Машинобудівний комплекс України як основаважкої індустрії відіграє вирішальну роль в удосконалюванні матеріально-технічної бази. Випускаючи засоби виробництва для різних галузей господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу й забезпечує комплексну механізацію й автоматизацію виробництва.
Енергетичне машинобудування, яке спеціалізується на виробництвіобладнання для всіх видів електростанцій, у тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, казанів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю й іншої продукції, єоднієї з найважливіших областей не тільки важкого машинобудування, а й усього машинобудівного комплексу України.
Енергетика України базується на використанні теплових, атомних і гідравлічних електростанцій загальною встановленою потужністю 55 млн кВт.
Підприємства машинобудування мають можливість задовольняти потреби вітчизняної енергетики, а також збільшувати поставки енергетичного встаткування на експорт завдяки його великому експортному потенціалу й високому техніко-економічному рівню.
Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" - одне з найбільших у світі турбобудівних підприємств із повним циклом виробництва: проектування, виробництво, поставка, налагодження, фірмове обслуговування турбінного встаткування для всіх типів електростанцій
Завод займає монопольне положення на українськомуринку парових казанів для АЕС, а також турбін для тепло- і гідроелектростанцій. У СНД він конкурує тільки з корпорацією "Силові машини".
Підприємство має виробничий потенціал і науково-експериментальну базу, яка за рівнем оснащеності одна із кращих у Європі, що дозволяє виготовляти турбіни на конкурентоспроможномурівні. Проектна потужність по випускові парових турбін - 8 млн. кВт. у рік, гідравлічних турбін - 2,1 млн. кВт. у рік. Механообробні, зварювальні, складально-іспитові й інші виробничі цехи оснащені технологічним устаткуванням, що дозволяють у цей час щорічно виготовляти 16…20 парових турбін загальною потужністю 8 млн. кВт. і 12 … 15 гідротурбін загальною потужністю 2,1 млн. кВт.
За 75-рiчну iсторiю виготовлено бiльше 300 парових турбiн для ТЕС, ДРЕС, 110 турбiн для АЕС, понад 400 гiдравлiчних турбiн i 450 гiдрозатворiв. ВАТ "Турбоатом" став одним з найбiльших турбобудiвних пiдприємств з повним циклом виробництва: проектування, виготовлення, постачання, налагоджування, фiрмове обслуговування турбiнного обладнання всiх типiв електростанцiй. Продукцiя ВАТ "Турбоатом" успiшно працює у 45 країнах свiту на чотирьох континентах. В Українi 40% ТЕС, 85% АЕС, 95% ГЕС оснащенi виготовленими заводом турбiнами, сумарна потужнiсть яких складає бiльше 50 млн. кВт.
Сьогодні по виробництві парових турбін, що працюють на атомних електростанціях, "Турбоатом" займає гідне місце в ряді таких відомих фірм миру, як Сименс, Дженерал Електрик, Вентингауз, Альстом.
ВАТ "Турбоатом" належить до стратегічних підприємств України, у значній мірі визначальним економічну, енергетичну й національну безпеку країни. Необхідність вирішення питань прибутковості діяльності такого стратегічно важливого для України підприємства обумовило актуальність обраної теми.
Метою бакалаврської роботи є узагальнення відомих методів підвищення прибутковості підприємства та методів фінансово-економічного аналізу, практичне застосування найбільш дієвих з них на прикладі ВАТ "Турбоатом".
Для досягнення поставленої мети в дослідженні визначені наступні задачі:
- теоретичне дослідження основ підвищення прибутковості підприємства;
- проведення аналізу господарської діяльності та фінансово-економічного стану ВАТ "Турбоатом" за всіма напрямками (аналіз виробничої програми, основних фондів, оплати праці, доходів та витрат тощо).
Предметом дослідження є фінансово-економічний стан та господарська діяльність ВАТ "Турбоатом".
Об'єктом дослідження бакалаврської роботи є теоретичні основи і сутність прибутковості та фінансово-господарська діяльність ВАТ “Турбоатом”.
При складанні бакалаврської роботи були використані наступні методи економічного аналізу: синтез та групування даних бухгалтерської звітності, індексний метод, ряди динаміки та інші.
Теоретичною основою для складання звіту стали законодавчі та нормативні акти, внутрішні документи, що регламентують діяльність ВАТ "Турбоатом".
Розділ 1. Теоретичні аспекти підвищення прибутковості діяльності підприємства
1.1 Формування прибутку на підприємстві
Підприємство – це організаційно віодокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію, виконує роботу або надає платні послуги.
До характерних особливостей підприємства слід віднести наступне:
- економічна відокремленість;
- технологічна відокремленість. Наприклад, підприємство водопостачання не залучає до виробничого процесу інше підприємство для подачі води, яку вони підняли насосними станціями у мережу;
- юридичне оформлення відокремленості;
- участь у суспільному розподілі праці.
Типовими умовами діяльності підприємства у ринковому середовищі є:
1) самостійне здійснення відтворювального процесу;
2) повна економічна відповідальність за результати своєї діяльності;
3)прибуток, який є головним джерелом коштів для розвитку підприємства;
4) підприємство конкурує з іншими підприємствами;
5) економічна допомога держави носить локальний, винятковий характер.
Головну мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існування, називають місією. Місією сучасного підприємства вважають виробництво продукції (робіт, послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимального прибутку
Економічні аспекти прибутковості діяльності підприємства вивчені такими провідними вченими як Є.С. Барвінські [30], І.Г.Будіщева [26], А.С. Вартов [17], Я.С. Витвицький, М.В. Володькина [18], О.С. Іванілов [27, 29], О.П. Крайник [27], І.О. Петрович [26], С.Ф. Покропивний [28], І.Г. Устінова [26] та інші [30-33, 44, 45, 49, 53].
Діяльність підприємств в Україні регламентується Законом України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. з подальшими змінами та доповненнями.
Формування прибутку на підприємстві регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»: №283/97 – ВР від 22.05.97 р. з подальшими змінами і доповненнями [1] та іншими нормативними документами [2-6].
Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Залежно від формування та розподілу розраховують декілька видів прибутку:
· валовий;
· від операційної діяльності;
· від звичайної діяльності до оподаткування;
· від звичайної діяльності; чистий.
Згідно П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати, а збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків)
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку (рис. 1.5).
Фінансовий результат, відображений у балансі, називається балансовим прибутком (збитком).
При плануванні чистого прибутку надзвичайні події, доходи та збитки від них не можна визначити, тому що невідомо, які події та коли відбудуться. Тому чистий прибуток плановий – це прибуток від звичайної діяльності.
При плануванні прибутку враховуються зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства. До зовнішніх відносять зміни макроекономічних чинників (зміна законодавства, структури попиту, інфляції та інше).
П(С)БО17 “Податок на прибуток” введено нові терміни: обліковий прибуток (збиток) та податковий прибуток (збиток).
Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.
Податковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.
Існує пасивна й активна стадії складання плану з прибутку. Пасивна стадія планування – це розробка плану з прибутку із урахуванням корективи, що враховують зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибутковості підприємства, тобто стадія, що дозволяє збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розробки плану, завдяки пошуку та мобілізації резервів підвищення продуктивності праці, зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції, збільшення обсягів продаж, частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів тощо.
На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.