Широкий, і притім регульований процес розвитку підприємництва, особливо в сфері малого бізнесу, стає можливим у його синхронному зв'язку з виходом національної економіки з кризового стану на основі приборкання інфляції і введення стабільної національної грошової одиниці. Лише на такій основі розвиток підприємництва здатний зупинити падіння виробництва і валового національного продукту, домогтися їхньої стабілізації, а потім і росту.
Масове підприємництво вимагає підготовки людей, здатних до цього роду діяльності. Така задача повинна зважуватися на всіх рівнях утворення і навчання. Повинна формуватися і законодавча база, що регулює відносини, зв'язані зі створенням і функціонуванням малого бізнесу, що забезпечує його захист від монопольних структур, сваволі чиновників і рекету.
У свою чергу, створювана на державному рівні програма повинна бути заснована на науково розроблених концептуальних побудовах розвитку підприємництва в окремих сферах і областях економіки. Тільки такий підхід може допомогти уникнути великих помилок у процесі створення системи підтримки малого бізнесу, гарантувати послідовність її формування і забезпечити практичну реалізацію всіх її елементів.
Світовий досвід розвитку малих підприємницьких структур указує на те, що найбільша їхня ефективність досягається в умовах існування приватної форми власності. Формування її правової бази в Україні повинне передбачати ряд мір:
1. удосконалювання законодавчих актів, що регламентують масову приватизацію;
2. установлення довгострокової перспективи розвитку приватного підприємництва, твердження права спадкування і продажі власності;
3. надання надійних політико-адміністративних гарантій від неправомірних зазіхань на власність з боку держави, інших фізичних і юридичних осіб.
Особлива увага необхідно звернути на той факт, що в нормативних актах по регулюванню підприємництва існує деяка невизначеність у розумінні термінів «мале підприємство», «мале підприємництво», «малий бізнес», недостатнє розмежування організаційної, організаційно-правової й організаційно-економічної форм господарської діяльності. У світовій практиці переважне більшість малих підприємств (це юридично і фінансово самостійні, незалежні, невеликі по чисельності зайняті фірми, засновані на приватній власності одного чи декількох громадян, що безпосередньо керують і працюють на своєму підприємстві. Тільки зазначені якості дозволяють відносити такі форми до малого бізнесу і дають їм право на значну підтримку з боку держави.
підприємництво господарювання правовий конкурентоздатність
Висновки
Серед безлічі завдань, що слід вирішити Україні при виході з економічної кризи, центральне місце займають стабілізація і збільшення виробництва, нормалізація товарно-грошових відносин. Шляху стабілізації і зростання ефективності економіки нашої країни полягають у її переході до нового стану (демократизації і ринковим відносинам, що підтверджуються багаторічним досвідом розвитих країн світу. Але перехід від централізованої системи господарювання до ринкових відносин виявився набагато складніше, ніж представлялося. Новосформований і ще незрілий апарат (законодавчий і виконавчий) державної влади не зумів вчасно сформувати політичну й економічну моделі формування нового демократичного суспільства, механізм переходу до ринкових відносин.
Серед цілого ряду різноманітних факторів економічного росту України найбільш значним є вміла реалізація підприємницького потенціалу громадян країни, ефективне використання в економічному механізмі самостійної господарської ініціативи людини, визнання підприємництва незамінною силою господарської динаміки, конкурентоздатності і суспільного процвітання.
Стає очевидним, що ведуча роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку підприємництва і малого бізнесу належить державі. Малі підприємства об'єктивно по своїй природі, особливо на першому етапі свого розвитку, знаходяться в гірших конкурентних умовах на ринку в порівнянні з більш великими й об'єктивно вимагають відповідної підтримки. Тому створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва є найважливішою умовою його успішного розвитку. Найбільша ефективність такої системи може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності.
Перелік використаної літератури
1. Абаджи А.Р., Черняк В.І, Жуковський А.Г. Підприємництво в Україні. Юридичесий і економічний аспекти. Одеса, 2005 р.
2. Агєєв А.И. Підприємництво: проблеми власності і культури. – М., 2001.
3. Бусигін А. Підприємництво: Основний курс – М., 2004
4. Грузинов В., Грибів В. Підприємництво: форми і методи організації підприємницької діяльності – М., 2003
5. Грузинов В.П., Грибів В.Д. Економіка підприємства. – М., 2006
6. Економіка / Під ред. А.С. Булатова. – М., 2000
7. За редакцією Булатова А.С. – Підручник за курсом Економічна теорія, 2-і видання, М., 2001 р.
8. За редакцією Осипова Ю.М. – Основи підприємницької діяльності, – М., 2002
9. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства. – М., 2004
10. Котлер Ф. Основи маркетингу. – М» 2000.
11. Курс предпринимателства / Під ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. – М., 2004
12. Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю – Экономикс, М, 2001 р.
13. Малов А., Майн Е. Економічне становище підприємства // Економіст. – 2002. – №8. – С. 30–41
14. Половцева Ф., Власова А. Кадрова політика – основа маркетингу підприємства // Маркетинг. – 2005.
15. Ремізів К.С. Керування кадрами підприємств в умовах ринку // Вісник МГУ. – 2003.
16. Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Менеджмент персоналу. – Ростов – на-дону, 2000.
17. Сергій Рижків «Підприємництво сьогодні і завтра» // «Комерсант України», №6 2002 р.