Попит та пропозиція на ринку праці в Україні (стр. 6 из 10)
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) зріс на 2,7 в.п. та становив 9,6%. Більш суттєве збільшення цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед жителів міських поселень, порівняно з мешканцями сільської місцевості, рис.2.2.
Рис.2.2 Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у 2008 – 2009рр. у % до економічно активного населення відповідної вікової групи).
Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки, а найнижчий – серед осіб віком 50-59 років, табл..2.4.
Таблиця 2.4. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання та віковими групами (% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
| Усього | У тому числі за віковими групами, років | Працездатного віку | ||||||
| 15–24 | 25–29 | 30–39 | 40–49 | 50–59 | 60–70 | |||
| 2008р. | ||||||||
| Все населення | 6,4 | 13,3 | 7,0 | 5,3 | 6,1 | 4,0 | 0,0 | 6,9 |
| жінки | 6,1 | 13,6 | 7,1 | 4,9 | 6,2 | 3,5 | 0,0 | 6,9 |
| чоловіки | 6,6 | 13,1 | 7,0 | 5,7 | 5,9 | 4,6 | 0,0 | 6,9 |
| міські поселення | 6,7 | 14,9 | 7,2 | 5,1 | 6,2 | 3,9 | 0,1 | 7,0 |
| сільська місцевість | 5,7 | 10,3 | 6,6 | 5,8 | 5,7 | 4,2 | - | 6,5 |
| 2009р. | ||||||||
| Все населення | 8,8 | 17,8 | 10,4 | 8,2 | 8,0 | 5,8 | 0,1 | 9,6 |
| жінки | 7,3 | 15,1 | 9,8 | 7,1 | 6,8 | 4,3 | 0,1 | 8,3 |
| чоловіки | 10,3 | 19,8 | 10,9 | 9,3 | 9,3 | 7,3 | 0,1 | 10,8 |
| міські поселення | 9,6 | 20,3 | 11,1 | 8,6 | 8,4 | 6,1 | 0,3 | 10,2 |
| сільська місцевість | 7,2 | 13,2 | 8,3 | 7,2 | 7,2 | 5,3 | - | 8,2 |
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,8 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 2,1 рази, чоловіків – у 3,7 рази, міських поселеннях – у 3,5 рази, сільській місцевості – у 1,7 рази більше).
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років збільшився у всіх регіонах України. Найбільше зростання цього показника відбулося у Вінницькій (на 4,2%), Рівненській (на 3,9 в.п.), Донецькій, Сумській та Полтавській (на 3,7 в.п. у кожній) областях.
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Рівненській області (12,7%), а мінімальне – у м.Києві (6,5%).
Впродовж 2009р. відбулися структурні зміни серед безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) за причинами незайнятості. Так, питома вага вивільнених з економічних причин збільшилась на 17,4 в.п та становила 45,5% від загальної кількості безробітних. При цьому, частка звільнених за власним бажанням зменшилась на 11,6 в.п., непрацевлаштованих після закінчення навчальних закладів на 4,2 в.п., звільнених у зв'язку з закінченням строку контракту на 1,9 в.п., рис.2.3.
Рис.2.3. Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2008-2009рр. у % до загальної кількості безробітних
Показник середньої тривалості безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) впродовж 2009р. не змінився та залишився на рівні 6 місяців. Питома вага осіб, термін пошуку роботи яких складав до 3 місяців та 12 місяців і більше, у 2009р. порівняно з 2008р., зменшилась відповідно на 6,0 та 6,6 в.п. Проте, спостерігалось зростання частки безробітних, які шукали роботу від 3 до 12 місяців (на 12,6 в.п.).
Кількість економічно неактивного населення віком 15-70 років у 2009р. складала 12,8 млн. або майже третину всього населення цього віку. Із зазначеної кількості кожен другий був пенсіонером, кожен четвертий - учнем або студентом, кожен шостий - зайнятий в домогосподарстві.
До вищезазначеної категорії осіб також включаються незайняті особи, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2008р. ця категорія осіб працездатного віку зросла на 30,9% та становила 187,4 тис. осіб. Також збільшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, переконаних у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у 2009р. складала 146,4 тис. осіб, або 1,8% економічно неактивного населення працездатного віку (у 2008р. відповідно – 107,5 тис. осіб, або 1,4%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон'юнктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) становив би 11,1%, проти 9,6% (у 2008р. – 8,0% та 6,9% відповідно), рис.2.4.
Рис.2.4 Пропозиція робочої сили працездатного віку у 2009 році у % до економічно активного населення працездатного віку
За адміністративними даними державної служби зайнятості впродовж 2009р. на її обліку перебувало 2,1 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 14,3% менше, ніж у 2008р. Серед таких осіб кожен другий (51,1%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (28,5%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з 2008р., збільшилася на 16,3% та становила у 2009р. 693,1 тис. осіб, що складає понад третину (35,4%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП. Динаміку зареєстрованого безробіття ілюструють нижче наведені дані рис.2.5.
Рис.2.5. Кількість зареєстрованих безробітних у 2008-2009рр.
Рівень зареєстрованого безробіття в середньому за 2009р. склав 3,4% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (4,0%), порівняно з чоловіками (2,9%) та у населення сільської місцевості (4,7%), порівняно з міськими жителями (2,9%). Слід зазначити, що на кінець 2009р. рівень зареєстрованого безробіття становив 2,6% економічно активного населення працездатного віку.
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття, розрахований у відсотках до економічно активного населення працездатного віку, у 2009р. спостерігався у Полтавській і Черкаській областях, а найнижчий – у м.Києві та м.Севастополі.
Слід зазначити, що показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття зріс з 4 місяців у 2008р. до 5 місяців у 2009р. Як і серед безробітних, визначених за методологією МОП, упродовж 2009р. спостерігалось скорочення частки безробітних, які перебували на обліку державної службі зайнятості до 3 місяців (на 15,7 в.п.). Проте, зросла питома вага зареєстрованих безробітних, які шукали роботу від 3 до 12 місяців (на 13,0 в.п.) та 12 місяців і більше (на 2,7 в.п.)
2.3 Оцінка попиту та пропозиції на ринку праці
Незважаючи на скорочення пропозиції робочої сили, попит на робочу силу є низьким, що зумовило напругу на ринку праці. Кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець 2009р. становила 65,8 тис., що на 27,7% менше, ніж на кінець 2008р.
Зниження потреби в працівниках на заміщення вільних робочих місць на кінець грудня 2009р. у порівнянні з 2008р., спостерігалося в усіх видах економічної діяльності, крім фінансової діяльності. Найбільше зниження цього показника відбулося в таких видах економічної діяльності, як добувна промисловість (на 67,8%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (на 60,8%), освіта (на 54,6%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами, організаціями на кінець 2009р., кожне п’яте було на підприємствах переробної промисловості, шосте – у державному управлінні, кожне дев’яте – на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку та операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (табл..2.4.).
Таблиця 2.4 Попит на робочу силу за видами економічної діяльності у 2009 році
| (тис.осіб; на кінець року) | Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) | У тому числі на | |||
| усього, осіб | у % до 2008р. | місця робітників | посади службовців | місця, які не потребують професійної підготовки | |
| Усього | 65,8 | 72,3 | 27,7 | 28,1 | 10,0 |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 2,2 | 55,1 | 1,0 | 0,5 | 0,7 |
| Промисловість | 14,7 | 62,2 | 8,8 | 2,2 | 3,7 |
| добувна промисловість | 0,8 | 32,2 | 0,7 | 0,1 | 0,0 |
| переробна промисловість | 12,1 | 73,0 | 7,1 | 1,9 | 3,1 |
| виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 1,8 | 39,2 | 1,0 | 0,2 | 0,6 |
| Будівництво | 3,2 | 53,2 | 2,2 | 0,6 | 0,4 |
| Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 7,7 | 86,7 | 4,4 | 2,4 | 0,9 |
| Діяльність готелів та ресторанів | 0,6 | 53,8 | 0,4 | 0,1 | 0,1 |
| Діяльність транспорту та зв’язку | 4,9 | 61,8 | 2,7 | 1,6 | 0,6 |
| Фінансова діяльність | 3,6 | 107,9 | 0,1 | 3,3 | 0,2 |
| Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 7,6 | 89,8 | 3,0 | 2,6 | 2,0 |
| Державне управління | 11,2 | 84,3 | 2,9 | 8,1 | 0,2 |
| Освіта | 1,5 | 45,4 | 0,3 | 0,9 | 0,3 |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 6,2 | 73,8 | 0,9 | 5,1 | 0,2 |
| Інші види економічної діяльності | 2,4 | 85,5 | 1,0 | 0,7 | 0,7 |
За регіонами найбільше зниження потреби в працівниках на кінець 2009р., порівняно з 2008р., відбулося у Донецькій (на 67,8%) та Рівненській (на 64,0%) областях.