Продуктивність праці та ціноутворення (стр. 1 из 4)
1. Продуктивність, мотивація та оплата праці
1.1 Продуктивність праці персоналу
Продуктивність праці – це ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ
Рівень продуктивності праці – це кількість продукції, що її виробляє один працівник за одиницю робочого часу, або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.
Схема 9.1.Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці
Таблиця 9.1.Класифікація чинників підвищення продуктивності праці
| Класифікаційна ознака | Сутнісна характеристика |
| Структурні зрушення у виробництві | · зміна питомої ваги окремих видів продукції та виробництва |
| Підвищення технічного рівня виробництва | · заміна діючих технічних засобів прогресивнішими. Модернізація обладнання· запровадження системи машин· застосування прогресивних технологій· використання економічних видів сировини, матеріалів та енергії |
| Удосконалення управління, організації виробництва та праці | · удосконалення структур і раціональний розподіл функцій управління· запровадження раціонального розподілу та організації праці робітників· збільшення реального фонду робочого часу· поліпшення ергономічних характеристик праці |
| Збільшення обсягів виробництва | · відносне зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу через зростання обсягів виробництва |
| Галузевічинники | · збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах· зміна геологічних умов видобутку корисних копалин |
| Уведення та освоєння нових виробничих об’єктів | · диверсифікація виробництва та введення в дію нових цехів |
1.2 Мотивація трудової діяльності
Система мотивації – це сукупність взаємозв’язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив в цілому активно працювати для досягнення індивідуальних і загальних цілей підприємства.
Таблиця 9.2.Моделі мотивації
| Теорії моделей мотивації | Сутнісна характеристика |
| Теорія справедливості – складові елементи | - суб’єктивне визначення співвідношення заохочення та затрат праці- порівняння особистої винагороди із заохоченням інших людей, що виконують аналогічну роботу- зняття соціального напруження через дотримання принципу справедливості |
| Теорія очікування – чинники, що впливають | - очікування позитивного співвідношення затрат праці та результатів- очікування позитивного співвідношення результатів праці та винагороди- передбачувана міра відносного задоволення одержаною винагородою |
| Теорія потреб – окремі види | - фізіологічні- безпеки та захищеності- соціальні- поваги- самовиявлення |
Схема 9.2.Основні вимоги до побудови системи мотивації праці
Таблиця 9.3 Класифікація методів мотивації трудової діяльності працівників
| Класифікаційна ознака | Сутнісна характеристика |
| Прямі економічні | · відрядна оплата· почасова оплата· премії за раціоналізацію· участь у прибутках· оплата навчання· виплати за максимальне використання робочого часу |
| Непрямі економічні | · пільгове харчування· доплати за стаж· пільгове користування житлом, транспортом |
| Соціальні (негрошові) | · збагачення праці· гнучкі робочі графіки· охорона праці· програми підвищення якості праці· просування по службі· участь у прийнятті рішень на більш високому рівні |
1.3 Оплата праці: сутність, функції
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений у грошовому виразі, що за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, виготовлену продукцію чи надані послуги.Склад зарплати :
- основна зарплата залежить від результатів праці, вона визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також доплатами і надбавками у розмірах, встановлених чинним законодавством
- додаткова зарплата залежить від кінцевих результатів роботи підприємства та визначена у виді премій та заохочувальних компенсаційних виплат, доплат і надбавок, які не передбачені чинним законодавством
Таблиця 9.4. Основні функції заробітної плати працівників
| Функції зарплати | Сутнісна характеристика |
| відтворювальна | - відтворення робочої сили- забезпечення стану нормальної життєдіяльності- оцінка вартості робочої сили- фізіологічні і соціальні критерії забезпечення простого та розшир відтворення |
| стимулююча | - стимулювання кількості, якості та результатів праці- диференціація рівня оплати- оптимізація елементів організації оплати праці- оптимізація співвідношення між зростанням продуктивності та оплати праці |
| регулююча | - регулювання ринку праці- сегментація рівня оплати праці- ціноутворення на ринку праці під впливом попиту і пропонування- формування ринкової вартості робочої сили |
| соціальна | - однакова оплата за однакову працю- солідаризація заробітної плати- поєднання державного та договірного регулювання- диференціація заробітної плати за критерієм соціальної справедливості |
Державна політика оплати праці практично реалізується через механізм її регулювання. Цей механізм є складовою частиною загального механізму реалізації соціально-економічної політики держави. На рівні первинних суб’єктів господарювання політика оплати праці здійснюється на договірних засадах при допомозі укладання тарифних угод.Тарифна угода – це договір між представниками сторін з питань оплати праці та соціального захисту.
| Оплата праці | Соціального захисту |
| Мінімальна заробітна плата | Бюджетне фінансування державних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури |
| Інші державні норми і гарантії щодо оплати праці ( за роботу в понадурочний час, святкові та вихідні дні, оплата за виконання громадського обов’язку | Участь у формуванні фондів соціального страхування (пенсійного, медичної допомоги, допомоги по безробіттю) |
| Умови визначення частини доходу на оплату праці | Обмежене дотування цін, що перебувають під державним контролем |
| Міжгалузеві співвідношення в оплаті праці | Допомога сім’ям з низькими доходами |
| Умови і розміри оплати в бюджетних установах та організаціях | Компенсація підвищення цін та обмеження індексації |
| Максимальні розміри посадових окладів керівників державних підприємств | Система працевлаштування та допомога в разі безробіття |
| Рівень оподаткування підприємств та доходів працівників |
Тарифно-посадова система є основним організаційно-правовим інструментом обгрунтування диференціації заробітної плати працівників різних суб’єктів господарювання та включає такі елементи:
- тарифно-кваліфікаційні довідники
- кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців
- тарифні сітки і ставки
- схеми посадових окладів або єдину тарифну сітку
Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників(ЄТКД)– це збірник нормативних актів, що містять кваліфікаційні характеристики робіт і професій за їх видами та виробництвами. Кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців – це документи, які містять загальногалузеві кваліфікаційні характеристики окремих категорій працівників. Тарифна сітка – це співвідношення оплати праці працівників різної кваліфікації . Це перелік тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Тарифна ставка – це елемент тарифної системи, абсолютна величина якої визначається відповідно до встановленого державою мінімального розміру, нижче за який не може опускатися оплата праці за виконану працівником норму часу.
Схема 9.3.Змістова характеристика тарифної угоди на виробничому рівні
1.4 Форми і системи оплати праці робітників виробничих підприємств
Схема 9.4Форми і системи оплати праці
Характеристика окремих систем оплати праці :
1. Пряма відрядна система – це оплата за кількість випущеної продукції за відповідними розцінками за одиницю продукції та визначається як добуток розцінки за одиницю продукції( р) на кількість виготовлених виробів ( V ):
З п.в.= р V
2. Непряма відрядна система – це оплата праці допоміжних робітників, праця яких не піддається нормуванню та обліку, але визначає рівень обліку основних робітників та обчислюється як добуток погодинної тарифної ставки ( s ) на фактично відпрацьованийчас цим робітником ( t )та середній коефіцієнт виконання нормвиробітку всіма робітниками, що обслуговуються допоміжнимробітником ( Квн) :
Знв = s t Квн
3. Відрядно-преміальна система передбачає спеціальне преміювання за певні досягнення у праці та складається з прямої відрядної зарплати (р V) та премії за досягнуті результати (m) та обчислюється :
Звп = р V + m
4. Відрядно-прогресивна система – це оплата робіт в межах встановленої норми (nв) за звичайними розцінками (рв) , а робіт виконаних понад нормативний рівень (nі) – за підвищеними тарифними розцінками (рі), залежно від рівня виконання завдання та обчислюється :
Звпр = рв nв + рі nі
5. Акордна система – це оплата працівникові чи групі працівників по розцінці на весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку виконання роботи.