Ed7 = (50 : (750 : 2)) : (20 : (160 : 2)) = 0,13 : 0,25 = 0,52 – нееластичність
Розрахунок валового доходу фірми Х
Валовий дохід – це дохід від реалізації продукції без урахувань витрат.
Розрахуємо валовий дохід (ВД) фірми Xза формулою:
ВД = Р * V
Де:Р – це ціна за одиницю продукції при кожному об'єму випуску,V- кількість (об'єм) продукції.
1. 50 * 210 = 10500
2. 100 * 190 = 19000
3. 150 * 170 = 25500
4. 200 * 150 = 30000
5. 250 * 130 = 32500
6. 300 * 110 = 33000
7. 350 * 90 = 31500
400 * 70 = 28000
Розрахувати граничний дохід (ГД)
Граничний дохід – це дохід від продажу додаткової одиниці продукції (приріст валового доходу).
ГД = ВД 2 – ВД 1
Отримані результати занесені до таблиці ІІ.
19000-10500 = 8500
1. 25500-19000 = 6500
2. 30000-25500 = 4500
3. 32500-30000 = 25500
4. 33000-32500 = 500
5. 31500-33000 = -1500
6. 28000-31500 = -3500
Таблиця ІІ
| Об’єм товару (од.) | Ціна за один виріб (грн.) | ВД (грн.) | ГД (грн.) |
| 50 | 210 | 10500 | - |
| 100 | 190 | 19000 | 8500 |
| 150 | 170 | 25500 | 6500 |
| 200 | 150 | 30000 | 4500 |
| 250 | 130 | 32500 | 2500 |
| 300 | 110 | 33000 | 500 |
| 350 | 90 | 31500 | -1500 |
| 400 | 70 | 28000 | -3500 |
Побудуємо графік залежності валового доходу від об’єму виробництва (додаток 4.5). Знайдемо на графіку найбільш прибутковий об’єм випуску продукції.
Висновок : Ціна і валовий дохід змінюються в один бік, якщо попит нееластичний; якщо ціна і валовий дохід змінюються в різні сторони, то попит еластичний. Якщо на ділянці присутня одинична еластичність, то при зміні ціни, виручка не змінюється.
5. Визначення чисельності робітників, доходу, який отримує фірма завдяки 1 робітнику, середньої заробітної плати та витрат на робочу силу для різних об’ємів виробництва (вихідні дані в табл. 3)
Розрахувати чисельність робітників.
Чисельність робітників (Ч) можна розрахувати, виходячи з продуктивності праці (ПП) та об’єму продукції, що випускається (V) за формулою:
Ч = V / ПП
Для спрощення розрахунку припустимо, що кожен робітник у середньому випускає 1 од. продукції незалежно від обсягу виробництва, тобто гранична продуктивність праці буде дорівнювати середній продуктивності (ПП = 1 од./чол.)
1. Ч = 50 : 1 = 50
2. Ч = 100 : 1 = 100
3. Ч = 150 : 1 = 150
4. Ч = 200 : 1 = 200
5. Ч = 250 : 1 = 250
6. Ч = 300 : 1 = 300
7. Ч = 350 : 1 = 350
8. Ч = 400 : 1 = 400
Розрахуємо дохід, який отримує фірма завдяки праці одного робітника.
Дохід (Д), який отримує фірма завдяки праці одного робітника – це виражений у грошовій формі додатковий дохід від продажу усього додаткового продукту, виготовленого одним ново найманий робітником.
Д = Ціна продажу * ПП
1. 210 * 1 = 210
2. 190 * 1 = 190
3. 170 * 1 = 170
4. 150 * 1 = 150
5. 130 * 1 = 130
6. 110 * 1 = 110
7. 90 * 1 = 90
8. 70 * 1 = 70
Розрахуємо середню заробітну плату (ЗП) в залежності від кількості найманих робітників.
В умовах, коли фірма – недосконалий конкурент, збільшення виробництва призведе до збільшення попиту та ціни на робочу силу (заробітної плати). Заробітна плата розраховується на основі даних таблиці 3 (вихідні дані).
Розрахуємо витрати на робочу силу.
Витрати на робочу силу (змінні витрати ВРС) розраховуються виходячи з середньої заробітної плати одного робітника (ЗП) та кількості робітників, які працюють на виробництві (Ч):
ВРС = ЗП * Ч.
50 * 110 = 5500
1. 100 * 125 = 12500
2. 150 * 140 = 21000
3. 200 * 155 = 31000
4. 250 * 170 = 42500
5. 300 * 185 = 55500
6. 350 * 200 = 70000
7. 400 * 215 = 86000
Отримані дані в пунктах 5.1- 5.4 занесемо в таблицю ІІІ
Таблиця ІІІ
| Кількість продукції (од.) | Продуктивність праці (од./чол..) | Ціна за одиницю продукції (грн.) | Чисельність робітників (чол..) | Дохід від одного робітника (грн.) | Середня зарплата 1 робітника (грн.) | Витрати на робочу силу (грн.) |
| 50 | 1 | 210 | 50 | 210 | 110 | 5500 |
| 100 | 1 | 190 | 100 | 190 | 110+15=125 | 12500 |
| 150 | 1 | 170 | 150 | 170 | 125+15=140 | 21000 |
| 200 | 1 | 150 | 200 | 150 | 140+15=155 | 31000 |
| 250 | 1 | 130 | 250 | 130 | 155+15=170 | 42500 |
| 300 | 1 | 110 | 300 | 110 | 170=15=185 | 55500 |
| 350 | 1 | 90 | 350 | 90 | 185+15=200 | 70000 |
| 400 | 1 | 70 | 400 | 70 | 200=15=215 | 86000 |
Побудуємо графіки: залежності доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, від об’єму продукції, що випускається, та залежності заробітної плати від об’єму продукції, що випускається (додаток 5.5).
Фірма закінчить найом робітників при об’ємі виробництва 193, тому, що дохід, що приносить кожний робітник фірмі, буде меншим ніж його заробітна плата.
6. Розрахунок витрат на засоби виробництва ВЗВ (незмінні витрати)
ціна дохід робітник валовий
Використовуючи вихідні дані таблиці 3, розрахувати витрати на засоби виробництва.
Приріст витрат на засоби виробництва:
1. –
2. 650 – 560 = 90
3. 750 – 650 = 100
4. 890 – 750 = 140
5. 1150 – 890 = 260
6. 1250 – 1150 = 100
7. 1400 – 1250 = 150
8. 1540 – 1400 = 140
Оформимо розрахунки в таблицю ІV
Таблиця ІV
| Кількість продукції (од.) | Витрати на засоби виробництва (грн.) | Приріст витрат на засоби виробництва (грн.) |
| 50 | 560 | - |
| 100 | 650 | 90 |
| 150 | 750 | 100 |
| 200 | 890 | 140 |
| 250 | 1150 | 260 |
| 300 | 1250 | 100 |
| 350 | 1400 | 150 |
| 400 | 1540 | 140 |
Побудуємо графік залежності витрат на засоби виробництва від випуску продукції (додаток 6.2).
Даний графік має вигляд зростаючої лінії, тому, що кількість продукції і витрати на виробництво перебувають у прямій залежності. Графік має вигляд вигнутої лінії на тих проміжках, де приріст витрат на засоби виробництва збільшується, а на тих проміжках, де графік має вигляд випуклої лінії, там приріст зменшується.
7. Розрахунок витрат на виробництво та їх аналіз
Розрахувати валові витрати на виробництво.
Витрати на виробництво в цілому по фірмі (валові витрати (ВВ) або собівартість) у загальному вигляді складаються з двох частин: витрати на засоби виробництва (ВЗВ) та витрати на робочу силу (ВРС).
Використовуючи дані таблиць ІІІ та ІV, розрахуємо валові витрати за формулою:
ВВ = ВЗВ + ВРС
1. 560 + 5500 = 6060
2. 650 + 12500 = 13150
3. 750 + 21000 = 21750
4. 890 + 31000 = 31890
5. 1150 + 42500 = 43650
6. 1250 + 55500 = 56750
7. 1400 + 70000 = 71400
8. 1540 + 86000 = 87540
Розрахуємо граничні витрати.
Граничні витрати – це додаткові витрати, пов’язані із збільшенням виробництва на одиницю продукції або із збільшенням витрат при виробництві додаткової одиниці продукції.
ГВ = ВВ2 – ВВ1
1. –
2. 13150 – 6060 = 7090
3. 21750 – 13150 = 8600
4. 31890 – 21750 = 10140
5. 43650 – 31890 = 11760
6. 56750 – 43650 = 13100
7. 71400 – 56750 = 14650
8. 87540 – 71400 = 16140
Розрахунки пунктів 7.1- 7.2 занесемо до таблиці V.
Таблиця V
| Кількість продукції (од.) | Витрати на засоби виробництва (грн.) | Приріст витрат на засоби виробництва (грн.) | Витрати на робочу силу (грн.) | Валові витрати (грн.) | Граничні витрати (грн.) |
| 50 | 560 | - | 5500 | 6060 | - |
| 100 | 650 | 90 | 12500 | 13150 | 7090 |
| 150 | 750 | 100 | 21000 | 21750 | 8600 |
| 200 | 890 | 140 | 31000 | 31890 | 10140 |
| 250 | 1150 | 260 | 42500 | 43650 | 11760 |
| 300 | 1250 | 100 | 55500 | 56750 | 13100 |
| 350 | 1400 | 150 | 70000 | 71400 | 14650 |
| 400 | 1540 | 140 | 86000 | 87540 | 16140 |
8. Виявлення оптимального об’єму та ціни, які забезпечують максимізацію прибутку фірми
Знайдемо оптимальний об’єм, який забезпечує максимізацію прибутку фірми.
Фірмі потрібно виробляти лише ту продукцію, що приносить граничний дохід, що перевищує граничні витрати. Лише таке виробництво може сприяти збільшенню доходів. Є точка де граничний дохід дорівнює граничним витратам, саме вона є пограничною точкою між об’ємами виробництва, коли граничний дохід перевищуватиме граничні витрати. Саме коли граничний дохід буде дорівнювати граничним витратам, тоді фірма буде максимізувати свій прибуток.
Маючи інформацію про ціни, валову виручку, граничний дохід, валові та граничні витрати обчислимо прибуток фірми (ВД - ВВ):
1. 10500 – 6060 = 4440
2. 19000 – 13150 = 5850
3. 25500 – 21750 = 3750
4. 30000 – 31890 = -1890
5. 32500 – 43650 = - 11150
6. 33000 – 56750 = -23750
7. 31500 – 71400 = -39900
8. 28000 – 87540 = -59540
Розрахунки занесемо до таблиці VІ
Таблиця VІ
| Кількість продукції (од.) | Ціна за одиницю продукції (грн.) | Валова виручка (грн.) | Валові витрати (грн.) | Прибуток (грн.) | Граничні витрати (грн.) | Граничний дохід (грн.) |
| 50 | 210 | 10500 | 6060 | 4440 | - | - |
| 100 | 190 | 19000 | 13150 | 5850 | 7090 | 8500 |
| 150 | 170 | 25500 | 21750 | 3750 | 8600 | 6500 |
| 200 | 150 | 30000 | 31890 | -1890 | 10140 | 4500 |
| 250 | 130 | 32500 | 43650 | -11150 | 11760 | 2500 |
| 300 | 110 | 33000 | 56750 | -23750 | 13100 | 500 |
| 350 | 90 | 31500 | 71400 | -39900 | 14650 | -1500 |
| 400 | 70 | 28000 | 87540 | -59540 | 16140 | -3500 |
Побудуємо графіки залежності (додатки 9-10):
- валового доходу та валових витрат (вертикальна вісь) від обсягу продукції, що випускається (горизонтальна вісь);
- граничного доходу та граничних витрат (вертикальна вісь) від об’єму продукції, що випускається (горизонтальна вісь);
Аналізуючи графіки, знайдемо оптимальний об’єм, при якому фірма Х максимізує свій прибуток. Як показує графік, максимальний прибуток становить 7685 грн.
Підприємство зможе мінімізувати витрати і збільшити свій прибуток лише в тому разі, коли граничний дохід стане рівним граничним витратам.
Висновок
В курсовій роботі були проведені розрахунки основних показників фірми.