Аналогічно проведеному групування за факторними ознаками. Побудуємо ранжирований ряд підприємств за витратами кормів на одну голову, за яким розрахуємо витрати кормів на одну голову та обрахуємо залежність середньорічних кормів від впливу окремих факторів (Таблиця 6).

Таблиця 6

Ранжирований ряд підприємств за витратами кормів на одну голову

Порядковий номер	Шифр підприємств	Витрати кормів на одну голову
1	14	13,0
2	11	14.0
3	21	15,4
4	20	17,5
5	7	17,9
6	8	17,9
7	12	19,3
8	28	19,4
9	2	20,0
10	30	20,3
11	29	21,5
12	3	21,9
13	5	23,7
14	13	24,0
15	1	25,1
16	4	25,7
17	23	27,8
18	6	28,4
19	9	29,0
20	19	32,0
21	25	32,7
22	27	34,8
23	26	34,9
24	18	35,6
25	22	36,6
26	10	37,0
27	15	38,0
28	24	39,7
29	17	41,5
30	16	52,0

Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно.

Рис 3. Ранжирований ряд підприємств за витратами кормів на одну голову

Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:

Встановимо величину інтервалу: h = (52,0 - 13,0) /5 = 7,8. Будуємо інтервальний ряд розподілу за затратами кормів на одну голову, тобто розподілимо підприємства по встановленим групам та підрахуємо їх кількість в групах. (Таблиця 7)

Таблиця 7

Ітервальний ряд розподілу підприємств за витратами кормів на одну голову

Номер групи	Границі групи за витратами кормів на одну голову	Кількість підприємств в групі
1	13,0 - 20,8	10
2	20,8 - 28,6	8
3	28,6 - 36,4	6
4	36,4 - 44,2	5
5	44,2 - 52,0	1

Побудуємо графік інтервального ряду (гістограму) в якому на осі абсцис записати розмір інтервалів за витратами кормів на одну голову, а на осі ординат - кількість підприємств у групі (Рис.4.).

Рис.4. Інтервальний ряд розподілу підприємств за витратами кормів на одну голову

Побудуємо таблицю зведених показників факторного групування (Таблиця 8).

Таблиця 9

Зведені дані результативного групування

Показники	Групи підприємствЗа витратами кормів на одну голову					Всього
Показники	Від 13,0 до 20,8	Від 20,8 до 28,6	Від 28,6 до36,4	Від 36,4 до44,2	Від 44,2 до 52,0	X
Шифри підприємств	14,11,21, 20,7,8,12,28,2,30	29,3, 5,13,14,23,6	9, 19,25,27,26,18	22,10,15,24,17	16	X
Валовий надій (тис. ц.)	958	742	534	448	97	2779
Середньорічне поголів’я (голів)	2893	1922	1225	1025	250	7315
Витрати кормів на молоко (ц корм. од.)	48930,8	47786,1	40724,1	39664,7	12984,8	190090,5
Кількість підприємств	10	8	6	5	1	-

На основі даних зведеної таблиці виконаємо розрахунки показників підсумкової таблиці факторного групування (Таблиця 9).

Таблиця 9

Залежність середньорічних кормів від впливу окремих факторів

Показники	Групи підприємствЗа витратами кормів на одну голову					В середньому
Показники	Від 13,0 до 20,8	Від 20,8 до 28,6	Від 28,6 до36,4	Від 36,4 до44,2	Від 44,2 до 52,0	В середньому
Кількість підприємств у групі	10	8	6	5	1	-
Витрати кормів на одну голову (корм. од.)	16,9	24,8	33,2	38,7	51,9	25,1
Затрати кормів на один центнер молока (корм. од.)	51,0	64,4	76,2	88,5	133,8	68,4

Висновок: Провівши статистичне групуваня ми виявили, що між впливом окремих факторів на витрати кормів на одну голову та отриманням середньорічного надою існує пряма залежність. Чим якісніші будуть корми тим більшим буде середньорічний надій молока.

2.2 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

Всі явища, що існують у природі й суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. Так, урожайність сільськогосподарських культур залежить від обсягу та Інтенсивності агротехнічних заходів, продуктивність тварин - від рівня і якості годівлі, продуктивність праці-від впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо.

За ступенем залежності одного явища від Іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний, або статистичний).

Функціональним називається зв'язок,при якому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кілька значень результативної ознаки (функції). Прикладом такого зв'язку є залежність між довжиною і радіусом кола, площею і стороною квадрата. Функціональна залежність виявляється у кожному окремому випадку абсолютно точно і виражається за допомогою аналітичних формул.

У суспільно-економічних процесах функціональні зв'язки трапляються дуже рідко, причому як поодинокі випадки, що відображують взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ. Так, заробітна плата робітника за почасовою формою оплати дорівнює добутку денної ставки на відпрацьований час.

При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв'язки,які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки, наприклад зв'язок між дозами внесених добрив І урожайністю сільськогосподарських культур. При тих самих дозах добрив урожайність на різних ділянках буде неоднакова, оскільки урожайність залежить не тільки від добрив, а й від сорту, своєчасності і якості агротехнічних заходів, кількості опадів, температури тощо.

На відміну від функціонального зв'язку кореляційний зв'язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень І порівнянні середніх значень взаємозалежних ознак. Цей зв'язок ґрунтується на законі великих чисел, який виявляється у масовому процесі як тенденція до зростання чи зниження результативної ознаки залежно від відповідної зміни факторної ознаки. З математичного погляду кореляційна залежність - це функціональне співвідношення між середніми значеннями досліджуваних ознак.

За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв'язкуфакторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна, наприклад зв'язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем годівлі І продуктивністю худоби, рівнем механізації виробничих процесів І продуктивністю праці.

Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язок називають зворотним, наприклад зв'язок між урожайністю і собівартістю продукції, собівартістю продукції і рентабельності виробництва, собівартості продукції.

За формою розрізняють прямолінійний та криволінійний зв’язок. Прямолінійний зв’язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

При криволінійному кореляційному зв’язку рівним змінним середніх значень результативної ознаки. Аналітично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.

Для того щоб правильно застосувати кореляційні методи, потрібно насамперед глибоко розуміти суть взаємозв’язків соціально економічних явищ. Ці методи не виявляють причини виникнення зв’язків між окремими явищами і характеру їх взаємодії. Роль кореляційного аналізу зводиться до кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують досліджувальні явища.

При прямолінійній залежності парний кореляційний зв’язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:

де

- теоретичні значення результативної ознаки;

у - результативна ознака (урожайність);

х - факторна ознака (розмір затрат на 1 га.);

а - початок відліку або значення у при х, який дорівнює нулю;

b - коефіцієнт регресії рівня зв’язку, який показує, як змінюються результативна ознака залежно від зміни на одиницю факторної ознаки.

Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока (стр. 4 из 6)

2.2 Кореляційний аналіз