Замінені турбогазодувки на газові насоси ВК-50; повітряні насоси на ВВН-50; ротоклони для очистки сатураційного газу. Установлений паточний чан із насосною станцією для навантаження вагонів і автоцистерн.
Автоматизовано дифузійне відділення; станцію дефекосатурації; випарну станцію; ТЕЦ.
Проведена реконструкція очисних споруд. Впроваджена біологічна очистка стічних вод; введено в дію зворотне водопостачання; побудовані градирні.
Побудований цукровий склад для рафінаду місткістю 5 тис.тон. Побудовано: дві секції 70-ти-квартирного будинку, один 16-тиквартирний, два 8-миквартирні будинки, побутовий корпус.
В заводі велась активна робота по благоустрою селища. Так заводський відстійник перетворено на ставок, в який була запущена риба.
1987 рік – рекордний по випуску товарної продукції. Прибутки були найвищі серед усіх цукрових заводів Радянського Союзу, про що відмічено у всесоюзному журналі “Сахарная промышленность”.
1987 – 1991 рр.
Обладнано столову побутового корпусу; побудовано банно-пральний комбінат. Збудована трісторна (для шаф управління центрифугами II продукту). Збудований котедж на дві сім’ї.
1991 – 1999 рр.
Замінено I “Б” корпус випарки; модернізовано запірний пристрій газових печей. Побудовано і введено в експлуатацію: мийне відділення; вертикальні відстійники очисних споруд. Побудовано компресорну станцію; I секцію (20 квартир) 70-тиквартирного будинку.
Встановлені комп’ютери: в бухгалтерії, розрахунковому відділі, ВОП та З, цеху механізації; факс, ксерокс; комп’ютерна вага на буряковаговій; введено в дію мобільний зв’язок між службами.
Установлений кабельний зв’язок із Заліщицьким вузлом зв’язку Тернопільської області.
Почав працювати побутовий корпус.
Обладнані площадки для зберігання сипучих вантажів (сірки, вугілля, коксу, солі).
Побудована трансформаторна підстанція 35/6 кВ потужністю 5,6 МВт. В ТЕЦ турбогенератор 4 МВт замінено на 6 МВт. В окремому приміщенні змонтований щит управління обома генераторами.
Проведені підготовчі роботи по газифікації заводу. Через рік роботи припинено через відсутність коштів.
Припинено переробку цукру-сирцю. Припинено виробництво цукру-рафінаду всіх фасовок.
Припинено виробництво сухого жому.
В 1996 році проведена приватизація заводу. Працівники заводу отримали близько 4 % акцій.
Завод перетворився на Відкрите Акціонерне Товариство – ВАТ цукрозавод “Хрещатик”. Утворюється дочірнє підприємство – фірма “Хрещатик” до якої належить столова.
Запущений цех по випіканню хліба і встановлене обладнання для виготовлення макаронів.
Адміністративний корпус реконструюється в сучасний офіс.
1999 – 2001 рр.
Для варки утфелю I продукту встановлені мікропроцесори (1999 р.).
Запущено цех по вирощуванню грибів в підвалі побутового корпусу. Розпочато підготовку цеху площею до 1000 м² в підвалі складу цукру-рафінаду. Відновлено цех по виробництву сухого жому, але він не був запущений через високі ціни на мазут.
Проведено 3,5 км. газопроводу в напрямку села Звенячин.
2000 рік. Завод працював менше місяця. По виходу цукру зайняв друге місце серед заводів України. Основним кредитором в 2001 р. була фірма “Акорд”, співробітництво з якою підписане на 2001 р.
За 20-те століття завод відпрацював 75 сезонів. Перероблено більше 20 мільйонів тон буряка, вироблено – біля 3 мільйонів тон цукру, із них 1,8 млн.тон – з буряка та 1,2 млн.тон – з цукру-сирцю.
Найдовший сезон цукроваріння був в 1957 році – 221 доба, найкоротший – в 1945 році – 18 діб.
Найдовше виробництво цукру з сирцю з 1 січня по 15 липня з самим коротким ремонтним періодом – 1,5 місяці – було в 1987 році.
Найбільше товарної продукції вироблено в 1987 році – на суму в 107 млн. 110 тис. карбованців.
2002-2006 рр.
Управління дифузії переведено на мікропроцесор.
Побудовано нову яму для товарного вапна.
Газифіковано завод у 2004 році. У 2005 році ВАТ цукрозавод “Хрещатик” ліквідовано і на його базі утворено ТзОВ ц/к “Хрещатик”.
Основними видами продукції на ТзОВ “Ц/к “Хрещатик”” є:
-Цукор-пісок;
-Меляса;
-Жом сухий і свіжий;
- Вапно товарне.
Цукор-пісок упаковують масою нетто 50 кг. у поліпропіленові мішки з поліетиленовими вкладишами, що дає змогу зменшити вплив зовнішніх факторів на якість цукру. До мішків пришивають ярлики де вказано:
1) Назву організації-виробника;
2) Назву продукції, ДСТУ;
3) Масу нетто;
4) Калорійність.
Меляса – це побічний продукт бурякового виробництва, яка використовується в якості сировини для виробництва етилового спирту, пекарських і кормових дріжджів та як добавку в корм с/г тваринам.
Цукор-пісок та меляса мають органолептичні характеристики (запах, зовнішній вигляд, смак, розчинність у воді) та фізико-хімічні (масова частка цукрози, сухих речовин, кислотність) властивості.
Жом сухий і свіжий призначаються в основному для годівлі с/г тварин. Жом сухий може використовуватись як добавка до комбікормів.
Основними техніко-економічними показниками товариства є: (Таблиця1).
Аналізуючи Таблицю 1.1 можна зробити висновок, що всі техніко-економічні показники у 2006 р. у порівнянні із 2005 р. зросли. Це можна пояснити тим, що з 2006 року ВАТ ц/к “Хрещатик” став ТзОВ ц/к “Хрещатик”, а це означає, що нові власники зробили значні капіталовкладення у комбінат, що виразилось у техніко-економічних показниках. Наприклад, за 2006 рік обсяги товарної продукції зросли на 47,2 % у порівнянні із 2005 роком, що в сумі склало 8474 тис.грн. В результаті рентабельність виробництва за декілька останніх років стала додатньою. Також великим досягненням нового керівництва є отримання прибутку, адже до 2006 року підприємство працювало без прибутку, тобто було збитоковим.
Отже слід зауважити, що економічний стан товариства за 2006 рік порівняно з 2005 р. покращився, але потрібно вживати заходи щоб ріст спостерігався і надалі. Потрібно провести детальний аналіз кожного показника, щоб знайти резерви росту доходу, та резерви зниження собівартості.
Щоб зрозуміти до якого виду належить підприємство мало техніко-економічних показників потрібно класифікувати його за декількома ознаками, що і показує Таблиця 2.1.
Таблиця 2.1Техніко-економічні показники підприємства
| Кількісні | ||||
| № п/п | Назва показника | Од. Вим. | роки | |
| 2005 | 2006 | |||
| 1. | Обсяг товарної продукції | Тис. грн. | 17 949 | 26 423 |
| 2. | Обсяг реалізованої продукції | Тис. грн. | 17 853 | 26 418 |
| 3. | Собівартість товарної продукції | Тис. грн. | 6 104,2 | 28069,6 |
| 4. | Собівартість реалізованої продукції | Тис. грн. | 7 325,04 | 28307 |
| 5. | Балансовий прибуток | Тис. грн. | -1 798,8 | 244,7 |
| 6. | Прибуток від реалізації | Тис. грн. | -1 751,5 | 765,4 |
| 7. | Середньорічна вартість основних фондів | Тис. грн. | 27 079,6 | 5 838,7 |
| 8. | Загальна величина обігових коштів в т.ч. | Тис. грн. | 7 246,1 | 26 288,2 |
| - оборотних фондів; | Тис. грн. | 4 096,6 | 21 692 | |
| - фондів обігу | Тис. грн. | 349,5 | 4 896,2 | |
| 9. | Виробнтча потужність | т\добу | 2423 | 2451 |
| 10. | Чисельність ПВП | Чол. | 225 | 287 |
| 11. | Річний фонд зар.плати | Тис.грн. | 1605 | 1900 |
| Якісні | ||||
| № п/п | Назва показника | Од. вим | роки | |
| 2009 | 2010 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Рентабельність виробництва (загальна) | % | -23,9 | 2,1 |
| 2. | Рентабельність виробництва (розрахункова) | % | -29,5 | 8,09 |
| 5. | Рентабельність основних фондів | % | -6,64 | 13,11 |
| 6. | Фондовіддача фондомісткість | Грн.Грн. | 0,661,5 | 9,310,22 |
| 7. | -Рентабельність оборотних фондів-Коефіцієнт оборотності-Коефіцієнт завантаження-Тривалість обороту | % | -42,71,790,5619,77 | 3,51,670,625,81 |
| 8. | Коефіцієнт використання виробничої потужності | 0,94 | 0,95 | |
Таблиця 2.2 Характеристика підприємства за класифікаційними ознаками
| № | Класифікаційна ознака | Вид підприємства |
| 1. | Форма власності | Приватне |
| 2. | Мета і характер діяльності | Комерційне |
| 3. | Національна належність капіталу | Національне |
| 4. | Правовий статус і форма господарювання | Господарське товариство |
| 5. | Галузево-функціональний вид діяльності | Підприємство харчової промисловості |
| 6 | Технологічна цілісність та ступінь підпорядкованості | Головне |
| 7. | Рівень концентрації | Велике |
| 8. | Характер сировини, що споживається | Обробна |
| 9. | Економічне призначення готової продукції | Що випускають предмети споживання |
| 10. | Масштаб виробництва | З масовим виробництвом |
| 11. | Рівень спеціалізації | Спеціалізоване |
| 12. | Рівень механізвції та автоматизації | Автоматизоване |
| 13. | Технологічна спільність | З перервним процесом виробництва |
| 14. | Час роботи протягом року | Сезонне |
| 15. | Спосіб конкуренції | якість |
2.3 Опис ринкового середовища господарювання підприємства
За нових ринкових умов господарювання, підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки випускати продукції, з ким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси.
Основними споживачами продукції ц/к є:
n Населення області;
n Кондитерська промисловість регіону;
n Харчова промисловість регіону;
n Громадське харчування.
Потенційні ринки збуту продукції ц/к “Хрещатик” можна поділити: