Сталий розвиток ВАТ "Павлоградвугілля" (стр. 12 из 17)

При цьому запропонований управлінський звіт повинен включати п’ять розділів, перші чотири з яких відображають основні показники функціонування виробничої, техніко-технологічної, фінансової та екологічної підсистем металургійного підприємства. П’ятий розділ містить розрахункові показники еколого-економічної збалансованості розвитку, які дають уявлення про вплив екологічної складової на економіку гірничодобувного підприємства. Такий звіт забезпечує інтегрований підхід до оцінки основних факторів сталого розвитку, адже поєднує фінансові і нефінансові показники діяльності та концентрує увагу керівництва на відповідності функціонування виробничої, техніко-технологічної, фінансової та екологічної підсистем гірничодобувного підприємства ключовим критеріям сталого розвитку. Аналіз відхилень дає змогу визначити спрямованість розвитку.

Основними завданнями інформаційного забезпечення екологічного обліку є:

- організація єдиної системи контролю за складовими природного середовища;

- налагодження автоматизованої системи збору, обробки, узагальнення і зберігання інформації про кількісний і якісний стан природних ресурсів (база даних);

- дотримання встановлених нормативів впливу на компоненти навколишнього природного середовища;

- інвентаризація джерел забруднення і вивчення рівня антропогенного впливу на компоненти природного середовища;

- дотримання лімітів користування природними ресурсами та лімітів розміщення відходів;

- дотримання нормативів якості навколишнього природного середовища в зоні впливу підприємства;

- моделювання і прогнози змін екологічної ситуації та довкілля;

- виконання планів природоохоронних заходів щодо зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище та визначення оптимальної послідовності їх реалізації;

- розробка управлінських рішень, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування і сталого розвитку.

Інформаційна система екологічного обліку повинна базуватись на наступних принципах:

об’єктивність і достовірність – критичне та безпристрасне дослідження впливу підприємства на оточуюче природне середовище, формулювання обґрунтованих висновків;

систематичність спостережень за станом навколишнього середовища та об’єктами впливу на нього - збір, обробку та аналіз інформації щодо оцінки і прогнозування змін стану навколишнього середовища необхідно здійснювати постійно через заздалегідь визначені проміжки часу, а не хаотично;

багаторівневості;

узгодженості нормативного та методичного забезпечення;

узгодженості технічного і програмного забезпечення;

комплексної оцінки екологічної інформації;

оперативного збору та обробки інформації щодо оцінки і прогнозування змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів.

Однак, з метою забезпечення комплексного спостереження, оцінки і прогнозування ймовірного впливу на навколишнє природне середовище необхідно, щоб дана інформаційна система екологічного обліку базувалась також на принципах конкретності, дійсності та науковості. Конкретність – аналіз має ґрунтуватися на реальних даних, його результати отримують конкретні кількісні вирази; дійсність – можливість використання результатів досліджень, спостережень та аналізу в практичних цілях для забезпечення вимог екологічного законодавства та реалізації заходів з охорони і оздоровлення навколишнього середовища; науковість – в основі дослідження та аналізу мають бути науково обґрунтовані методики та процедури.

Основною метою формування принципів інформаційного забезпечення сталого розвитку є забезпечення:

об'єктивної і комплексної оцінки внеску конкретного підприємства у реалізацію концепції сталого розвитку;

порівнянності інформаційних даних попередніх і наступних періодів, а також порівнянності інформації між окремими суб'єктами інформаційного процесу;

достовірності відображення питань, що є значущими для всіх зацікавлених сторін.

Нами здійснено групування даних принципів:

- системоутворюючі принципи: контексту міжнародної рівності і взаємозалежності, безперервності інформаційного процесу, відкритості підготовки інформації, участі в інформаційному процесі усіх зацікавлених сторін, верифікованості інформації;

- принципи, що визначають зміст інформаційного забезпечення: контексту сталого розвитку, комплексності, значущості, репрезентативності;

- принципи, що стосуються якості і достовірності інформації: точності, об'єктивності, порівнянності;

- принципи, що стосуються доступності інформації: однозначності, актуальності.

Методичний інструментарій екологічного обліку в межах розробляємої інформаційної системи екологічного обліку можна надати у наступному вигляді (табл. 3.1).

На базі вищеозначеного можливо розробити цілу систему індикаторів екологічної збалансованості локальних систем (табл. 3.2) для оцінки підсистем сталого розвитку. При цьому під локальними системами розуміються основні підрозділи ВАТ «Павлоградвугілля» - шахти.

Таблиця 3.1 Методичний інструментарій екологічного обліку

Звітність екологічного характеру				Облік екологічних ефектів
Традиційна форма звітності		Пропонована форма звітності		Традиційна форма звітності	Пропонована форма звітності
Витрати, пов'язані із заходами щодо охорони навколишнього середовища		Збільшення обігу за допомогою заходів щодо охорони навколишнього середовища		Витрати, виражені в грошових одиницях	Корисність, виражена в кваліметричних характеристиках і грошових одиницях
додаткова виручка від використання відходів	Виробничі витрати	зменшення чинників, що вводяться у виробництво	Імідж	Ефекти впливу на стан атмосфери, лісу, ґрунтів, води	Ефекти впливу на стан ландшафту, кліматичних умов, здоров'я, способу життя
Зростання цін	гудвіл (невідчутні активи)	зниження небажаних побічних продуктів	Зростання бажаних побічних продуктів	Збільшення ризику, зниження достовірності інформації	нові продукти, ноу-хау
Диференціація інформації		Розширення інформації

сталий гірничодобувний природоохоронний

Таблиця 3.1 Індикатори екологічної збалансованості локальних систем

Найменуванняіндикатора	Формула для розрахунку індикатора	Вимоги до індикатора
1	2	3
1. Індикатори збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу
1.1 Індикатор відновлення природного ресурсу (для відтворюваних природних ресурсів)	де Ввик – обсяг споживання даного виду природного ресурсу території; Ввід.пр та Ввід.ш. – відповідно обсяг відновлення ресурсу природним та штучним шляхами	£1
1.2 Індикатор зміни запасів природного ресурсу (для відтворюваних)	де , – враховані запаси природного ресурсу на кінець та на початок періоду	³1
1.3 Індикатор природної відтворюваності ресурсів (для відтворюваних)		>1
1.4 Індикатор забезпеченості потреб за рахунок власних природних ресурсів території	де та – відповідно обсяг споживання власного природного ресурсу та загальний обсяг його споживання на даній території	<1
1.5. Індикатор ефективності використання природного ресурсу	де , – відповідно темпи зростання знов доданої вартості у галузях, де використовуються власні природні ресурси та темпи їх використання	>1
1.6. Індикатор заміщення природного ресурсу	де – темпи використання не відтворюваних природних ресурсів та темпи заміни їх на відтворювані	>1
2. Індикатори збалансованого використання асиміляційного потенціалу
2.1 Індикатор асиміляції відходів	де – маса відходів, що надійшли у навколишнє середовище; – маса відходів, що асимільовано у довкіллі	=1
2.2 Індикатор швидкості асиміляції відходів	де – темпи зміни кількості відходів, що надійшли у навколишнє середовище; – темпи зміни концентрації шкідливих речовин у навколишньому середовищі	>1
2.3 Індикатор екологічної безпеки	де Сі – концентрація і-ї речовини у навколишньому середовищі; ГДКі – гранично допустима концентрація і-ї речовини	1

Звичайно, що без достовірної та релевантної інформації щодо стану та змін у виробничої, техніко-технологічної, фінансової та екологічній підсистемах підприємства неможливо здійснювати стратегічне управління сталим розвитком. У той самий час інформаційне забезпечення сталого розвитку пов'язане зі збором, обробкою, поширенням та використанням значних масивів інформації та витратами. Ці процеси потребують значних коштів. Тому доцільним є визначення економічного ефекту та економічної ефективності цих витрат. Аналіз показав, що існуючі на цей час науково-методичні підходи до оцінки економічної ефективності екологічної інформації недостатньо розроблені й потребують свого вдосконалення.