Смекни!
smekni.com

Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства (стр. 3 из 4)

Попит товару A нееластичний при усіх значеннях цін, тобто на всій кривій попиту. Пропонування товару А є еластичним протягом усього діапазону цін, тобто на всьому графіку кривої пропозиції.

Визначимо розміри надлишку споживача, надлишку виробника та виграшу ринку. Для розрахунку кількісних значень надлишків скористаємося графічним методом.

Рисунок 2.2 Графік, що відображає поточну ринкову ситуацію

Розмір надлишку споживача відповідає площі трикутника

:

Розмір надлишку виробника відповідає площі трикутника

:

Загальний виграш ринку дорівнює сумі цих показників:

Важливою характеристикою рівноваги локального ринку є його стійкість. Рівновага вважається стійкою, якщо при відхиленні від рівноважного стану вступають в дію ринкові сили, поновлюючи його. Інакше рівновага нестійка. Діагностика стійкості ринкової рівноваги здійснюється як в короткому тимчасовому інтервалі (використовується підхід Л.Вальраса), так і в довгому (підхід А.Маршалла).

Діагностуючи стійкість рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса), необхідно обрати по одному значенню ціни вище та нижче рівноважної, використовуючи відповідні функції.


Рисунок 2.3 Діагностика сталості ринкової рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса). Ціна вище рівноважної :

У цій ситуації пропозиція більше попиту, в результаті виникає затоварювання ринку в об'ємі:

Страждає виробник, який вимушений понизити ціну. Попит збільшується і на ринку знов виникає рівновага.

Ціна нижче рівноважної:

У цій ситуації пропозиція менше попиту, в результаті виникає дефіцит в розмірі:

Страждає споживач, вимушений платити завищену ціну. У відповідь пропозиція росте, рівновага відновлюється.

По Вальрасу точка перетину кривих попиту і пропозиції є стійкою рівновагою.


Рис. 2.4 Діагностика сталості ринкової рівноваги у довгому часовому інтервалі (за Маршаллом)

Діагностика сталості рівноваги у довгому часовому інтервалі (за Маршалом) більш складна. Обравши значення ціни вище та нижче рівноважної, перш за все визначаємо обсяг пропозиції, який є можливим за означеної ціни.

Ціна вище рівноважної :

Визначимо ціну, яку погодились бисплатити покупці за товар при наявності його запасу на ринку, відповідного обсягу пропозиції

:

Ціна попиту нижча за цінупропозиції, тому стимулівдля розширення виробництва не існує, навпаки, пропозиція товару буде зменшуватись. Виробник скорочує виробництво, товар стає ціннішим для споживача, ціна попиту росте і рівновага відновлюється.

Ціна нижче рівноважної:

Визначимо ціну, яку погодились бисплатити покупці за товар при наявності його запасу на ринку, відповідного обсягу пропозиції

Ціна попиту вища за ціну пропозиції, тому стимул для збільшення пропозиції існує, виробництво товару буде збільшуватись, ціна попиту поступово знизиться і ринок повернеться у стан рівноваги. По Маршаллу точка перетину кривих попиту і пропозиції є стійкою рівновагою.

Ринкова рівновага — це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку збігаються і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту.

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції показує, що:

- надлишок товару знижує ціну;

- дефіцит товару підвищує ціну;

- за ціни рівноваги не існує причин для її зміни.

Існують ситуації, коли держава втручається у процес встановлення рівноважної ціни на ринку і вводить контроль за цінами шляхом встановлення цінової «стелі» або «підлоги».

Цінова «стеля» — це максимальний рівень ціни, за якого дозволяється продавати певний товар. Ця ціна є завжди нижчою за рівноважну, тому на ринку відчувається постійний дефіцит товару. Це призводить до виникнення «чорного» ринку, знижує ініціативу продавців збільшувати у майбутньому пропозицію товару, капітал поступово починає переміщуватися у інші сфери діяльності.

Цінова «підлога» — це мінімальний рівень ціни, за якої дозволяється продавати той чи інший товар. Він завжди знаходиться вище рівня рівноваги, що призводить до виникнення стійкого надлишку товару і, як відповідь, до того ж «чорного» ринку.

Ринкова рівновага не є завжди сталою. Зміна під впливом нецінових факторів попиту, пропозиції чи обох одразу призводить до виникнення нового стану рівноваги. При цьому нові рівноважні ціна і обсяг можуть як зростати, так і зменшуватися в одному чи в протилежних напрямках.

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави. Ми відмітили такий важливий неціновий чинник як податки і субсидії, який охоплює широкий спектр економічної діяльності суб’єктів. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування.

Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки уведення податку для ринку товару А.

Використовуючи аналітичний метод, визначимо нову, модифіковану ринкову ціну, яка виникла в результаті введення податку у розмірі Т:

де

Тобто,

При введенні по товарного налогу на товари А ціна зростає,тому ми оберемо ті коефіцієнти попиту та пропозиції, які на інтервалі знаходяться вище рівноважної ціни.

Визначимо аналітичним методом нові обсяги ринкового попиту та пропозиції:

Необхідно пам'ятати, що споживач платить ціну

, а виробник продає за ціною
.

При новій ціні

знайдені нові об’єми попиту та пропозиції (
). Значення рівноважної ціни збільшилося на
,а розмір рівноважного обсягу зменшився на
.

Обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку:

Даний обсяг надходжень до державного бюджету складається з платежів, які стягуються як з споживача так і з продавця.

Стягування з споживача складає:

Cтягування з виробника складає:

Проаналізуємо дану ситуацію за допомогою графічного методу.

Відобразимо на рисунку 2.5 введення по товарного податку.


Рисунок 2.5 Реакція ринку на введення потоварного податку

Виграш споживача після введення потоварного податку знайдемо за допомогою розрахунку площі

: