ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
САЕ – системи автономного електропостачання;
ЕЕС – електроенергетична система;
РП – розподільчий пункт;
ЦЖ – центр живлення;
ЛЕП – лінія електропередач;
ВН – висока напруга;
НН – низька напруга;
ЕЕ – електрична енергія;
ЕМ – електрична мережа;
ЕРС – електрорушійна сила;
СЕП – система електропостачання;
НДР – науково–дослідна робота;
АД – асинхронний електродвигун;
ЕД – електродвигун;
УГЖ – установку гарантованого живлення;
ШГЖ – шина гарантованого живлення;
ГПП – головна понижуюча підстанція;
ЦРП – центральний розподільчий пункт;
ТП – трансформаторна підстанція|харчування|;
АВР – автоматичне вмикання резерву;
СД – синхронний двигун;
ЕРС – електрорушійна сила;
ЕОМ – електронно обчислювальна машина;
КУ – конденсаторна установка;
ТЕЦ – теплоелектроцентраль;
ДЖ – джерело живлення.
ВСТУП
Подальший розвиток і вдосконалення льотної промисловості України тісно пов'язаний з розвитком систем електропостачання, за допомогою яких забезпечуються нормальна життєдіяльність людей, які користуються послугами льотного транспорту і виконання обслуговуючим персоналом поставлених перед ними задач. Особлива роль відводиться системам автономного електропостачання.
Системи автономного електропостачання (САЕ) в загальному випадку призначені для отримання, виробництва, перетворення і розподілу електроенергії між електроприймачами. Широке використання в електроприймачах нових елементів і пристроїв, що виконують відповідальні задачі, значна їх концентрація вимагають різкого підвищення надійності і безперебійності електроживлення споживачів електричною енергією підвищеної якості. Отже, основними елементами САЕ повинні бути установки гарантованого живлення (УГЖ) як змінного, так і постійного струму. Тому в даному дипломному проекті основну увагу надається установкам гарантованого живлення і їх елементам (різноманітним перетворювачам електричної енергії, стабілізаторам напруги і автономним джерелам електричної енергії).
За довгі роки наші вчені, інженери і робітники створили передову електротехнічну промисловість, що випускає перетворювачі електричної енергії, стабілізатори напруги і автономні джерела струму (акумуляторні батареї), які не тільки не поступаються кращим зарубіжним зразкам, але і у багатьох випадках перевищуючі їх.
Перші керовані випрямлячі на тиратронах з'явилися в 1933 році. В 1940 році розроблені германієві і кремнієві вентилі, на основі яких будувалися і в цей час будуються перетворювачі електричної енергії. В 50-х роках, після винаходу транзисторів, розвернулися роботи із створення на їх основі статичних перетворювачів електричної енергії різного призначення.
Новий могутній стрибок в силовій напівпровідниковій техніці викликаний появою в 60-х роках напівпровідникових керованих вентилів-тиристорів. На їх базі створені могутні керовані випрямлячі і інвертори.
Вдосконалення і практичне застосування перетворювачів і стабілізаторів електричної енергії і хімічних джерел струму пов'язано з роботами радянських учених: А.Н. Ларіонова, І.Л. Каганова, Д.Г. Толстова, А.В. Поосе, І.М. Чиженкс, Г.А. Глазенко, Ф.І. Ковальова, Б.В. Беляєва, Б.Н. Кабанова, Г.В. Болкунова, С.І. Гальперіна, Б.А. Кособрокова, Т.з. Калайди, М.Г. Абахаева і багатьох інших.
Враховуючи важливість напівпровідникової перетворювальної техніки і хімічних джерел струму для подальшого вдосконалення льотно-транспортної техніки і СЕП, які забезпечують їх електроенергією, а також для розвитку народного господарства, актуальними є задачі розвитку високоавтоматизованих електродвигунів, акумуляторних батарей, безконтактної низьковольтної і високовольтної апаратури, силових напівпровідникових приладів і модулів. А також створення нових і удосконалення вже існуючих СЕП з високоефективними УГЖ. Адже такі споживачі електричної енергії дуже вимогливі як до її якості, так і до її безперебійності постачання електричної енергії. Тому, далі в цій роботі знайшли своє відображення всі вище перераховані аспекти розгляданої проблема.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕЛЕКТРИЧНІ СИСТЕМИ ТА МЕРЕЖІ
По техніко-економічних міркуваннях всі електростанції, розташовані в одному або в декількох сусідніх економічних районах, зв'язуються за допомогою електричних ліній різних напруг і підстанцій для паралельної роботи на загальне навантаження.
Сукупність електростанцій, ліній електропередачі, підстанцій і теплових мереж, зв'язаних в одне ціле спільністю режиму і безперервністю процесу виробництва і розподілу електричної і теплової енергії, називається енергетичною системою (енергосистемою)[1].
Частина енергетичної системи, що складається з генераторів, розподільних пристроїв, підстанцій, ліній електропередачі різних напруг і електроприймачів, називається електричною системою. У електричну систему не входять первинні двигуни і теплові мережі з їх живленням.
Окремі електричні системи з'єднуються між собою лініями передачі високої напруги, внаслідок чого утворюється єдина високовольтна мережа крупного району країни - частина єдиної електроенергетичної системи (ЕЕС) всієї країни.
Передача великих кількостей електричної енергії на значні відстані можлива і економічно доцільна тільки по лініях передачі високої напруги. З цією метою електрична енергія, що виробляється генераторами, перетвориться в енергію високої напруги за допомогою трансформаторів, що встановлюються безпосередньо на електростанціях.
Підстанції, на яких проводиться ця трансформація, називаються трансформаторними підстанціями, що підвищують.
Приймальні ж підстанції, що перетворюють електричну енергію з напруги, при якій вона передавалася по лініях передачі, до напруги приєднаної до підстанції розподільної мережі, називаються знижуючими трансформаторними підстанціями.
Підстанції, призначені для прийому і розподілу електроенергії на одній напрузі, без перетворення і трансформації її, називаються розподільними пунктами (РП).
Розподільні пристрої генераторної напруги електростанцій і знижуючих підстанцій з регулюванням вторинної напруги під навантаженням, до яких приєднані розподільні мережі даного району, називаються центрами живлення (ЦЖ).
1.1Призначення, види та класифікація електричних мереж
Електрична лінія (лінія електропередачі, ЛЕП|) – електроустановка, що є сукупністю токоведущих елементів, їх ізоляції і що несуть конструкцій, призначена для передачі електричної енергії.
Електрична підстанція – електроустановка, призначена для перетворення і розподілу електричної енергії.
Електричний розподільний пристрій – електроустановка, призначена для прийому і розподілу електричної енергії на одній напрузі і що містить комутаційні апарати, допоміжні пристрої і елементи, що їх сполучають.
Електрична мережа – сукупність підстанцій, розподільних пристроїв і електричних ліній, що їх сполучають, призначених для передачі електричної енергії від джерел до споживачів.
Рисунок 1.1 - Види електричних мереж
Класифікація електричних мереж:
По розміщенню: зовнішні і внутрішні.
За призначенням:
- що живлять мережі (лінії) – для передачі електричної енергії від джерел до розподільних пунктів великих груп споживачів;
- розподільні електричні мережі – для розподілу електричної енергії по споживачах;
- місцеві електричні мережі з напругою до 35 кВ завдовжки 15-30 км і більш;
- районні електричні мережі знапругою 110 кВ і вище. До них відносяться одиночні протяжні ЛЕП напругою 35 кВ;
- ЛЕП міжсистемні з напругою 220 кВ – 750 кВ і вище, призначенні для зв'язку окремих електричних систем.
По роду струму:
- електричні мережі постійного струму;
- електричні мережі змінного струму.
По числу дротів:
- двухдротяні;
- трьох дротяні;
- четирйохдротяні;
- п'ятидротяні.
По структурі схем з'єднання (рис. 1.2):
- магістральні розімкнені мережі, що складаються з одиночних ліній, кожна з яких живить декілька навантажень;
- магістральні з відгалуженням;
- радіальні розімкнені мережі, що складаються з ліній, кожна з яких живить окреме навантаження або окрему групу близько розташованих споживачів;
Рисунок 1.2 - Класифікація електричних мереж по структурі схем з'єднання
Крім того, бувають електричні мережі магістральні замкнуті, радіальні замкнуті, складно замкнуті.
За способом заземлення нейтралі:
- з ізольованою нейтраллю;
- з компенсованою нейтраллю;
- з глухозаземленою;
- з нейтраллю заземленої через реактор.
По напрузі:
- електричні мереж з напругою до 1000В;
- електричні мережі з напругою вище 1000В;
- електричні мережі надвисокої напруги (вище за 220кВ).
1.2 Вимоги до електричних мереж і види їх розрахунків
Електричні мережі повинні забезпечувати:
- Надійність та живучість електропостачання;
- Високу якість електроенергії;
- Зручність та безпеку в експлуатації;
- Економічність;
- Можливість подальшого розвитку мережі без її докорінного переобладнання.
Вимоги надійності електропостачання забезпечуються вибором схеми мережі надійністю окремих елементів мережі та її виконання в цілому.
Забезпечення високої якості електроенергії полягає в підтриманні у споживачів частоти і напруги в заданих границях. Для електричної мережі ця вимога зводиться до забезпечення споживачів електроенергією при заданій якості напруги за рівнем і формою кривої.