2 Аналогічно з цим фактом загальну картину погіршує стан сільського господарства, де найбільший обсяг виробництва на 1 МП серед усіх галузей Миколаївської області – 162524 грн./рік, а прибутковість, точніше збитковість, найнижча серед МП всіх галузей в Миколаївській області – (-20527 грн./рік). За такої нерівномірності зв’язок між фінансовим результатом та обсягом виробництва виходить зворотнім, а рівень достовірності апроксимації досить низький, лише 33%.
Результати дослідження фінансового результату від звичайної діяльності по МП в галузевому аспекті показав, що цей показник діяльності МБ залежить від зовнішніх та внутрішніх, від якісних та кількісних факторів, які пояснюються особливостями галузі та які зовсім від неї не залежать:
співвідношення доходів та витрат на МП, як складових для визначення фінансового результату від звичайної діяльності (на це впливає як особливості галузі так і власна неефективна (чи ефективна) система фінансового управління на МП),
фактори, що впливають на доходи та витрати МП, вони аналогічні факторам, що впливають на обсяг виробленої на МП продукції (робіт, послуг), вони були зазначені вище,
непрофесійного управління на МП в системі збуту продукції.
Запропонована в даному досліджені методологія дозволила виявити найбільш перспективні та успішні МП. Вони належать галузям промисловості, будівництва (в галузі будівництва кількість МП майже в два рази менша за промислові МП, але при цьому обсяг виробленої продукції на 1 будівниче МП навіть більша за аналогічний показник щодо промислових МП, окрім того будівничі МП за розрахованими даними посідають друге місце після промислових підприємств за прибутковістю у розрахунку на 1 МП). Також треба відмітити галузь транспорту (порівняно невелика кількість МП цієї галузі генерують обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) у розрахунку на 1 МП біля 150 тис.грн. за рік, залишаючись при цьому прибутковими).
На жаль, виявилися зовсім негативні тенденції щодо галузевого розподілу МП. Так, в найбільш складному стані перебувають МП сільського господарства (при найбільшому обсягу виробництва у розрахунку на 1 МП серед усіх галузей, сільське господарство є найбільш збиткове. Збитки галузі становлять 10,9 млн.грн., саме ця величина спричинює загальну збитковість МБ Миколаївської області).
Таким чином, результати цього дослідження допомогли виявити наступне:
1. Особливості взаємозв’язку між кількістю МП та їхніми результативними показниками в галузевому аспекті. При об’єднанні даних діяльності МП по всіх галузях в одну залежність виявилося, що більша кількість МП в одній галузі не завжди забезпечує найбільший в порівнянні з іншими галузями обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) і зовсім не забезпечує більшої прибутковості, або взагалі прибутковості МП.
2. Характер отриманих залежностей, рівень достовірності їхньої апроксимації, загальна нерівномірність щодо кількості, обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) та прибутковості МП різних галузей свідчать про те, що кожна галузь має свої суттєві характеристики, які безумовно впливають на ефективність МП. За такої різноманітності поєднання та узагальнення даних діяльності всіх МП неможливо та некоректно, особливо, коли розробляються методи та програми підтримки МБ.
3. Вид економічної діяльності, як фактор впливу на ефективність діяльності МП, повинен стати однією з ознак, що продиференціює програми їхньої підтримки.
4. Для обґрунтованої розробки подібних програм, ця ознака (в даному випадку - галузь) повинна бути додатково ретельно досліджена. Кожна галузь індивідуально повинна бути проаналізована в динаміці, причому як на рівні окремої області (для встановлення можливого впливу місцезнаходження на галузеві особливості), так і на рівні країни для встановлення загальних характеристик тієї чи іншої галузі.
5. За такої об’єктивної оцінки обґрунтовано можливо виявити серед МП найбільш перспективні, прибуткові, ефективно діючі та проблемні, збиткові МП, але які мають стратегічне державне значення (сільське господарство, чи інша пріоритетна галузь). Розроблені таким чином галузеві диференційовані програми підтримки МБ будуть застосовувати різні інструменти, методи та спрямовуватися на різні групи та типи МП, тим самим більше та ефективніше сприяючи розвитку одних та подоланню кризи інших підприємств МБ.
Започатковане в даній роботі дослідження галузевого аспекту ефективності діяльності МП має бути продовжене для її аналізу з урахуванням інших, ніж вид економічної діяльності, ознак в динаміці, в інших областях України та на рівні всієї країни загалом. Таке обґрунтоване науково-статистичне дослідження всіх можливих ознак, що впливають на ефективність діяльності підприємств МБ, забезпечить, в свою чергу, ефективність розроблених на їхній основі диференційованих програм підтримки МП.
2.4 Аналіз причин виникнення проблем, які перешкоджають розвитку малого бізнесу в Україні та Миколаївській області
До негативних моментів слід віднести неякісне та неповне виконання структурами вищевказаних нормативних актів місцевого рівня, ігнорування деякими місцевими депутатами пропозицій громадських організацій, відсутність ґрунтовного аналізу при прийнятті рішень, недостатню активність суб'єктів підприємницької діяльності.
Незважаючи на комплекс впроваджених у регіоні заходів із створення належних умов для розвитку підприємництва, залишаються невирішеними питання щодо:
1) правомірності видачі сільськими та селищними радами дозволів на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг терміном на 1 рік;
2) складнощі з отриманням ліцензій на роздрібну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів у зв'язку з передачею функцій із видачі ліцензій на обласний рівень і підвищенням вартості ліцензій на реалізацію цих виробів;
3) отримання узгоджень на відкриття об'єктів в обласному управлінні ДАІ та можливості передачі цих повноважень на місцевий рівень;
4) проведення експертизи проектної документації на будівництво (реконструкцію) об'єктів тільки в обласному управлінні Держпожохорони УМВС України;
5) необґрунтовано складних процедур оформлення в м. Миколаєві оренди земельних ділянок;
6) неправомірних вимог органів санітарно-епідеміологічних та пожежних служб про сплату неофіційних грошових зборів для отримання дозволів на початок роботи;
7) великої кількості позапланових перевірок з боку контролюючих органів;
8) наявності грошових витрат при проведенні перевірок;
9) вимог обласного транспортного управління на отримання сертифікатів відповідності транспортних засобів, не передбачених для видачі відповідних ліцензій.
Проблема оподаткування. Основна проблема у сфері місцевого оподаткування полягає в тому, що в Миколаєві відсутній об'єктивний та зрозумілий громадянам механізм оподаткування, спроможний вирішувати соціально-економічні проблеми міста.
Для перегляду ставок місцевих податків і зборів, повноваження щодо встановлення яких надані органам місцевого самоврядування, в м. Миколаєві створена підгрупа робочої групи, склад якої затверджено розпорядженням міського голови від 8 вересня 2003 р. № 539-р. Цій підгрупі доручено провести комплексний економічний аналіз місцевих ставок, використовуючи матеріали запланованої серії публічних обговорень, у результаті яких буде отримано незалежний критичний аналіз стану справ у цій сфері та вироблено стратегію вдосконалення міської політики в сфері місцевого оподаткування, після чого в І кварталі 2004 р. відповідні пропозиції буде надано міському фінансовому управлінню.
17 вересня, 25 листопада та 22 грудня 2007 р. відбулися публічні обговорення, в ході яких було проаналізовано поточну міську податкову політику.
На думку учасників цих публічних обговорень, для побудови ефективної міської політики в сфері місцевого оподаткування необхідно зробити такі кроки:
- розробити міську програму у цій сфері (єдиний прозорий порядок прийняття обґрунтованих за визначеними критеріями рішень у сфері місцевого оподаткування та аналізу їх ефективності), публічно обговорити та затвердити її;
- розробити порядок проведення консультацій із представниками зацікавлених сторін на всіх етапах замкнутого циклу провадження міської політики в сфері місцевого оподаткування;
- упровадити в практику роботи місцевих органів влади громадські слухання з питань формування та виконання міського бюджету;
- провести серію тренінгів для фахівців, що відповідають за міську податкову політику.
З цією метою були розроблені проекти відповідних розпорядчих документів, які планується винести на обговорення громадськості наприкінці січня 2004 року.
Невеликий обсяг операцій лімітує можливості малого підприємства розширювати свою діяльність, а також вести великі наукові розробки. Малі підприємства відрізняються підвищеною вразливістю до коливань ринкової кон'юнктури, що призводить до частих розорень та банкрутств. Відповідно працівники малих компаній є менш соціально захищеними, ніж на великих фірмах.
Розвиток малого підприємництва в умовах перехідної економіки залежить від багатьох чинників, серед яких необхідно виділити регіональні організаційно-економічні умови, до яких слід віднести: економічний потенціал регіону, наявність ресурсів, господарську структуру, рівень та стан підготовки кадрів, відношення місцевих органів виконавчої влади та населення до підприємництва, стан розвитку ринкової інфраструктури, інформаційне забезпечення, традиції та психологію населення регіону і ін.
Ці та інші чинники мають бути враховані при розробці та впровадженні системи регіонального управління, формуванні ефективної територіальної політики розвитку малого підприємництва, які будуть сприяти створенню підприємницьких структур та подоланню економічної кризи