Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України (стр. 15 из 18)

Обчислюємо опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом. Формула вибирається залежно від типу, геометричних розмірів і умов залягання. У разі стрижньового круглого перетину (трубчастого) заземлювача, занапащеного в землю (рис. 5.3), формула має вигляд:

(5.4)

де

розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом·м; довжина вертикального стрижня, м; діаметр перетину, м; відстань від поверхні ґрунту до середини довжини вертикального стрижня, м.

Рисунок 5.3 – Стрижньовий заземлювач круглого перетину, заглиблений в землю

Задавшися t₀=0,8, визначимо t по формулі

t=t₀+l_в/2=0,8+5/2=3,3 м(5.5)

Розрахувавши опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача Rв по формулі (5.4) отримаємо Rв=17,15 Ом.

Розрахуємо мінімальну кількість вертикальних стрижнів

. (5.6)

Отримане

округлятимемо до довідкового значення =2 і розрахуємо конфігурацію групового заземлювача довжину горизонтальної смуги в ряд , м

(5.7)

де а – відстань між вертикальними стрижнями, м, визначається

(5.8)

де

коефіцієнт кратності, рівний 1, 2, 3.;

довжина вертикального стрижня, м;

кількість вертикальних стрижнів.

Виберемо коефіцієнт кратності, рівний 1, при цьому а =l_в=5 м. Довжина горизонтальної смуги (стрижні розташовані вряд)

=5,25 м.

Оскільки використовується 2 стрижні, то розташуємо їх вряд уздовж будь-якої стіни.

Обчислимо опір розтіканню струму горизонтального стрижня

, Ом. Для горизонтального смугового заземлювача (рис. 5.4) розрахунок здійснимий по формулі:

(5.9)

де

розрахунковий питомий опір грунту (77 Ом·м);

довжина горизонтальної смуги (5,25 м);

ширина смуги (6·10-3 м);

відстань від поверхні грунту до середини ширини горизонтальної смуги (0,8 м).

Рисунок 5.4 – Горизонтальний смуговий заземлювач

Підставивши прийняті значення у формулу (5.9) отримаємо Rг=21,82 Ом.

Виберемо коефіцієнти використовування вертикальних стрижнів

=0,85 і горизонтальної смуги =0,85 (з обліком =2 =5 =5 м) ПУЕ. Еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача Rгр, Ом, розрахуємо по формулі:

(5.10)

R_гр=17,15·21,82/(17,15·0,85+21,82·0,85·2)=7,24 Ом.

Перевірка. Отриманий опір розтіканню струму групового заземлювача не повинен перевищувати необхідний опір, розрахований раніше

. задовольняє умові (7,244 10), а значить розрахунок виконаний вірно.

Висновок: визначені основні, конструктивні параметри заземлення, при яких опір розтіканню струму вибраного групового заземлювача не перевершує нормативного значення.

5.4 Техніка пожежонебезпеки

Причини пожежі бувають неелектричного і електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносяться: помилковий пристрій і експлуатація опалювальних систем, несправність оснащення і порушення технологічних процесів, необережне відношення з вогнем, помилковий пристрій і несправність вентиляційних систем, самозагорання речовин.

До причин електричного характеру відносяться: короткі замикання, перевантаження, великі перехідні опори, іскріння і електричні дуги, статична електрика, розряди атмосферної електрики.

Пожежонебезпечність (ПБ) об'єкту повинна забезпечуватися системами: запобігання пожежі, протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами. Запобігання пожежі повинне досягатися: запобіганням утворення пального середовища і в горючому середовищі джерел запалення.

Організаційно-технічні заходи включають організацію пожежної охорони, паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів і об'єктів в частини забезпечення ПБ, організацію навчання службовців правилам ПБ, розробку і реалізацію норм, правил і інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами матеріалами, про дотримання протипожежного режиму і про дії людей при виникненні пожежі. Розробку заходів щодо дій адміністрації, службовців на випадок виникнення пожежі і організації евакуації людей, виготовлення і застосування засобів наочної агітації по забезпеченню ПБ.

Сигналізація представлена у вигляді датчиків з біметалічною пластиною, сполучених в єдиний ланцюг і працюючих за принципом розмикання ланцюга.

В приміщенні є один вогнегасник СО₂ переносної типу ОУ–5, забезпечений гнучким шлангом і індивідуальний сталевий балон, наповнений рідкісним двоокисом вуглецю, що є. Принцип його роботи заснований на виході двоокису вуглецю з балончика, що знаходиться під тиском.

5.5 Захист навколишнього середовища

Унаслідок не використовування шкідливих речовин, речовин, що представляють небезпеку для людини і навколишнього середовища, то питання захисту навколишнього середовища не розглядаються в даному розділі.

Висновки. Дотримання санітарно-гігієнічних норм, захисних заходів, використовування безпечного устаткування, уміння правильно ним користуватися забезпечує безпечні умови праці. В результаті виконання розділу були враховані всі шкідливі і небезпечні чинники і вжиті відповідних заходів для їх виключення, також було розраховане штучне освітлення робочого приміщення, враховані заходи протипожежної безпеки. Для захисту працюючих від небезпеки поразки електричним струмом передбачене занулення. Був проведений розрахунок повторного занулення нульового захисного дроту.

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТОВУВАННЯ

В даній роботі ставиться мета проектування СЕП льотно-повітряної служби.

6.1 Розрахунок вартості науково-дослідної роботи

Собівартість є виражені в грошовій формі поточними витратами підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво і реалізацію продукції. В ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виручки від продажу.

Використовування показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення одноманітності витрат, що враховуються в ЕЕ складі. Для забезпечення такої одноманітності конкретний склад витрат, відношуваних на собівартість, регламентується типовим положенням по планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (ухвала КМ від 26.07.02 р.).

Метою обліку собівартості продукції є повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи і інші витрати.

Витрати на оплату праці. До елемента відносяться основна і додаткова заробітна платня персоналу, зайнятого на виконанні даної теми: науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал. Витрати на основну заробітну платню приймаються, як 20% від посадового окладу Д_окл. Розрахунок основної заробітної платні представлений в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Розрахунок витрат на основну заробітну платню

Посада	Оклад, грн.	Кількість місяців	Сума, грн.
Керівник теми	800,00	4	3200,00
Інженер	600,00	4	2400,00
Разом Докл			5600,00
Основна заробітна платня Зосн=Докл·0,2			1120,00

Додаткова заробітна платня. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством.