Розробка політики розподілу прибутку на торговельному підприємстві (стр. 4 из 12)

Політика розподілу прибутку торговельного підприємства повинна складати певну систему, і тільки тоді, коли всі елементи системи будуть пов’язані між собою діяльність підприємства буде справді ефективною. При розробці системи розподілу прибутку повинні мати місце наступні умови:

· Політика розподілу прибутку повинна бути стабільною. Базові принципи розподілу прибутку повинні мати довготривалий характер;

· Базові принципи розподілу прибутку повинні мати довготривалий характер. Мета і завдання політики розподілу прибутку повинні повністю відповідати меті і завданням загальної політики управління ним;

· Повинна проводитись оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку. Вона дасть змогу зрозуміти, наскільки правильним є обраний напрямок діяльності підприємства [45с.98].

У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників. При необхідності зміни основних пропорцій розподілу прибутку в зв’язку з коректуванням стратегії розвитку підприємства чи з інших причин, усі інвестори повинні бути заздалегідь попереджені про це. Політика розподілу прибутку повинна відповідати загальній політиці управління прибутком підприємства.

Система розподілу прибутку на торговельному підприємстві є досить складним процесом. Принципову схему використання і розподілу прибутку наведено на рис.1.2

Отже, злагоджена система розподілу прибутку має важливе значення для кожного суб’єкта фінансово-господарської діяльності. Завдяки чітко сформованій політиці розподілу підприємство має можливість не тільки регулювати використання прибутку, але й впливати на його обсяг в майбутньому періоді.

Рис.1. 2. Схема розподілу прибутку підприємства.

1.3 Методологічні підходи до формування політики розподілу прибутку

При розробці політики розподілу прибутку торговельного підприємства важливе місце займають методичні підходи до цього розподілу.

Прибуток від операційної діяльності досліджується за методиками загального і факторного економічного аналізу.

Для ефективнішого аналізу та розподілу прибутків підприємства необхідно проаналізувати весь прибуток і його розподіл. Для цього можна застосувати наступну методику.

На першому етапі аналізу необхідно провести загальний аналіз прибутковості капіталу підприємства для визначення реальних обсягів капіталу, що буде розподілятися.Загальний аналіз прибутку від операційної діяльності є складовою загального аналізу фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування. Виділення загального аналізу прибутку від операційної діяльності в окремий аналітичний блок здійснюється на тій підставі, що він є основною складовою фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства до оподаткування. Загальний аналіз досліджує динаміку фінансових результатів від операційної діяльності за абсолютним розміром, складом і структурою. Для цього необхідно скористатися показниками рентабельності капіталу (табл. 1.1.) [40,с.158].

Таблиця 1.1.

Порядок розрахунку показників рентабельності капіталу підприємства

№ з\п	Показник	Джерела інформації та порядок розрахунку
1	Чистий прибуток, тис. грн.	Звіт про фінансові результати (220, 225 р)
2	Середня сума загального Капіталу	Баланс (280 р)
3	Середні сума оборотного капіталу	Баланс (260 р)
4	Середня сума власного капіталу	Баланс (380 р)
5	Прибутковість загального капіталу	Рядок 1 / Рядок 2
6	Прибутковість оборотного капіталу	Рядок 1 / Рядок 3
7	Прибутковість власного капіталу	Рядок 1 / Рядок 4
8	Виручка від реалізації	Звіт про фінансові результати (010 р)
9	Прибутковість реалізації	Рядок 1 / Рядок 8

Далі аналіз необхідно продовжити за допомогою факторного аналізу прибутковості загального капіталу. Факторний аналіз спрямовано на кількісну оцінку впливу різноманітних чинників на зміну фінансових результатів діяльності підприємства. В основі факторного аналізу лежить використання методичного прийому елімінування, який дозволяє відокремити вплив кожного чинника на зміну результативного показника, що відбулася в звітному періоді.

Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності передбачає побудову факторних моделей для характеристики зв'язку між чинниками та результатами. Залежно від форми цього зв'язку моделі можуть бути детермінованими або стохастичними.

В основу детермінованого моделювання факторної системи покладено можливість послідовного перетворення первісного алгоритму результативного показника відповідно до теоретично передбачених функціональних зв'язків цього показника з чинниками.

Факторний аналіз надзвичайно важливий для визначення резервів зростання прибутку підприємства.

Важливо також систематично аналізувати поріг прибутку підприємства.

Аналіз порогу прибутку як мінімального рівня прибутковості діяльності широко використовується в країнах з регульованою ринковою економікою для оцінки вигідності виробництва. Він базується на взаємозв’язку між обсягом виробництва, собівартістю та прибутком. В основу такого аналізу покладено класифікацію витрат на змінні та постійні.

Собівартість продукції планується тільки в частині змінних виробничих витрат. Постійні витрати при цьому повністю списуються за рахунок доходів звітного періоду – маржинального доходу, тобто відносяться на зменшення маржі. Інакше кажучи, прибуток у сумі з постійними витратами – це маржинальний дохід підприємства. Цей метод у зарубіжній практиці називається директ-кодом.

Факторний аналіз операційного прибутку підприємства здійснюється за структурно-логічною моделлю факторної системи, яку побудовано на основі класифікації чинників за ознакою черговості їх впливу на операційний прибуток.

Методика проведення факторного аналізу, який передбачає розрахунок впливу різних факторів на зміну обсягу операційного прибутку наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні фактори впливу на прибуток

Фактор	Порядок розрахунку	Пояснення
Зміна обсягу реалізації продукції	∆Р1=Р0ЧК1,2-Р0 ∆Р2= (К1,2-1) ЧР0 К1=О1р,0/О0р К2=S1,0/S0	Р0 – прибуток базисного періоду чи за планом; К1,2 – коефіцієнти зміни обсягу реалізованої продукції; О1р,0 – фактичний обсяг реалізованої продукції за звітній рік у цінах базисного року; О0р – обсяг реалізованої продукції; S1,0 – собівартість звітного року в цінах базисного року; S0 – собівартість базисного року.
Зміна у структурі і асортименті продукції	∆Р2= Р1,0-Р0Ч К1,2	Р0 - фактична реалізація в цінах базисного року;
Зміна собівартості реалізованої продукції	∆Р3= S1- S1,0	S1-фактична собівартість; S1,0-фактична собівартість,перерахована на базисний рік
Зміна рівня цін на продукцію(товари, роботи, послуги)	∆Р4= О0р ЧО1р,0

Наступним етапом аналізу розподілу прибутку є аналіз формування прибутків підприємства. Управляти процесом аналізу формування прибутків – означає управляти обсягом реалізації продукції, здійснювати господарську діяльність з найменшими втратами у вигляді штрафів та інших санкцій.

Дані такого аналізу використовуються для пошуку резервів зростання прибутку, урахування цих резервів у процесі планування та прогнозування прибутку підприємства, його розподілу, використання чистого прибутку на нагромадження та споживання [51,с.60].

Завершальним етапом аналізу розподілу прибутку є безпосередній аналіз його використання на конкретні напрямки.

Методологія політики розподілу прибутку є досить різноманітною. Кожне підприємство вибирає ті методи розподілу, які максимально задовольняють інтереси власників, інвесторів та працівників підприємства. Торговельні підприємства, розробляючи політику розподілу прибутку, використовують ті методи, які забезпечують:

- максимальний ефект від розподілу прибутку насамперед для здійснення діяльності в майбутньому;

- стабільність розвитку підприємства;

- методи, які відповідають загальноприйнятим нормам по галузі, в якій працює підприємство;

- потреби власників та працівників тощо.

Після введення в Україні національних стандартів бухгалтерського обліку (2000 р.) процес розрахунку чистого прибутку (збитку) за звітний період можна поділити на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, послуг);

2. Визначення валового прибутку (збитку);

3. Визначення фінансових результатів від операційної діяльності;

4. Розрахунок прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

5. Визначення фінансових результатів від звичайної діяльності після оподаткування;

6. Визначення надзвичайного прибутку (збитку);

7. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду [26,с.125].

Удосконалення фінансової діяльності підприємства, підвищення його прибутковості потребують систематичної оцінки в динаміці формування, розподілу та використання прибутку підприємства, аналізу основних факторів, які впливають на формування чистого прибутку.