Зміст
Вступ
Розділ 1.Теоретичні засади політики розподілу та використання прибутку на торговельному підприємстві
1.1 Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі.
1.2 Система розподілу прибутку на торговельному підприємстві.
1.3 Методологічні підходи до формування політики розподілу прибутку
Розділ 2.Аналіз політики розподілу прибутку торговельного підприємства ПП „Колос” за 2005-2006 роки
2.1. Загальний аналіз фінансово-господарської діяльності та прибутковості підприємства.
2.2. Аналіз ефективності політики розподілу прибутку ПП „Колос”
2.3. Аналіз показників рентабельності торговельного підприємства ПП „Колос” за 2004-2006 роки.
Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості торговельного підприємства ПП „Колос”.
3.1. Розробка стратегії управління розподілом прибутку на наступний період.
3.2. Заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності..
Висновки.
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Економіка нашої країни переживає складні процеси реформування та адаптації діяльності суб’єктів господарювання до ринкових відносин. Як свідчить практика, ще багато виробників для себе до кінця не з’ясували, що в цих умовах, коли саме ринок визначає необхідність у тих або інших товарах, диктує вимоги до їх споживчих властивостей, визначальним фактором стабільного розвитку підприємства стає робота на ринок споживача. Тому важливим етапом здійснення господарської діяльності для кожного підприємства є визначення можливого прибутку, який стане результатом діяльності.
Значення прибутку в підприємницькій діяльності полягає в тому, що він по-перше, відображає кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господарювання, по-друге, виконує стимулюючу функцію, так як одночасно є фінансовим результатом і основним елементом грошових потоків, і по-третє, прибуток є важливим джерелом формування дохідної частини бюджетів різних рівнів.
Для підприємця прибуток є орієнтиром, який вказує на ту сферу, де можливо отримати найбільший приріст вартості, і в яку повинні бути вкладені інвестиції.
Політика розподілу прибутку пов’язана із загальною політикою управління прибутком підприємства. Мета і завдання політики розподілу прибутку повинні повністю відповідати меті і завданням загальної політики управління ним, оскільки розподіл прибутку звітного періоду являє собою одночасно процес забезпечення умов формування прибутку наступного періоду
Тема даної дипломної роботи є досить актуальною. Адже кожне підприємство працює на ринку з метою отримання прибутку, і політика його розподілу, яка досліджується в роботі, є важливим етапом здійснення господарської діяльності фірми в майбутньому.
Метою написання дипломної роботи є визначення ролі та місця прибутку в економіці підприємства, дослыідження політики розподілу прибутку в підприємстві та розробка стратегії управління розподілом прибутку.
Досягнення визначеної мети передбачає вирішення у дипломній роботі таких завдань:
· розглянути економічну сутність та джерела формування прибутку в торгівлі;
· висвітлити методологічні підходи до формування політики розподілу прибутку;
· провести аналіз прибутку підприємства та показників рентабельності;
· дослідити ефективність політики розподілу прибутку підприємства;
· розробити стратегію управління розподілом прибутку на перспективу;
· розробити заходи щодо збільшення прибутковості підприємства.
Предметом дослідження роботи є фінансовий результат від господарської діяльності торговельного підприємства в умовах ринкових відносин.
Об’єктом дослідження виступає фінансово-господарська діяльність приватного підприємства „Колос” з точки зору політики розподілу прибутку підприємства.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, товарний знак, штампи, бланки документів та інші реквізити. Засновано приватне підприємство „Колос” 14 серпня 1991 року. Підприємство розташоване за адресою: місто Чернівці, вул.Буковинська 41.
Організаційна структура управління підприємства „Колос” є лінійно штабна. Оперативне керівництво діяльністю підприємства виконує генеральний директор, якому підпорядковуються: заступник директора по комерційній діяльності, заступник директора по науковій діяльності, директор МПЗ, головний бухгалтер, Юридичний віддділ, Відділ кадрів та Аналітичний відділ. Заступнику директора по комерційній діяльності та головному бухгалтеру підпорядковуються всі магазини та склади, а заступнику директора по науковій діяльності підпорядковується все сільське господарство. (див. мал.нижче). Організація господарської діяльності на підприємстві проводиться з урахуванням всіх служб і підрозділів котрі є на ньому.
Характеризуючи торгівельну діяльність підприємства слід зауважити, що за останні роки значно покращились фінансові та економічні показники підприємства, не зважаючи на те що у 2003 році в одному із магазинів стався вибух. На ринку підприємство знаходиться досить тривалий час і за цей період воно завювало достатньо споживачів, налагодило зв’язки з іншими підприємствами як з вітчизняними так і з закордонними, щоб відчувати себе впевнено в майбутньому і не боятись конкурентів.
Структура даної дипломної роботи включає в себе вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.
У роботі були використані матеріали фінансової звітності ПП „Колос” за 2004- 2006 роки. Також при написанні роботи були використані різні методи аналізу, серед яких аналіз, синтез, табличний метод, метод індукції, метод дедукції та деякі інші.
Розділ 1.Теоретичні засади політики розподілу та використання прибутку на торговельному підприємстві.
1.1 Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі
В умовах ринкової економіки функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання прибутку, його розподілу і використання.
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Водночас прибуток це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.
Поява прибутку безпосередньо пов’язана з появою категорії „витрати виробництва”. Прибуток - це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Уособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції [38,с.125].
На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.
Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.
Суть прибутку визначається його функціями:
- По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Його значення в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат;
- По-друге, прибуток виконує стимулюючу функцію, тобто одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства, які спрямовуються на фінансування, розширення виробничої діяльності науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працюючих, виплату дивідендів, формування резервів тощо;
- По-третє, прибуток є одним з джерел формування доходної частини бюджетів різних рівнів [40,с.98].
Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, прибутком вважається сума валових доходів, тобто доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.
Економічну сутність терміна „прибуток” в різні часи розуміли по-різному.
Американський вчений Шумістер у праці „Теорія економічного розвитку” розробив теорію підприємницького прибутку. Підприємницька діяльність, на його думку, полягає у використанні піядприємцем нових комбінацій виробництва. Це породжує різницю між діючими цінами і витратами, що знижуються. Ця різниця становить підприємницький прибуток, який виражає цінність підприємницького внеску у виробництво, є показником і умовою економічного розвитку [38,с.80].
Першим, хто охарактеризував прибуток як суму, яка може бути витрачена без вилучень капіталу був шотландський економіст Адам Сміт.
К.Маркс вважав, що прибуток у торгівлі – це частина додаткової вартості, створеної в процесі виробництва, яку промисловець оплачує персоналу за те, що він реалізує вироблений товар.