Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-маржиналістів (стр. 2 из 2)

Відомою роботою Є. Бем-Баверка була робота "Основи теорії цінності господарських благ", а Ф. Візер написав роботу "Про походження і головний закон господарської цінності". Роботам цих економістів передували дослідження німецького вченого Германа Госсена(1810-1858 рр.), який написав книгу "Розвиток законів людської взаємодії" (1854р.).

До основних ідей цієї школи відносяться:

1. Головний мотив людської діяльності – це необхідність задоволення потреб. Потреба – це відчуття нестачі чого-небудь, бажання мати певне благо.

2. Потреби задовольняються на основі благ (речей), які мають певну корисність. Корисність тієї чи іншої речі залежить:

- від кількості даного блага;

- від ступеня його рідкості;

- від можливості його відтворення.

3. Цінність товару та його ринкова ціна визначається не затратами праці на його виробництво, а рівнем його корисності. Чим більша корисність блага, тим більшу цінність воно має.

4. Австрійська школа формулює економічний закон спадної граничної корисності: кожна додатково спожита одиниця економічного блага приносить все меншу додаткову корисність.

При цьому були введені поняття: загальна корисність блага та гранична корисність.

Загальна корисність благ визначається сумою корисності всіх спожитих благ. Скажімо, загальна корисність десяти цукерок буде набагато більшою, ніж однієї.

Гранична корисність – це додаткова корисність, яку має споживач від використання кожної додаткової одиниці блага. Згідно з дією закону спадної граничної корисності, кожна додаткова цукерка приноситиме все менше задоволення, і її додаткова корисність спадатиме.

5. Використання закону спадної граничної корисності дало змогу пояснити падіння попиту на товари на ринку, а також поклало основу для розробки теорії споживацької поведінки. Представники австрійської школи підкреслювали, що корисність блага зменшується в міру збільшення кількості блага і збільшується в міру зменшення кількості цього блага.

6. Кожна людина має свою шкалу потреб і свої найвищі потреби, які вона готова задовольнити будь-якою ціною, і найменші потреби. Потреби людей постійно розвиваються, формуються все нові потреби, тому кількість благ завжди менше кількості потреб людей.

7. Ринкові ціни виступають як результат взаємодії покупців і продавців. У покупця є межа, вище якої він не платитиме, а у продавця є найнижча межа, менше якої він товар не продасть.

Ринкова ціна визначається не витратами виробництва, не затратами праці, а граничною корисністю тих товарів, які мають найнижчу цінність для покупця.

8. У сучасному курсі мікроекономіки використовується багато положень австрійської школи граничної корисності, а також "закони" Г.Госсена.

6. Кембріджська школа. Теорії А. Маршалла

В кінці XIX ст. у західноєвропейській економічній думці починається формування неокласичної традиції.

Неокласична школа– це напрям економічної думки, який намагається поєднати в своєму економічному аналізі теорії класичної школи політекономії, зокрема, теорію трудової вартості, з теоріями школи маржиналізму та теорією факторів виробництва Ж.Б. Сея. Тому цю школу називають неокласичним синтезом. Засновником неокласичної школи був відомий англійський економіст Альфред Маршалл(1842-1924 рр.) – професор Кембріджського університету в Англії.

Його основна робота перекладається по-різному, але найчастіше носить назву "Принципи політичної економії" (1850 р.) і складається з шести книг.

У цій роботі А. Маршалл вперше вводить у науковий обіг термін "економікс", який сьогодні використовується як назва сучасної економічної науки і який винесений в заголовок більшості сучасних підручників з економіки.

Економікс – це галузь економічної науки, яка намагається відійти від аналізу політичних факторів, від теоретичних дискусій і має характер прикладної науки, яка займається аналізом чисто практичних проблем, а саме проблем економії або максимізації.

Економікс, як напрям економічного аналізу, поклав початок формування такої науки, як мікроекономіка, що вивчає економічну діяльність окремих суб'єктів ринку.

Основні ідеїА. Маршалла

1. А. Маршалл вперше започаткував в економічний аналіз фактор часу, розрізняючи короткостроковий та довгостроковий періоди в діяльності фірми, коли всі її ресурси змінні.

2. А Маршалл проводить глибокий аналіз формування рівноважної ринкової ціни. Він дає визначення попиту, розглядає дію закону попиту та нецінові фактори попиту. Потім він дає визначення ринкового пропонування та його нецінових факторів.

Відкривши дію закону попиту та пропозиції, Маршалл показав, що ринкова ціна – це ціна рівноваги між попитом та пропозицією.

3. А. Маршалл одним з перших увів графічний аналіз, почав використовувати графіки для ілюстрації економічних процесів, а також увів певні формули для проведення економічних розрахунків. Графіки попиту та пропозиції отримали назву "ножиці Маршалла" (див. рис. 1).

З рисунку видно, що в точці М, де перетинаються графіки попиту та пропозиції, формується рівноважна ринкова ціна Р0 та рівноважна кількість товару £)0. Під дією нецінових факторів попиту та пропозиції ринкова ціна може змінюватися (Р, та Р2).

Малюнок 1 – "Ножиці Маршалла"

4. Аналізуючи ринковий попит, Маршалл вводить поняття еластичності попиту за ціною та доходами. Він показує, що еластичність попиту за ціною – це відношення зміни у величині попиту на товари в залежності від змін у ціні на товари:

÷ ,

де Е Др– коефіцієнт еластичності попиту;

Q1 – величина попиту до зміни в цінах;

Q2– нова величина попиту;

P2 і P1 – відповідно: нова і стара ціна на товар.

Маршалл показав, що залежно від реакції покупців на зміни в цінах слід розрізняти еластичний та нееластичний попит на товари та послуги.

5. Великого значення надавав А. Маршалл аналізу витрат виробництва фірми. Він зазначав, що за грошовими витратами підприємця при виробництві товарів лежать реальні витрати. За реальними витратами стоїть, з одного боку, утрата капіталістом свого капіталу, який він міг би використати за іншим призначенням, а з другого – жертва з боку робітників, які б могли відпочивати замість того, щоб працювати. Тобто кожен вид витрат має свою альтернативну вартість, яку треба враховувати.

Тому підприємницький прибуток виступає як винагорода капіталісту за ризик, за працю щодо управління фірмою, за всі його втрати та жертви. При цьому Маршалл вважає, що капітал – це вічне економічне явище. Заробітна плата – це винагорода робітнику за його жертву власним відпочинком, за те, що він працював.

6. А. Маршалл уводить поняття позитивної та негативної корисності. Позитивна корисність – те, що дає людині пряму насолоду. Негативна корисність – це жертви робітників та капіталістів у виробничу діяльність. Чим більші ці жертви, тим більша вартість товарів.

У сучасному економічному аналізі використовується дуже багато ідей
А. Маршалла.

7. Американська школа маржиналізму. Д. Кларк та його теорії

Джон Бейтс Кларк (1847 - 1938 рр.) є засновником "американської школи" маржиналізму. Головними роботами Дж. Кларка є роботи: "Розподіл багатства" (1899 р.) та "Сутність економічної теорії" (1907 р.).

Дж. Кларк був професором Колумбійського університету в США. В історії економічної думки він розглядається насамперед як автор закону спадної граничної віддачі.

1. Кларк показав, що коли фірма діє в короткочасному періоді, то один з її ресурсів, і передусім, капітальний, залишається незмінним.

Кларк вводить поняття граничного продукту – це додатковий продукт, який створює підприємцю кожний додатково найнятий робітник.

Закон спадної граничної віддачі, відкритий Д. Кларком, полягає в тому, що при незмінній кількості постійних факторів виробництва послідовне приєднання до них змінних факторів приводить до зменшення граничного продукту і зменшення віддачі у виробництві кожного додатково найнятого робітника.

Аналізуючи проблему ефективної зайнятості робітників та ефективного поєднання капіталу та праці, Д. Кларк підкреслює, що підприємець повинен зіставити додатковий (граничний) продукт робітника з додатковими видатками на нього.

Підприємцю вигідно наймати робітників доти, доки додатковий продукт останнього робітника не зрівняється з його заробітною платою (додатковими витратами). Звідси Д.Кларк робить висновок: заробітна плата робітників повинна визначатися граничною продуктивністю того робітника, який створює найменший граничний продукт.

2. Д.Кларк досліджує економіку країни з позицій економічної статики та економічної динаміки.

Економічна статика вивчає незмінний стан економіки протягом якогось певного часу. Економічна динаміка вивчає економіку в стані постійної зміни, коли порушуються пропорції рівноваги. Її задача – дати рекомендації підприємцю, як поводити себе в ситуації, що постійно змінюється.

3. Аналізуючи прибуток фірми, Д. Кларк поділяє його на нормальний та чистий прибуток.

Нормальний прибуток – це середній прибуток, який в середньому отримують підприємці в усіх галузях виробництва.

Чистий прибуток – це прибуток вище нормального. Саме існування чистого прибутку є стимулом для підприємця вкладати гроші в бізнес.

Чистий прибуток можуть отримати лише ті підприємці, які мають високу продуктивність праці на своїх фірмах, здійснюють нововведення, використовують найновіші досягнення технічного прогресу. Зникнення чистого прибутку є сигналом для виходу капіталу з тієї чи іншої галузі.

Роботи Д.Кларка мали дуже велике значення для формування сучасного мікроекономічного аналізу.