий показник щодо чисельності зареєстрованих громадян протягом місяця за 17 років. Зростання звернень до центрів зайнятості відбулося в усіх регіонах, найбільш суттєво у Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях (на 15-20 тис. осіб протягом місяця).
Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості у 2008 році, становила 1 млн. 084 тис. осіб. Зокрема, шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було працевлаштовано 44,7 тис. безробітних, 31 тис. безробітних отримали виплату допомоги по безробіттю одноразово та організували власну справу.
Однак кількість актуальних вакансій наприкінці 2008 року, порівняно з даними на початок року, зменшилась наполовину та становила лише 91,1 тисячі. Найбільш суттєве зниження кількості вакансій спостерігалось у листопаді та грудні 2008 року (щоденно на 3–4 тисячі).
Якщо станом на 1 січня 2008 року на одне вільне робоче місце претендували 4 особи, які шукали роботу, то на 1 січня 2009 року – 10 громадян, зокрема, у Вінницькій області – 39, в Івано-Франківській та Хмельницькій областях – 48, у Черкаській області – 77 осіб.
У 2008 році чисельність громадян, які проходили професійне навчання за направленням державної служби зайнятості, становила 245,2 тис. осіб, що на 15,8 тис. більше, ніж у 2007 році. В оплачуваних громадських роботах брали участь 428,5 тис. осіб, або кожен шостий від загальної чисельності громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості.
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для незастрахованих осіб зріс з 210 гривень на початку 2008 року до 360 гривень на 1 січня 2009 року, а для застрахованих осіб з числа безробітних громадян мінімальний розмір допомоги по безробіттю протягом року зріс з 290 до 500 гривень.
Тенденції щодо зростання чисельності незайнятих громадян та зменшення кількості вакансій закріпилися і у 2009 році.
Станом на 15 січня 2009 року чисельність осіб, які шукали роботу за допомогою центрів зайнятості, у порівнянні з даними на початок місяця, зросла на 43,5 тис. та становила 919,7 тис. осіб, а кількість вільних робочих місць скоротилася на 6,6 тис. та становила лише 84,5 тис. осіб.
Передбачається, що у 2009 році послугами служби зайнятості скористаються 3,2 млн. незайнятих громадян. Прогнозується, що рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, сягне 8,5-9,0% економічно активного населення.
За сприяння державної служби зайнятості у 2009р. було працевлаштовано 702,7 тис. осіб, або 32,8% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2008р. – 1084,0 тис. та 43,3% відповідно).
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, майже половину (46,6%) з них становили жінки та молодь у віці до 35 років (47,1%).
У минулому році кожний п’ятий незайнятий був працевлаштований на підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства, переробної промисловості, а також торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Разом з тим порівняно з 2008р. спостерігалось зниження обсягів працевлаштування незайнятого населення (на 35,2%, або на 381,4 тис. осіб), зокрема на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 103,0 тис. осіб, переробної промисловості – на 95,9 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – на 50,7 тис. осіб.
Серед працевлаштованих громадян більше половини займали місця робітників, 21,0% – посади службовців, 22,7% – місця, які не потребують спеціальної професійної підготовки.
В усіх регіонах країни у 2009р., порівняно з 2008р., спостерігалося зниження рівня працевлаштування населення, табл.2.6.
Таблиця 2.6.
Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у 2009 році
| Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж 2009р. – всього, тис. осіб | Кількість працевлаштованих у 2009р. | Рівень працевлаштування, % | |||
| тис. осіб | у % до 2008р. | 2008р. | 2009р. | ||
| Україна | 2143,3 | 702,7 | 64,8 | 43,3 | 32,8 |
| Автономна Республіка Крим | 77,3 | 27,8 | 70,6 | 45,3 | 36,0 |
| Вінницька | 91,4 | 30,6 | 65,9 | 42,0 | 33,5 |
| Волинська | 65,4 | 23,7 | 67,5 | 45,2 | 36,3 |
| Дніпропетровська | 142,4 | 36,9 | 50,0 | 45,4 | 25,9 |
| Донецька | 168,0 | 46,7 | 62,8 | 42,1 | 27,8 |
| Житомирська | 79,9 | 24,6 | 63,9 | 41,4 | 30,8 |
| Закарпатська | 54,0 | 19,2 | 63,3 | 45,3 | 35,5 |
| Запорізька | 91,6 | 23,7 | 55,0 | 41,2 | 25,9 |
| Івано-Франківська | 73,7 | 24,7 | 51,5 | 46,9 | 33,5 |
| Київська | 67,2 | 18,9 | 58,9 | 44,1 | 28,1 |
| Кіровоградська | 63,8 | 23,5 | 71,5 | 43,9 | 36,7 |
| Луганська | 92,0 | 34,5 | 75,4 | 43,0 | 37,6 |
| Львівська | 105,4 | 35,1 | 67,8 | 41,9 | 33,2 |
| Миколаївська | 67,0 | 25,6 | 80,9 | 42,6 | 38,2 |
| Одеська | 70,3 | 21,3 | 55,0 | 44,1 | 30,3 |
| Полтавська | 104,2 | 33,9 | 75,0 | 39,6 | 32,5 |
| Рівненська | 77,1 | 25,2 | 71,0 | 38,9 | 32,8 |
| Сумська | 70,9 | 19,6 | 52,7 | 43,0 | 27,6 |
| Тернопільська | 70,0 | 23,0 | 61,4 | 39,9 | 32,9 |
| Харківська | 122,0 | 41,7 | 70,1 | 43,7 | 34,2 |
| Херсонська | 49,0 | 16,0 | 48,3 | 47,0 | 32,7 |
| Хмельницька | 82,9 | 32,5 | 84,5 | 42,6 | 39,2 |
| Черкаська | 89,3 | 28,5 | 62,3 | 42,7 | 31,9 |
| Чернівецька | 35,6 | 8,9 | 46,1 | 38,3 | 25,0 |
| Чернігівська | 64,5 | 18,0 | 56,3 | 39,9 | 28,0 |
| м.Київ | 59,9 | 35,4 | 100,1 | 67,1 | 59,2 |
| м.Севастополь | 8,5 | 3,2 | 93,1 | 46,1 | 37,3 |
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах у 2009р. працювали 240,9 тис., що на 43,8% менше, ніж у 2008р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,8%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2009р. становила 14,4 дня проти 11,1 дня у 2008р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у 2009р. було витрачено 150,9 млн.грн., що на 12,8% менше, ніж у 2008р.