Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (01.06.2000 р.) містить перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. В ньому визначені умови видачі ліцензій, особливості проведення конкурсу для видів господарської діяльності, провадження яких пов’язане з використанням обмежених ресурсів, організація контролю та нагляду у сфері ліцензування, реєстрації їх тощо.
Для більш швидкого розвитку підприємництва, забезпечення практичної реалізації прав та свобод підприємців, розширення сфер їх діяльності з початку незалежності в Україні створюється гнучка система підтримки підприємництва.
Системний підхід щодо державної політики підтримки малого бізнесу в Україні був започаткований у 1996-1997 роках, коли було конституційно закріплено основи підприємницької діяльності. Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва (Постанова Кабінету Міністрів України № 404 від 03.04.1996 р.), а також розроблену у відповідності з цією концепцією Програму розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки (Постанова Кабінету Міністрів України № 86 від 29.01.1997 р.).
У відповідності з вищезазначеною Концепцією та прийнятою в її розвиток Програмою основними напрямами підтримки малого бізнесу є:
- формування нормативно-правової бази функціонування малого підприємництва;
- удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики у сфері малого бізнесу;
- забезпечення інформаційної підтримки малого підприємництва;
- сприяння впровадженню сучасних технологій та інновацій на малих підприємствах, їх матеріально-технічна підтримка;
- стимулювання зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств, сприяння їм у отриманні міжнародної фінансової і технічної допомоги;
- кадрове, а також науково-методичне забезпечення розвитку малого підприємництва.
Вказані положення отримали в подальшому певний розвиток в інших нормативних документах, були втілені у регіональних програмах розвитку малого бізнесу тощо. Разом з тим, на практиці ефективність відповідних дій виявилася досить низькою, отже, система державної підтримки малого бізнесу - практично не сформованою. Основні причини такої ситуації пов'язані з відсутністю у держави необхідних фінансових ресурсів та складнощами реформування економіки на сучасному етапі.
Першим кроком визначення правових основ державної підтримки малого підприємництва, створення відповідних умов для ефективного використання можливостей малого підприємництва був Указ Президента України “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р. №727/98. Необхідність прийняття цього законодавчого акту викликана не тільки економічними умовами, але і багато чисельними пропозиціями від місцевих органів влади, підприємців.
Указ Президента України “Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва” від 20.05.1999 р. №540/99 встановлює, що така установа надає кредити суб’єктам малого і середнього підприємництва, а також гарантії комерційним банкам щодо повернення суб’єктами підприємництва отриманих кредитів.
Кабінет міністрів України щороку затверджує заходи щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємства. Відповідно до законодавства затверджуються регіональні та місцеві програми підтримки малого підприємництва.
Наступним кроком реалізації державної політики у напрямку сприяння розвитку малого бізнесу було прийняття Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. № 2063-ІІI, в якому визначені загальні направлення державної підтримки підприємництва, органи здійснюючи його підтримку, і комплекс заходів, спрямованих на реалізацію Національної програми підтримки малого підприємництва.
На загальнодержавному рівні фінансове забезпечення державної політики у сфері підтримки малого підприємства здійснює Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному і місцевому рівні – відповідні програми.
Державна підтримка малого підприємництва також, здійснюється Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.
Основні заходи держави щодо законодавчого регулювання процесу державної політики підтримки малого бізнесу в Україні наведені в таблиці 1.3
Таблиця 1.3 Законодавче регулювання процесу формування організаційно-економічних умов для розвитку малого бізнесу
| Заходи | Призначення |
| Програма державної підтримки малого підприємництва в Україні, березень 1993 р. | Визначає провідні напрямки державної політики стосовно суб’єктів підприємницької діяльності |
| Концепція державної політики розвитку малого бізнесу, квітень1996 р. | Формулює принципи, пріоритети та провідні напрямки державної політики сприяння розвитку малого бізнесу |
| Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997 – 1998 роки, січень 1997 р. | Визначає основні завдання та заходи, спрямовані на розвиток малого бізнесу у короткотерміновій перспективі |
| Указ Президента України “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”, лютий 1998 р. | Закладає основні принципи політики дерегулювання підприємницької діяльності та зниження державного втручання |
| Указ Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва”, травень 1998 р. | Формулює провідні принципи державної політики організаційної та фінансової підтримки малого підприємництва |
| Проект Державної програми підтримки малого підприємництва в Україні на 1999 – 2000 роки, вересень 1998 р. | Визначає провідні заходи щодо реалізації державної політики підтримки підприємництва на відповідну перспективу |
Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” визначає такі напрямки державної підтримки малого підприємництва:
1. Формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого підприємництва.
2. Встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва.
3. Запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
4. Фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва.
5. Залучення суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.
Досить очевидно, що заходи державної підтримки малого бізнесу, які потребують скільки-небудь значного фінансового забезпечення, на даному етапі не можуть бути ефективно реалізовані. Тому найбільш реальним і дієвим резервом державної підтримки малого підприємництва у найближчій перспективі є вдосконалення нормативно-правового регулювання у відповідній сфері. Важливі напрями такого вдосконалення витікають із вищезгаданої концепції це:
- встановлення чітких і надійних правових гарантій, які забезпечували б свободу і захист підприємницької діяльності;
- розробка і прийняття нормативних актів, спрямованих на забезпечення розвитку ринкових відносин;
- удосконалення діючого законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, з метою усунення внутрішніх суперечностей і скасування норм, які перешкоджають розвитку приватної ініціативи та підприємництва.
Формування державної політики розвитку малого бізнесу і створення цілісної системи його державної підтримки в контексті задач загальноекономічного розвитку і оптимізації економічної структури - складний і тривалий процес. Проте, вже сьогодні можливо і необхідно здійснити певні практичні заходи по формуванню економічних та організаційно-правових засад відповідної державної політики та введенню в дію конкретних норм законодавства, які сприятимуть розвитку малого бізнесу і, тим самим, - розвитку економіки в цілому.
В державній програмі повинні бути відображені механізми грошово-кредитної, податкової, бюджетної, і цінової політики, матеріально-технічного постачання, системи офіційних гарантій, які забезпечували б створення рівних стартових умов в розвитку підприємницької діяльності. У програмі необхідно передбачити формування ефективних інститутів ринкової інфраструктури, товарного ринку і ринку цінних паперів, інвестиційного підприємництва, інформаційної, консультаційної і аудиторської діяльності, а також створення комплексної державно-суспільної системи підтримки малого підприємництва, включаючи підготовку і перепідготовку підприємницьких кадрів, залучення до цієї сфери соціально активних верств населення. Потрібно також визначити заходи, що забезпечують підтримку зовнішньоекономічної діяльності і залучення іноземних інвестицій до розвитку підприємництва.
Для реалізації даних програм повинні бути залучені не стільки засоби державного бюджету, скільки можливості приватного - вітчизняного, а при необхідності і іноземного капіталу. Основним же напрямом використання державних ресурсів повинне стати не виділення прямих інвестицій, а страхування і надання гарантій під кредит.