n Локальний;
n Внутрішній вітчизняний;
n Міжнародний.
Локальний ринок
Місткість локального ринку можна визначити, виходячи із статистично обгрунтованої норми споживання цукру (для розвинутих країн – 25-35 кг. в рік на 1 особу), що складе близько 45 тис.тон річної потреби Чернівецької області в цукрі.
У 2010 році цукрові заводи чернівецької області виробили 13 102 тони цукру:
1. Ц/к “Хрещатик” – 10985 тон;
2.Чернівецький ц/к – 2117 тон.
В зв’язку з цим навіть локальний ринок характеризується достатньою місткістю для нарощування виробництва цукру місцевими підприємствами при умові його цінової конкурентоспроможності в порівнянні із цукром, що завозиться в область.
Вітчизняний ринок
Спеціалісти відзначають постійне збільшення внутрішнього споживання цукру (за рахунок споживання підприємствами харчової промисловості), а загальна місткість українського ринку оцінюється до 2 млн.тон щорічно.
Українські заводи за даними асоціації “Укрцукор” в січні-листопаді 2010 року зменшили виробництво цукру в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року на 161,780 тони цукру.
Крім того в Україну нелегально завозиться цукор, що не дозволяє здійснювати його реалізацію за мінімальними цінами встановленими Кабінетом Міністрів України.
Світовий ринок
Загальний стан світового ринку цукру, на відміну від внутрішньої ситуації в Україні, характеризується зростанням його виробництва і дещо меншими темпами споживання.
Основними імпортерами українського цукру в 2003-2010 роках були і потенційно залишаються ними країни Союзу Незалежних Держав.
Україна витісняється з традиційних цукрових ринків СНД. В значній мірі це зумовлено домінуванням на світовому ринку тростинного цукру внаслідок його нижчої ціни і, крім того, надлишку. Ця негативна тенденція збережеться і на найближчі роки в зв’язку з ціновою неконкурентоздатністю українського цукру.
Таким чином вихід з власним цукром на світовий ринок можливий тільки при умові використання знижених цін і збереження якісних показників.
Меляса
Оцінюючи обсяги виробництва патоки в Україні вцілому, можна відмітити, що воно повністю не зможе завантажити потужності вітчизняних переробних заводів, а отже в достатній мірі дефіцитним товаром.
2.4 Опис та характеристика МТБП (матеріально-технічної бази підприємства) з відображенням її видової структури
Будь-яке господарське рішення оцінюється за його кінцевим результатом. Одними з головних факторів, що впливають на величину прибутку є рівень матеріальних запасів та технічного оснащення підприємства. Виручка від реалізації та прибуток з’являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріально-технічними ресурсами є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства.
Для виробництва цукру використовується дуже багато допоміжних матеріалів (Таблиця 2.3).
Небезпечна є ситуація коли підприємство на сезон виробництва не забезпечене всіма необхідними матеріалами. Таблиця 2.3 показує, що зараз підприємство знаходиться на стадії поповнення своїх матеріальних активів. Відповідальний за вчасне забезпечення виробницва матеріалами та технічним оснащенням є начальник Відділу матеріально-технічного забезпечення.
Таблиця 2.3Необхідні технологічні матеріали на сезон переробки цукрового буряку урожаю 2006
| № п\п | Назва матеріалу | Од. Вим. | Кількість нормативна | Залишок на складі | Кількість необхідна |
| 1. | Формалін | т | 15,0 | 6,0 | 9,0 |
| 2. | Тринатрійфосфат | т | 10,0 | 2,8 | 7,0 |
| 3. | Сода | т | 26,0 | – | 26,0 |
| 4. | Кислота соляна | т | 20,0 | 7,4 | 12,6 |
| 5. | Хлорне вапно | т | 15,0 | 4,1 | 11,0 |
| 6. | Жир технічний | т | 1,5 | – | 1,5 |
| 7. | Бурст | кг | 1100 | 880 | 220 |
| 8. | Олія | кг | 30 | – | 30 |
| 9. | Затравочна паста | л | 6,0 | – | 6,0 |
| 10. | Магнофлекс | кг | 400 | 225 | 175 |
| 11. | Суспензія | л | 3,8 | – | 3,8 |
| 12. | Драймекс | кг | 500 | – | 500 |
| 13. | Спирт | кг | 25 | – | 25 |
| 14. | Дифузійні ножі | шт | 1400 | – | 1400 |
| 15. | Сіль технічна | т | 68 | 24 | 44 |
| 16. | Сульфовугілля | т | 4,0 | – | 4,0 |
| 17. | Пробки фільтраційні | Тис. шт. | 10,0 | – | 10,0 |
| 18. | Бірки | Тис. Шт. | 230,0 | 23,0 | 210,0 |
| 19. | Нитки для зшивки мішків | кг | 580 | 138 | 440 |
| 20. | Папір | кг | 300 | – | 300 |
2.5 Виробнича та організаційна структури підприємства
Виробнича структура підприємства (ВСП) являє собою склад усіх виробничих підрозділів.
Заводоуправління є основною ланкою ВСП, адже без кваліфікованих управлінців підприємство існувати не може.
Основні цехи призначаються для виготовлення основної товарної продукції, в нашому випадку цією продукцією є цукор-пісок. Виокремлюють такі основні цехи:
b Заготівельний (здійснює заготівлю предметів праці) – бурякоцех;
b Обробляючі (виконують основну обробку предметів праці) – сокодобувний цех, сокоочисний цех, сушильний цех;
b Випускаючі (закінчують виробничий процес і надають виробам товарної цінності) – продцех;
Допоміжні цехи виготовляють вироби, які забезпечують виробничий процес і використовуються всередині підприємства.
b Ремонтний (виготовляє запчастинита виконує ремонтні роботи під час сезону);
b Інструментальний (виробляє оснащення, інструменти та пристрої для нормальної роботи заводу);
b Енергоцех (виробляє електричну, теплову та енергію стиснутого повітря);
Обслуговуючі цехи забезпечують підприємство виробничими послугами, але не виробляють при цьому ні продукції, ні предмети праці.
b Транспортний цех (виконує розвантажувально-навантажувальні роботи та переміщення товарів) – ЗДТ цех, АТ цех;
b Складське господарство (забезпечує виробництво складськими послугами: приймання, зберігання, видача на виробництво предметів праці) – центральний матеріальний склад, приймоздавальний склад;
b Санітарно-технічне господарство (забезпечує підприємство санітарно-технічними послугами і роботами);
Побічні цехи призначаються для випуску продукції широкого вжитку за рахунок відходів виробництва.
b Цех товарів народного споживання ;
b Цех утилізації (здійснює сортування, упаковку і відвантаження відходів виробництва);
Підсобні цехи здійснюють підготовку необхідних засобів для доведення готової продукції до товарного вигляду.
b Тарний цех (сортування та підготовка мішків до упакування цукру);
Виробнича структура показує нам тільки склад виробничих підрозділів, а от організаційна структура управління підприємством (ОСУП) дає нам інформацію про те, як проводиться управління на ТзОВ “ц/к “Хрещатик””.
ТзОВ “ц/к “Хрещатик”” у своєму управлінні використовує сучасну модель управління підприємством, яка складається з 5 служб.
Директор (Помяновський В.Р.) – це вищий лінійний керівник від виконавчого органу товариства, який здійснює контроль за загальним керівництвом.
Виконавчий директор (Бучко С.М.) – це вищий лінійний керівник на підприємстві, що здійснює загальне керівництво через керівників служб і основних цехів, несе відповідальність перед власниками підприємства.
1 служба
Технічна служба очолюється провідним інженером, який займає посаду головного інженера і є функціональним керівником вищого рангу (Баранецький Ф.А.). Головний інженер відповідальний за технічний прогрес підприємства. Своє керівництво він здійснює через начальників таких відділів:
1.Відділ головного технолога (Бартків О.І.) відповідає за розробку технології нової продукції, вдосконалення технології старої продукції, нормування технологічних операцій;
2.Відділ механізації та автоматизації (Бабич І.І.) відповідає за проектування об’єктів механізації та автоматизації, впровадження засобів механізації та автоматизації на робочі місця.
3.Відділ головного метролога (Галяревич В.В.) забезпечує безперебійну і точну роботу всієї вимірювальної техніки на підприємстві.
2 служба
Виробнича служба очолюється заступником директора з виробництва (Ковальчук П.В.), який є функціональним працівником вищого рангу на підприємстві і здійснює оперативне керівництво через підпорядкованих йому начальників відділів:
1. Відділ головного механіка (Марко С.В.) забезпечує безперебійну роботу обладнання на підприємстві;
2. Відділ головного енергетика (Площанський П.М.) забезпечує виробництво всіма видами енергії;
3. Транспортний відділ (Данилович В.І.) забезпечує виробництво розвантажувально-навантажувальними роботами, переміщення товару;
4. Відділ охорони праці (Берковський В.А.) забезпечує профілактику безпеки праці, реєстрацію і розслідування порушень техніки безпеки, впровадження необхідних заходів по виконанню інструкції;
3 служба
Економічна служба очолюється заступником директора з економічних питань (Карпенюк С.М.) :
1.Планово-економічний відділ (Краснокуцька О.І.) займається розробкою перспективних і початкових планів підприємства, конкретизація замовлень, аналіз, контроль за виконанням виробничих планів підрозділів підприємства;
2.Відділ праці і заробітньої плати (Тригуб О.Д.) займається визначенням, зміною та конкретизацією нормативів праці та заробітньої плати, визначенням чисельності робітників підприємства та його підрозділів;
3.Відділ головного бухгалтера (Димко Н.Р.) ведуть облік, звітність та здійснюють контроль за фінансовою діяльністю заводу.