Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості становила у 2007 році 13, 3%, що майже в 20 разів більше, ніж у 2000 році, але у 1,1 рази менше порівняно з 2006 [18].
Одна з найважливіших причин незадовільного стану інноваційної діяльності у регіоні є недостатній розвиток інноваційної інфраструктури. Вона є фрагментарною, функціонально неповною, не охоплює усі ланки інноваційного процесу. Не розвинуті ті ланки, що забезпечують впровадження науково-технічних розробок у виробництво. Відсутні бізнес-інкубатори, венчурні фонди та центри трансферу технологій. Не підтримується належним чином діяльність винахідників, раціоналізаторів, науковців, що мають завершені науково-технічні розробки. Внаслідок цього освітній та науковий потенціал використовуються не в повному обсязі.
Розроблення Регіональної цільової економічної програми «Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури на 2009–2013 роки» обумовлене об’єктивною необхідністю активізації інноваційної діяльності для забезпечення поступального соціально-економічного розвитку регіону і є актуальним.
Метою програми є формування цілісної регіональної інноваційної інфраструктури, здатної забезпечити ефективне використання та розвиток науково-технічного потенціалу регіону, підвищення рівня конкурентоспроможності регіональної економіки та сприяти її переходу на інноваційний шлях розвитку.
Формування регіональної інноваційної структури потребує вирішення таких основних завдань [20, С. 541]:
· створення науково-методичної бази для створення та підтримки різних типів підприємств, організацій інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, наукових парків, інноваційних бізнес-інкубаторів, центрів трансферу технологій і технополісів);
· розвиток регіональної інформаційної мережі, що повинна здійснювати інформаційне забезпечення інноваційної діяльності на всіх етапах (ідея – дослідження – розроблення – впровадження), в тому числі:
- забезпечити доступ дослідників до вітчизняних та міжнародних інформаційних ресурсів;
- акумулювати дані про потреби в інноваційній продукції (технологіях) і оперативне інформування про це ВНЗ і наукових організацій;
- збирати відомості про закінчені дослідження, розробки, технології, готові до освоєння у виробництві, для використання їх зацікавленими організаціями;
- надавати інформацію стосовно суб'єктів інноваційної інфраструктури, напрямів їх діяльності;
· розвиток діючих елементів інфраструктури та створення нових ланок (добудовування «технологічних коридорів»), які будуть забезпечувати швидке просування інновацій від досліджень до комерціалізації і випуску промислової продукції, зокрема:
- мережі регіональних інноваційних структур (інноваційних центрів, інноваційних бізнес-інкубаторів і центрів трансферу технологій);
- наукових парків на базі провідних вищих навчальних закладів
- патентних підрозділів на підприємствах;
- підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;
· формування інноваційно-активних територій (технополісів, наукових парків);
· сприяння формуванню та розвитку кластерів;
· утворення єдиної регіональної системи просування інноваційного продукту Одеської області.
Строк реалізації Програми – з 2009 по 2013 рік.
Виконання Програми дасть змогу:
· сформувати у регіоні цілісну інноваційну інфраструктуру за створення 30 її нових елементів (інноваційних центрів, центрів трансферу технологій, наукових парків, інноваційних бізнес-інкубаторів, тощо);
· подвоїти кількість підприємств, що впроваджують технологічні інновації;
· створити понад 2000 нових робочих місць для висококваліфікованих фахівців;
· збільшити частку інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції до 17%.
Висновки
Мале підприємництво є невід’ємною частиною ринкової економіки. Досвід багатьох зарубіжних країн свідчить про те, що малий бізнес істотно впливає на збільшення загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообігу, сприяє вирішенню проблем зайнятості та загального зростання доходів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму у підприємницькій діяльності; малі підприємства спроможні стати надійним джерелом стабільних податкових надходжень до бюджету. Однак порівняно з іншими економічно розвиненими країнами Україна має дуже низькі показники розвитку малого підприємництва.
Однією з причин успішного розвитку підприємств малого бізнесу в країнах з ринковою економікою є існування розгалуженої системи державних програм сприяння малому підприємництву, що здійснюється урядовими, змішаними та приватними організаціями.
Розвиток малого підприємництва залежить сьогодні значною мірою від наявності таких форм його культивування, як бізнес-інкубатори. Аналіз спроб щодо створення ефективно діючих бізнес-інкубаторів в Україні переконує, що основною концепцією бізнес-інкубатора в наших реаліях має бути не стільки надання консультативних послуг і виконання конкретних замовлень бізнесменів,скільки створення умов для становлення світогляду приватного власника та адаптації підприємцядо ринкового середовища, сприяння досягненню необхідного рівня професіоналізму.
Список використаних джерел
1. Амоша О.І. Інноваційне оновлення техніко-технологічної бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорія і практика / О.І. Амоша, І.П. Булєєв, Г.З. Шевцова // Економіка промисловості. – 2007. – №1. – С. 3–9.
2. Андреєв В.О. та ін. Результати програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні / Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 3–5.11.02 р.). Львів, ЛвЦНТЕI, 2008. С. 41–46.
3. Бізнес-інкубування та інноваційні центри: сучасні технології підтримки підприємництва і розвитку інноваційної економіки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.academia.org.ua/? p=326
4. Васильєва Л.М. Бізнес-інкубатори як частина інфраструктури підтримки малого підприємництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – №1. – С. 50–54
5. Галиця І. Державне регулювання в умовах ринкових відносин. // Економіка України. – 2009. – №6. – С. 52 – 53.
6. Гаташ В. Бізнес-інкубатор для маленьких і середніх інноваційних фірм. – Інтернет-ресурс. – Сайт «Дзеркала тижня». – http:// www.zn.kiev.ua
7. Гончаров В.М. Формування організаційно-економічного механізму системи інноваційного розвитку підприємств регіону: Монографія/ Гончаров В.М., Деречинський Ю.Н. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2009. – 280 с.
8. Жук М.В. Передумови формування національної інноваційної системи прискорення розвитку економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7. – С. 30–37.
9. Жук М.В., Бородіна О.М. Інфраструктурне забезпечення інноваційного процесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8. – С. 66–71.
10. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. №2063-III.
11. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 19.10.2000 р. №2063-III.
12. Зянько В.В. Інноваційне підприємництво в Україні: проблеми становлення і розвитку. Монографія. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2005.
13. Копченко І. М. Актуальні проблеми державної підтримки малого підприємництва України на сучасному етапі. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – №4 (35). – С. 115 – 119.
14. Купченко І.М. Державне сприяння розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4. – С. 89–96.
15. Литвин В.В. Механізм державної підтримки розвитку малого підприємництва в Україні. // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. – 2010. – №5 – С. 36 – 43.
16. Матвійчик-Соскіна Н. Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн. // Шляхи впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в українських містах / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2008. –64 с.
17. Микитюк О.П. Бізнес-інкубатори в системі фінансової підтримки малого підприємництва // Світ фінансів. – 2009. – №2 (3). – С. 160–164.
18. Пропозиції до проекту Регіональної цільової програми створення в Одеській області інноваційної інфраструктури на 2009–2013 роки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.oda.odessa.gov.ua/Web_oda/innovac_infrastr/propositions.doc
19. Стратегічний план економічного розвитку м. Одеса, 2010 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://linc.com.ua/documents/storage/SP_Odesa_Ukr.pdf
20. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / Авт. – упоряд.: Г.О. Андрощук, І.Б. Жиляєв, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.
21. Шира Т.Б. Вплив інноваційно-технологічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту // Фінанси України. – №1. -2008. – С. 43
22. Шовкун І. Галузевий сектор науки в контексті інноваційних процесів в економіці України // Економіка України. – №10. – 2006. – С. 49
23. Якубовський М., Щукін В. Інфраструктура – фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості // Економіка України. – №2. – 2007. – С. 27