Обгрунтування інвестиційного проекту (стр. 5 из 10)
Аналіз доцільності інвестування можна провести також за допомогою визначення рівня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої теперішньої вартості до початкової суми інвестиції, і вираженого у відсотках.
IR=
* 100 % (2.3.5)IR=
* 100 % = 9,29 %За економічним змістом рентабельність є величиною прибутку, одержаного на кожну грошову одиницю вкладених у проект коштів. Рентабельність є відносним показником, а тому може застосовуватись для вибору одного з кількох інвестиційних проектів, які мають близькі значення чистої теперішньої вартості. Аналізуючи усі вище розраховані показники, можна зробити висновок, що запропонований проект є ефективним. Його впровадження дозволить запобігти банкрутству шахти «Білоріченська» та забезпечить стабілізацію фінансового стану підприємства.
РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВУКРАЇНІ
3.1 Стан інвестиційної діяльності в Україні
Уперіод існування жорсткої централізованої системи управління економікою вкладення засобів до нових основних або оборотних фондів, на виконання проектних робіт, в науково-технічну сферу мало форму планованих вкладень. Це виражалося в створенні планових передумов і проектуванні. Розвиток ринкової економіки надає новий характер інвестиційній діяльності. Розвиток різних форм власності, рівних умов господарювання створює нові умови для інвестування й регулювання цього процесу.
Для нормального розвитку економіки, для забезпечення відтворювання необхідний постійний приплив засобів. Кількісне зростання інвестицій, їх напрям в різні сфери господарювання залежать від правильної інвестиційної політики. Вкладення засобів в наукомісткі, високотехнологічні програми впливає не тільки на виробництво товарів, їх споживацькі властивості, але і на умови праці, що кінець кінцем не може не відображатися на розвитку всього суспільства в цілому. Інвестиції, вкладені в цю сферу, дають уявлення про якісний рівень інвестицій. Якісний рівень і кількісне зростання інвестицій, їх співвідношення дають уявлення про проведення державою інвестиційної політики, її метою є пошук оптимального регулювання інвестиційної діяльності, національних і іноземних інвесторів. Практично з моменту перебудови господарського механізму Україна намагалася привернути іноземні інвестиції. На думку ведучих економістів на момент розпаду СРСР, Україна мала оптимістичні прогнози відносно очікуваного припливу зарубіжного капіталу. На користь цього свідчили наступні чинники:
· низький рівень заробітної платні;
· наявність джерел сировини для виробництва;
· наявність великого ринку в 51 млн. чол.;
· високий рівень освіти працездатного населення;
· вигідне географічне положення;
· недостатньо розроблене законодавство в сфері охорони навколишнього середовища;
· наявність науково-технічних розробок світового рівня;
· наявність розвинутої інфраструктури.
Протягом останніх років для України характерною є проблема нестачі фінансових ресурсів для оновлення виробництва, побудови нових виробничих об’єктів та споруд, які б відповідали вимогам сучасного ринкового середовища, розробки нових видів продукції, яка буде конкурентноспроможною на внутрішньому та світовому ринках. Це все вимагає значних інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх.
З іншого боку, інвестиційна діяльність (реалізація інвестиційних проектів) стимулює підвищення продуктивності праці на підприємствах за рахунок впровадження нових технологій та знижує витратність виробничих процесів, що сприяє нарощуванню темпів промислового виробництва та зростанню валового регіонального продукту. А це, в свою чергу, позитивно впливає на соціальні показники регіону.
До того ж важливим завданням є налагодження дієздатного та ефективного передатного механізму від центральних органів влади до регіональних. Адже відсутність обґрунтованої політики регіонального розвитку держави на попередньому етапі призвела не лише до зростання диспропорцій та загострення економічних і соціальних проблем, але й до суттєвої економічної й суспільно-політичної дезінтеграції держави.
Аналізу проблем державного регулювання інвестиційними процесами та здійснення інвестиційної діяльності підприємств, значення інвестиційного процесу для розвитку економіки країни присвячено чимало праць українських науковців серед яких найбільш вагомими є праці І.Богдана О.Дація, В.Гусєва, М.Корецького, Б.Колтинюка, І.Кулаги, Р.Кучукова, О.Лашка, В.Мартиненка, А.Пересади, Л.Соломатиной, Д.Черваньова, Є.Черняка, Б.Щукіна, В.Юрчишина А.Яковлєва та ін.
Однак у них розглядаються лише окремі аспекти порушуваних проблем, недостатньо досліджено механізми регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні.
У західних країнах, крім традиційних способів залучення капіталу (акціонування, боргове фінансування, кредитування, оренда тощо), з’явились нові, так як франчайзинг, лізинг, форфейтинг, венчурне фінансування, селенг та інше. Вибір найсприятливішого способу забезпечує інвестору економію інвестиційних ресурсів та запобігає втратам на усіх стадіях життєвого циклу інвестицій.
У перехідний період в основі інвестиційної політики держави повинне бути гнучке поєднання адміністративних та економічних методів регулювання.
Зниження податкового тиску на підприємства може створити умови для формування у них власних фінансових джерел інвестицій – амортизаційних фондів і реінвестованої частини прибутку. Крім того, використання доходів від продажу акцій підприємств дасть змогу припинити спад виробництва і перейти від стагнації до економічного зростання. Однак таких ресурсів недостатньо для того, щоб зробити глибоку структурну перебудову економіки і забезпечити стабільне економічне зростання. Тому Україні потрібно залучати іноземні інвестиції, зокрема таких інвесторів, як ООН, Європейський Союз, Група Всесвітнього банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін. Кожна з цих організацій ставить перед потенційними інвесторами певні вимоги до оформлення передінвестиційної документації з зазначенням пріоритетних напрямів.
Пожвавлення процесу залучення іноземних інвестицій доручено безпосередньо Кабінету Міністрів України, Національному агентству реконструкції та економічної інтеграції.
Ефективність співробітництва з іноземними інвесторами значно залежить від вдалого вибору його форм. Проте для України важливішим є питання ефективності використання цих інвестицій. Адже, як засвідчив досвід останніх років, іноземні інвестиції скеровують, в першу чергу, на ліквідацію державної заборгованості минулих років, а не для безпосереднього інвестування в економіку країни.
Більшість вітчизняних підприємств функціонує завдяки довготерміновим кредитам Державного інвестиційного банку.
3.2 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства
З урахуванням ситуації, яка склалася не тільки на теренах нашої держави, але й за її межами розвиток діяльності багатьох підприємств та галузей стає під загрозу. Втручання держави в даний процес неможе в повній мірі врегулювати відносини між господарюючими суб’єктами,оскільки як і економічна, так і політична ситуація знаходиться у кризовому стані.
Закриваються підприємства, знищується середній та малий бізнес, скорочується діяльність великих підприємств, інвестори відмовляються вкладати капітал в будь-які підприємства через нестабільність курсу іноземної валюти.
Також зазнають великих втрат корпорації, оскільки існує зв’язок між економічною діяльністю, об’ємом продажу акцій, доходами корпорацій і курсом акцій. Валютна нестабільність призводить до суттєвих збитків.
Основною причиною цього є віртуалізація економіки, яка створена за рахунокфондового ринку. Оскільки саме за допомогою фондового ринку відбувалосянарощування вартості підприємства, шляхом підняття цін на акції.
Але дана ціна не була забезпечена жодним матеріальним активом, тому придосить високій вартості підприємства, воно могло бути цілковитим банкрутом.Дана ситуація притаманна компаніям країн, де розвинутий фондовий ринок.Україна до них не належить, але теж потерпає від руйнівної сили кризи. Оскількисучасний стан економічного розвитку країни в цілому характеризується високимрівнем зносу основних засобів досить низьким рівнем капіталізації підприємств,виникає необхідність стимулювання росту інвестицій в основний капітал підприємств,оскільки саме інвестиції забезпечують підвищення рівня розвитку економіки.В наслідок цього зростає необхідність проведення аналізу інвестиційної привабливості підприємств з метою визначення у здійсненні інвестицій.
Основними етапами проведення аналізуу економічній літературі є експрес-аналіз та поглиблений аналіз діяльностіпідприємства. Але дані напрями аналізу можуть забезпечити лише внутрішнєприйняття рішення – потреба в інвестиціях, визначення виду інвестицій (реальнихчи фінансових), методи залучення інвестицій (шляхом авансування коштів у капіталпідприємства, чи залучення кредитів). Але для інвесторів дані показники єнедостатніми, оскільки методика визначення доцільності вкладення інвестицій впідприємство буде різнитися через те, що інвесторів цікавлять, в більшій мірі, показники прибутків, доходів, витрат, капіталу, кількості акцій та динаміка активів,зобов’язань, доходів і витрат. Кредитори ж більше зацікавленні у результатахпоказників платоспроможності,ліквідності,стійкості.Це спричинено рядом чинників, які наведенні на рис. 3.2.1.
Рис.3.2.1 Основні показники аналізу інвестиційної привабливості підприємствавідповідно до джерела авансованих коштів