Розрахунок показників ліквідності:
Кмл 2007 = (836358943,25 + 1908178870,74) / 1349218465,95 * 100 % = 2,03 %
Кмл 2008 = (635500558,05 + 2430409917,92) / 1438947608.04 * 100 % = 2,13 %
Кмл 2009 = (640522402,86 + 2296396004,62) / 1389074926,99 * 100 % = 2,11 %
Ква 2007 = 41255500456,31 / 37862062167,04 * 100 % = 1,09 %
Ква 2008 = 61189408225,17 / 57159558673,83 * 100 % = 1,07 %
Ква 2009 = 74266872356,85 / 63263654599,19 * 100 % = 1,17 %
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
3.1 Автоматизація аналізу банківської діяльності
Ефект від автоматизації традиційної технології обмежений її внутрішніми особливостями і для досягнення більш відчутного ефекту необхідно трохи змінити підхід до побудови системи. Для цього учасники повинні виробити і прийняти до виконання деякі спільні угоди. У першу чергу, необхідна єдина, усіма визнана методика ідентифікації платника. Це не просто зробити, принаймні, по двох причинах:
· готового ідентифікатора платника, який би усіх улаштував, не існує;
· багато служб мають у своєму розпорядженні власні системи ідентифікації абонентів, від яких вони навряд чи відмовляться (що може бути краще номера телефону для організації, що приймає плату за телефон).
Необхідно також домовитися про формати даних, якими будуть обмінюватися учасники цього процесу, що так само не просто. Кожний з учасників, як правило, перебуває в деякій стадії автоматизації власної діяльності, має історію взаємин з фірмами-розроблювачами програмного забезпечення, має деяку відомчу приналежністю з її особливостями й обмеженнями і т.д.
Особливості нової технології полягають в обслуговуванні клієнтів на основі нарахувань, зроблених одержувачами платежів і переданих щомісяця в банк в електронному виді, а також щоденної звітності банку перед ними у вигляді докладних електронних реєстрів. Як єдиний ідентифікатор платника використовується позиційний код, який складається з елементів адреси проживання платника. Таке рішення продиктоване наступними міркуваннями:
· адреса платника присутній у більшості платежів за комунальні послуги як обов'язковий реквізит;
· код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною службою, касиром операційного вікна зі слів платника і т.д.) і також легко інтерпретований будь-якими іншими учасниками.
Проблема уніфікації форматів даних, якими обмінюються учасники, зважується застосуванням спеціалізованого програмного комплексу - інформаційного центру комунальних платежів (ІЦКП). Використовуючи засоби цього комплексу, банк:
· перетворює дані, отримані від комунальних служб, до деякого внутрісистемного формату;
· виконує всі необхідні дії по веденню бази платників, їхніх заборгованостях, прийнятих платежах;
· перетворює дані про прийняті платежі перед передачею їхнім комунальним службам, до вигляду, зручному для кожної з цих служб.
У результаті банк може починати діяльність по прийому платежів, не чекаючи остаточного узгодження всіх питань всіма учасниками - вони підключаються до вже працюючого фрагмента територіальної системи в міру їхньої готовності.
Початку експлуатації системи передує процедура укладання банком угод з кожним їхніх одержувачів платежів, готовим працювати за новою технологією. Така угода може бути оформлена у вигляді додатка до договору на прийом платежів і повинне відображати наступні основні моменти:
· методику розрахунків оплати банківських послуг за прийом платежів;
· формати даних, у яких одержувач платежів буде передавати банку реквізити своїх платників, щомісячні нарахування по платежах і заборгованості;
· формати даних, у яких одержувачу буде передаватися інформація про прийняті платежі;
· перелік відомостей, що одержувач платежів хотів би доводити до платника;
· вимоги до захисту прийнятої (переданої) інформації.
Функціонування системи являє собою послідовність щомісячних циклів взаємодії учасників.
Кожен цикл складається з наступних етапів:
1) Одержувач платежів нараховує (як правило на початку місяця) поточну оплату по кожному зі своїх абонентів відповідно до діючих тарифів і нормам, а також виводить сальдо (борг клієнта) на початок місяця. Додатково до переліку обов'язкових реквізитів у ці розрахунки можуть включатися додаткові відомості: показання лічильників, інформаційні повідомлення платникам, розмір врахованої чи неврахованої субсидії і т.д. Результати нарахувань передаються банку.
2) Банк отримує відомості від усіх постачальників послуг, сортує результати нарахувань по платниках, актуалізує базу платників. Після того, як усі дані зібрані й оброблені, вони передаються на операційні вікна по прийому платежів.
3) Обслуговування платника на операційному вікні починається з пошуку його в базі даних по одному з ознак: єдиному коду платника, одному з його абонентських номерів по будь-якій комунальній службі, елементам адреси проживання.
4) Якщо платник зареєстрований у базі даних, йому пред'являється інформація про його заборгованості (за вимогою платника може бути роздрукована рахунок-довідка). Зі слів платника вона може бути скоректована і, якщо він має у своєму розпорядженні достатню суму грошей і не бере під сумнів правильність зроблених нарахувань, оформляється прийом платежу, виробляється розрахунок, роздруковується квитанція.
5) Якщо клієнт не зареєстрований у базі даних, але бажає оформити платіж, виконується його реєстрація і на адресу одержувача платежів буде направлене повідомлення про обслуговування незареєстрованного платника. Передбачається також прийом разових нерегулярних платежів - штрафів, платежів у бюджет, платежів за надання різних послуг, прийом торгового виторгу і т.д. У цьому випадку виконуються ті ж дії - за винятком реєстрації платника в базі даних. Наприкінці дня (зміни) підводяться підсумки, що передаються в бухгалтерію банку.
6) Бухгалтерія банку об'єднує дані, що надійшли з всіх операційних вікон, виконує їхню бухгалтерську обробку, формує платіжні доручення на адресу одержувачів. Підготовлений файл платіжних доручень передається в платіжну підсистему, і далі платежі відправляються одержувачами. Інформація про прийняті платежі передається в ИЦКП, засобами якого формуються електронні реєстри на адресу одержувачів платежів, з якими оформлені відповідні угоди.
7) Одержувач платежів обробляє отримані реєстри з використанням власних засобів автоматизації, здійснюючи тим самим оперативний облік надходження платежів аж до чергового циклу розрахунку нарахувань.
3.2 Переваги, які з'являються в результаті впровадження нової технології оплати
Переваги для платників:
· Відпадає необхідність самостійно відслідковувати зміни тарифів і заборгованості по періодичних платежах;
· Спрощується процедура оформлення платіжних документів, скорочується час обслуговування;
· Спрощується процедура з'ясування непорозумінь по факту прийому платежів;
Для одержувачів платежів:
· З'являється додатковий канал інформування платників про зміни тарифів, перерахунках, заборгованостях і т.д., що згодом може цілком замінити традиційні (пошта, очна робота з клієнтом, телефон);
· Забезпечується своєчасне і достовірне інформування про прийняті платежі і, як наслідок - скорочується трудомісткість, підвищується якість облікового процесу;
· Скорочуються терміни проходження платежу і супровідної його інформації;