Смекни!
smekni.com

Сучасні проблеми та основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні (стр. 2 из 6)

Сільське господарство як галузь розвивається в тісному зв'язку з іншими галузями народногосподарського комплексу. Аграрні відносини є складовою загальної системи економічних відносин суспільства. Найчіткіше цей зв'язок виявляється у процесах агропромислової інтеграції [3].


2. Стан, тенденції та проблеми функціонування сільського господарства в Україні

Досить затяжна системна криза в державі зумовила різкий спад інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі. Капітальні вкладення в АПК з усіх джерел фінансування за 1990-1998 рр. скоротилися у понад дев'ять разів, у переробні галузі та соціальну сферу села — майже всемеро, а в сільське господарство — приблизно вдвадцятеро. Зменшення обсягів виробництва в сільському господарстві безпосередньо пов'язано з падінням обсягів капітальних вкладень у цю галузь. Майже припинилось оновлення матеріально-технічної бази АПК, в аграрному виробництві відбувається деіндустріалізація та перехід на ручну працю. Вибування основних засобів виробництва сільськогосподарських підприємств майже втричі перевищує їх надходження.

Трудовий аграрний потенціал як найважливіша складова його виробничого потенціалу також використовується з низькою ефективністю, а продуктивність праці виявляє тенденцію до падіння. Чисельність працюючих у сільському і лісовому господарстві, включаючи й особисте підсобне господарство, залишається практично на рівні 1990 р. — близько 5 млн осіб, при цьому вдвічі зменшився обсяг валової сільськогосподарської продукції. Це призвело до того,що склалася критична ситуація із забезпеченням соціально-економічних основ відтворення людських ресурсів в аграрному секторі. Витрати на відтворення робочої сили у сільському господарстві досягають лише половини досить низького рівня, що існує в промисловості [4].

Внаслідок "колективізації навпаки" в Україні були ліквідовані майже всі колгоспи (на початок 2001 р. залишилось лише 14 колгоспів), у власність нових формувань передано 29,5 млн. га землі. Щоб довести ефективність таких реформ у 2000 р. майже вдвоє були підняті закупівельні ціни (у 1999 р. під час збирання врожаю за 1 т зерна платили лише 240 грн., а посередники-трейдери продавали його більш ніж утричі дорожче), збільшилось кредитування сільського господарства.

Щодо АПК, то в Україні в 90-х pp. наростала його дезінтеграція (яка виявилася у створенні багатьма господарствами своїх переробних господарств, посиленні технологічної деградації аграрного сектору та інших негативних явищ) [5].

Таблиця 1

Валовий збір основних сільськогосподарських культур [6](тис. ц)

Зернові (у початково-оприбуткованій вазі) Цукрові буряки (фабричні) Насіння соняшнику (у початково-оприбуткованій вазі) Картопля Овочі (відкритого ґрунту)
Станом на 1 серпня 2005р. 193020,2 - - 6223,7 9171,7
Станом на 1 вересня 2005р. 317099,5 662,4 737,1 97313,6 26912,8
Станом на 3 жовтня 2005р. 340749,0 63170,3 37494,0 191038,3 52038,4
Станом на 1 листопада 2005р. 383930,4 144458,4 48584,4 193388,1 67547,0
За 2005 рік (попередні дані) 379973,4*) 156167,3 47053,2*) 194744,6 72896,0**)

Виробничий потенціал потужностей переробних підприємств ви-користовується недостатньо. Водночас погіршується екологічна ситуація в Україні, що зумовлено високим рівнем господарського освоєння земельних ресурсів, а також надмірним використанням і забрудненням поверхневих прісних водойм і лісових ресурсів. Попри те, що у 90-х роках значно зменшились обсяги виробництва промислової й аграрної продукції, практично повністю припинили діяльність індустріальні тваринницькі комплекси і значно зменшилося застосування мінеральних добрив та агрохімікатів, екологічний стан навколишнього природного середовища загалом майже не поліпшився. Природно-ресурсний потенціал аграрного виробництва втрачає свої відтворювальні й асиміляційні можливості, що загрожує ресурсо-екологічній безпеці суспільства, отже і продовольчій безпеці. Зростання природо- і ресурсомісткості, енергоємності сільськогосподарської продукції і продуктів вітчизняного виробництва, що триває й нині, — це результат нераціонального та екологічно незбалансованого формування й організації використання ресурсних потенціалів національного й регіональних АПК, недосконалих і неефективних форм господарювання й управління ними в період здійснення ринкових трансформацій. Реструктуризація агропромислового виробництва, радикальне вдосконалення його як матеріально-технічної і природобіологічної бази нині відбуваються без урахування екологічних чинників, критеріїв, обмежень, стандартів, а також вимог ресурсо-екологічної безпеки господарської діяльності [7].

Таблиця 2

Індекс валової продукції сільського господарства [8]

До відповідного періоду попереднього року, у %
Січень 2005р. 103,7
Січень-лютий 2005р. 103,5
Січень-березень 2005р. 103,9
Січень-квітень 2005р. 104,6
Січень-травень 2005р. 104,8
Січень-червень 2005р. 106,4
Січень-липень 2005р. 106,9
Січень-серпень 2005р. 102,2
Січень-вересень 2005р. 103,4
Січень-жовтень 2005р. 101,4
Січень-листопад 2005р. 101,4
Січень-грудень 2005р. (попередні дані) 100,0

Як можна дослідити з наведених вище даних, індекс валової продукції в динаміці за попередній рік має стабільне невелике коливання і майже не змінюється. Це говорить про відносну сталість даних цін.

Таблиця 3.

Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції*[9](гривень за тонну)

Зернові культури Насіння соняшнику Цукрові буряки Картопля Овочі всього В т.ч. овочі закритого ґрунту Худоба та птиця (у живій вазі) Молоко та молочні продукти Яйця, за тис. штук
Сільськогосподарські підприємства
Січень 2005р. 433,9 1384,4 138,1 429,3 553,8 4962,4 6009,6 1133,2 305,0
Січень-лютий 2005р. 445,9 1417,4 138,8 466,3 1775,0 7377,0 6208,7 1166,7 264,5
Січень-березень 2005р. 449,3 1453,9 135,1 498,9 2301,4 5044,6 6398,4 1182,0 263,9
Січень-квітень 2005р. 458,0 1519,7 135,1 615,8 3425,9 5518,7 6480,0 1176,0 267,2
Січень-травень 2005р. 454,3 1497,8 135,1 590,7 3706,1 5178,4 6570,4 1148,2 261,5
Січень-червень 2005р. 445,6 1476,3 135,1 601,5 3510,1 4655,5 6666,1 1115,3 255,7
Січень- липень 2005р. 432,0 1473,8 135,1 598,9 3102,7 4183,5 6641,0 1091,8 256,0
Січень- серпень 2005р. 429,7 1461,4 172,8 656,6 2506,0 3805,1 6749,2 1085,9 253,4
Січень-вересень 2005р. 429,2 1140,0 168,3 676,6 1832,5 3569,4 6839,2 1089,4 251,1
Січень-жовтень 2005р. 426,6 1041,5 171,1 678,0 1615,2 3438,5 6896,1 1097,0 249,8
Січень-листопад 2005р. 423,0 1002,7 175,4 677,3 1543,7 3394,7 6894,6 1109,9 249,9
Січень-грудень 2005р. (попередні дані) 419,9 981,7 177,2 684,0 1473,0 3392,2 6907,9 1120,1 251,9

· Без ПДВ, транспортних, експедиційних та накладних витрат, але з урахуванням дотацій і доплат.

Великі зміни відбулися в територіальній організації галузі. Сформувались ареали розміщення галузей харчової промисловості.: Південно-Західний. економічний район є основним виробником цукру, Донецько-Придніпровський — олії, Південний — плодоовочевих консервів і виноградного вина. У 1989 частка районів за загальним обсягом вироби, продукції харчової промисловості становила (%). відповідно — 43,9, 36,3 і 19,8 загальнореспубліканського. Від бувається вирівнювання обсягів вироби, продукції харчування по тер. республіки в напрямі забезпечення місцевого попиту населення і необхідних поставок у централізовані фонди, що значною мірою сприяло скороченню диспропорцій між розміщенням вироби, і географією споживання продукції [10].

Рис.2. Динаміка індексів цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси [11]

сільський господарство сировинний харчовий


Таблиця 4

Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції [12](у % до відповідного періоду попереднього року)

Сільськогосподарська продукція - всього У тому числі
продукція рослинництва продукція тваринництва
Сільськогосподарські підприємства
Січень 2005р. 112,2 77,2 136,4
Січень-лютий 2005р. 106,4 74,6 134,3
Січень-березень 2005р. 101,0 68,2 137,6
Січень-квітень 2005р. 101,9 70,3 137,8
Січень-травень 2005р. 103,9 71,4 139,6
Січень-червень 2005р. 105,0 71,6 138,4
Січень-липень 2005р. 107,6 78,4 136,4
Січень-серпень 2005р. 112,8 90,9 137,2
Січень-вересень 2005 р. 111,4 94,2 134,6
Січень-жовтень 2005 р. 110,4 95,2 133,6
Січень-листопад 2005 р. 109,3 95,4 131,7
Січень-грудень 2005 р. (попередні дані) 108,6 96,0 129,3

Сьогодні потенціал аграрної спеціалізації України значною мірою обмежується як факторами геоекономічного порядку (жорстка конкуренція на міжнародних ринках агропродукції, кількісні обмеження на ввезення з боку ряду країн, і передусім ЄС), так і неможливістю подовження практики інтенсивного розвитку агровиробництва та надмірної експлуатації земельних ресурсів. Адже відомо, що Україна — це найбільш розорана країна Європи, причому вона потерпає від прогресуючої деградації земельних угідь, площа яких становить біля 20 млн га.