Економіка галузі виробництва соків в Україні (стр. 8 из 10)

Таблиця 6.3

Склад акціонерів ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”

7. Розвиток галузі виробництва соків в Україні

7.1 Прибутковість, рентабельність підприємств галузі виробництва соків в Україні

В табл. 7.1 наведені результати аналізу динаміка фінансових показників діяльності 3-х підприємств України по виробництву соків у 2006 – 2008 роках (Інтернет- сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України – http://www.smida.gov.ua):

- Одеський КЗДХ компанії ""VITMARK";

- Дніпропетровський завод "Біола" компанії "Ерлан;

- Берегівський завод компанії "Нідан+" (Закарпаття);

Як показує спільний порівняльний аналіз, прибутковість та рентабельність діяльності сокових виробництв України є офіційно низькою, тобто основний прибуток від перепродажу соку кінцевому споживачу зосереджений у посередників в торгівельній мережі.

За результатами 2008 року тільки Одеський КЗДХ компанії ""VITMARK" отримав позитивний чистий прибуток від діяльності з мінімальною рентабельністю власного капіталу в +2,5%, два інших сокових завода мають надзвичайно високий рівень збитків:

- Дніпропетровський завод "Біола" компанії "Ерлан” на рівні -47% власного капіталу;

- Берегівський завод компанії "Нідан+" (Закарпаття) на рівні -160% власного капіталу, тобто цей завод знаходиться в стадії банкрутства.

-

Таблиця 7.1

Динаміка фінансових показників діяльності 3-х підприємств України по виробництву соків у 2006 – 2008 роках

7.2 Якість соків, виробляємих в Україні, та перспективи розвитку технологічного процесу виробництва соків в Україні

Український ринок соків за останні декілька років істотно змінився - підвищилася якість продукції, розширився асортимент, покращилася упаковка. Сік не відноситься до товарів першої необхідності, але, як стверджують експерти, категорія соків сьогодні має найбільш високу динаміку зростання серед інших сегментів ринку безалкогольних напоїв, поступаючись за темпами розвитку лише фасованій воді. В той же час, на відміну від інших "безалкогольних" сегментів, ринок соків, нектарів і соковміщуючих напоїв ще далекий від насичення.

Однією з найбільш актуальних проблем галузі є дефіцит вітчизняної сировини для виробничих потреб. Тільки у 2006 році, у зв'язку з аномально несприятливими погодними умовами зими 2005/06, компанії переробили значно менше місцевої сировини фруктової групи, ніж в попередні роки. Особливо це стосується кісточкових культур. Та і яблук, за прогнозами, було перероблено на 20% менше, ніж планувалося. Але справа не тільки в погодних катаклізмах. Щорічно площі садів в Україні зменшуються і, вже через якихось півдесятка років Україна може практично позбутися власного виробництва яблук, груш, слив і персиків.

За таких умов українські виробники соків і нектарів орієнтуватимуться переважно на імпортну сировину, а це приведе до подорожчання кінцевої продукції, що, у свою чергу, може відбитися на купівельній спроможності рядового споживача. Необхідна соціальна державна програма розвитку садівництва й овочівництва, участь законодавчої і виконавчої влади у вирішенні проблем галузі, зокрема, з розробки і просування проектів нормативно-правових актів, регулюючих виробництво продукції і функціонування ринку сокової продукції.

Також важливою проблемою є відсутність можливості представлення і захисту інтересів українського виробника сокової продукції на міжнародному і регіональному рівнях. Українські виробники не мають можливості брати участь у формуванні концепцій розвитку світового сокового ринку, виробленні міжнародних і регіональних стратегій і вимог, а це - потенційний програш на світовому і регіональних ринках. Крім цього, відсутні відпрацьовані підходи до захисту внутрішнього ринку на даний момент і після вступу до Всесвітньої торгової організації (ВТО), а також зі зміцнення позицій української продукції на ринках інших країн. Зокрема нормативна база не повною мірою відповідає сучасним вимогам.

На сьогоднішній день виробники сокової продукції працюють за стандартами, які частково застаріли, тому що багато з них були розроблені і введені в дію ще в часи Радянського Союзу. Виробники також стикаються з тим, що національні стандарти щодо тих чи інших питань, які розроблені різними організаціями, містять в собі суперечливі або недостатньо чіткі і одноманітні вимоги до продукції, її виробництва. Крім того, вимоги і норми вітчизняних стандартів не узгоджені з міжнародними стандартами.

Кажучи про якість сировини, слід зазначити саме проблему значної кількості на ринку дешевої низькоякісної продукції. Заходи із виправлення цієї ситуації дуже ресурсо- і наукоємні. Вкладати засоби одному виробникові невигідно. Нові ідеї у виробництві і сфері якості не можуть ефективно упроваджуватися на підприємствах, оскільки не мають серйозної наукової і експериментальної бази. Наприклад, абсолютно не розвиваються наукоємні напрями нових технологій, нового вигляду упаковки і ін. Також відсутня популяризація серед населення здорового способу життя, формування стійкої звички до споживання соків.

Зараз споживач "виховується" рекламою продуктів далеко не корисних, але споживання яких є ознакою престижності серед певних категорій населення, особливо молоді. Щоб його переорієнтувати з безалкогольних і слабкоалкогольних напоїв на соки, потрібні спільні дії всіх виробників.

7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні

При виробництві соків, нектарів та соковмісних напоїв використовується як вітчизняна, плодова (фруктова, ягідна та овочева) сировина, так і плодова сировина, яка виходячи з природно-кліматичних умов в Україні не вирощується.

Як приклад, можна порівняти основні фізико-хімічні показники тропічного фрукту – банана – з одним із основних компонентів вітчизняної плодоовочевої продукції – яблуком (з розрахунку на 100 грамів).

Таблиця 7.2

Назва плоду	Яблуко	Банан
Вміст білків, г	0,4	1,5
Вміст вуглеводів, г	9,8	21,0
Вміст вітамінів, мг
А	0,03	0,12
В1	0,03	0,04
В2	0,02	0,05
В3	0,07	0,25
В6	0,08	0,38
С	16,0	10,0
Е	0,63	0,4
РР	0,3	0,6
Вміст макроелементів, мг
Залізо	2,2	0,6
Калій	278	348
Кальцій	16	8
Магній	9	42
Натрій	26	31

Саме тому існує гостра необхідність у застосуванні імпортних плодових компонентів (концентрованих соків, плодових пюре, подрібненої натуральної плодової м’якоті), сировина для виробництва яких не вирощується в Україні, а саме: апельсин та інші цитрусові, ананас, банан, гуава, пассіонфрут, манго та багато інших, в яких є великий вміст клітковини, мікроелементів та інших незамінних складових.

Однак, ставка ввізного мита при імпорті вказаної сировини в Україну є високою.

Імпорт концентрованих соків: апельсинового (коди УКТЗЕД 2009 11 19 10, 2009 11 99 10, 2009 19 19 10, 2009 19 99 10), грейпфрутового (коди УКТЗЕД 2009 20 19 10, 2009 20 99 10), інших цитрусових (коди УКТЗЕД 2009 30 19 10, 2009 30 39 10) та ананасового (коди УКТЗЕД 2009 40 19 10, 2009 40 99 10) обкладається ввізним митом у розмірі 2 %, але не менше 0,05 ЄВРО за літр.

А соки тропічних фруктів гуави, манго, мангостана, папайї, плодів тамариндового дерева, плодів дерева акажу, личі, джекфрута, пасіфлори, саподілі, карамболі, патайї не диференціюються на соки натуральні й концентровані. Відповідно до Митного тарифу України вони класифікуються по коду 2009 80 97 00 і обкладаються ввізним митом у розмірі 30 %, але не менше 0,5 ЄВРО за літр, незалежно від того, чи ввозяться вони готовими до вживання, чи підлягають подальшій переробці в готову продукцію, що є нелогічним.

На інші види імпортованої тропічної сировини: фруктові пюре-напівфабрикати (підгрупа 2007), подрібнені фрукти, їх частки, плодову масу та ін. (підгрупа 2008) встановлені ставки ввізного мита в розмірі 2,0 ЄВРО/кг. При таких ставках сума мита в 2, а то й в 3 рази вища вартості самої сировини, внаслідок чого стає практично неможливим її імпорт.

Як приклад можемо порівняти, у скільки обійдеться виробнику соку в Росії й Україні ввезення 20000 кг (або 16 000 літрів при щільності 1,25 г/см3) соку манго концентрованого вартістю 20 000 доларів США.

Таблиця 7.3

Тарифне регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні

Російська Федерація	Україна
Код	2009 80 360 1	2009 80 97 00
Ставка мита	5%	30%, але не менше 0,5 євро за 1л
Платежі:
мито	1000 дол. США	6000 дол. США , але не менше 0,5х16 000=8000 Євро
ПДВ	(20 000+1000)х20%=4200 дол. США	(20 000+8000)х20%=5600 дол. США
РАЗОМ	1120+4600 = 5720 доларів США	8000+5600 = 13600 доларів США

Різниця в тарифному регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні, у порівнянні з Російською Федерацією, тягне за собою такі наслідки:

1. Внаслідок більш низького ввізного мита продукція в РФ має нижчу собівартість, і при ввезенні в Україну без сплати ввізного мита (у відповідності до укладеної міждержавної угоди) ціни на готові соки, нектари, напої та дитяче харчування, вироблені в Російській Федерації, виявляються більш конкурентноспроможними порівняно з українською продукцією.