Розрахунок собівартості деталі Перехідник (стр. 1 из 7)

Вступ

В сучасних ринкових умовах провідною галуззю промисловості є машинобудування, розвиток якого впливає на технологічні процеси у всіх галузях промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку.

Галузева структура машинобудування відображає ступінь суспільного розподілу праці, спеціалізацію галузі. Машинобудування об'єднує 19 крупних галузей, 100 підгалузей, 1500 крупних, середніх і дрібних підприємств.

Для визначення галузевої структури машинобудування використовують наступні показники:

— питома вага продукції, що випускається, в загальному обсязі виробництва;

— питома вага вартості основних фондів;

— темпи впровадження нової техніки і технологій;

— темпи приросту виробництва.

До основних задач машинобудування відносяться наступні:

— зміна галузевої структури, для збільшення частини тих галузей, які забезпечують швидше відшкодування вкладених засобів;

— розширення обсягів виробництва для внутрішнього ринку при поліпшенні якості продукції, що випускається;

— розробка нових технологічних процесів виробництва продукції;

— збільшення валютних надходжень від експорту, шляхом поставок на зовнішній ринок товарів з високим рівнем технологічності;

— використання інвестицій для створення замкнутих циклів виробництва;

— впровадження у виробництво нових екземплярів машинобудівної продукції з урахуванням мінімізації відходів;

Задачі машинобудування можна виконати завдяки створенню трьох основних елементів сучасного виробництва:

— високого технологічного обслуговування;

— оптимальної технології;

— належної організації виробництва.

Всі ці три складові властиві авіаційній промисловості, яка є однією з найважливіших галузей машинобудування в Україні.

Визнано, що авіабудування дає найбільший дохід з одиниці продукції, незважаючи на великі капіталовкладення.

Останнім часом в Україні і за кордоном технології, пов'язані з доданням поверхні особливих властивостей, що забезпечують підвищення експлуатаційних характеристик виробів «інженерна поверхня».

Вона охоплює практично всі технічні науки, пов'язані з властивостями поверхневих шарів і розробкою устаткування, яке застосовується для зміцнення поверхні і ремонту виробів.

Технології сьогодні – головна ланка технологічного процесу.

Новітні технології – це національне багатство будь-якої країни.

1. Короткий опис проектованої ділянки механічного цеху

Дана деталь випускається в умовах серійного виробництва. Серійне виробництво характеризується обмеженою серією виробів, номенклатури, що періодично повторюється.

Серія виробів – вироби, виготовлені по конструкторській і технологічній документації без зміни її призначення. На підприємствах серійного виробництва, за рахунок уніфікації конструкції і застосування групових методів обробки, створюються автоматизовані системи. В умовах даного виробництва упроваджена спеціалізація робочих місць, застосовується універсальне і спеціальне устаткування, виробниче устаткування розташоване за технологічним принципом, використовується універсальне оснащення, кваліфікація робочих місць – висока.

Для обробки даної деталі «Перехідник» необхідні верстати наступної групи:

- токарні з ЧПК;

- шліфувальні;

- вертикально-свердлильні.

Контроль якості деталей, які виготовляються на ділянці, здійснюється контролерами при вибірковості контролю.

2. Виробничий план

Виробничий план є найважливішим розділом планування підприємницької діяльності. Він складається на основі плану маркетингу і необхідний для того, щоб довести реальність підприємництва. Виробничий план включає розрахунок таких показників

- трудомісткості приведеного випуску;

- кількості необхідного обладнання;

- вартості основних фондів дільниці;

- кількості і вартості основних матеріалів.

2.1 Розрахунок трудомісткості приведеного випуску

У серійному виробництві, коли застосовується різноманітна номенклатура виробів, планування ведеться по приведеній програмі.

На деталь-представник розробляють технологічний процес і розповсюджують його на всі деталі групи.

Для кожної групи деталей визначають приведений об’єм партії деталей, тобто умовна кількість типових деталей, трудомісткість обробки яких дорівнює трудомісткості обробки всіх деталей даної групи, закріплених за дільницею.

Деталь-представник є деталь, встановлена завданням на курсове або дипломне проектування.

2.1.1 Річний приведений об’єм випуску деталей

Річний приведений об’єм випуску деталей визначається за формулою

(2.1)

(2.2)

де Фд – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год.;

Дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання визначається за формулою

(2.3)

де Дк. – кількість календарних днів року;

Дв. – кількість вихідних днів року;

Дсв. – кількість святкових днів року;

Кзм. – коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Тзм. – тривалість зміни;

Тсв. – скорочені передсвяткові години;

Кв. – коефіцієнт, що враховує витрати на плановий ремонт.

год

Для забезпечення повного завантаження устаткування ділянки, приймаємо програму

2.1.2 Розрахунок оптимального розміру партій деталей

У серійному виробництві деталі в обробку запускаються партіями. Нормативний розрахунковий розмір партії в механічних цехах можна визначити за формулою

(2.4)

де n_РОЗ.MIN- розрахунковий розмір партії, шт.;

Тпз. - підготовчо-заключний час ведучої операції, хв.;

Тшт.- штучна норма часу ведучої операції, хв.

а – коефіцієнт допустимих витрат на переналагодження, а = 0,05-0,06.

Визначаємо, скільки разів на місяць ця партія запускається у виробництво

(2.5)

де Nм – місячна програма випуску деталей, шт.

приймаємо 6

(2.6)

де Nпп=30000 програма випуску деталей, шт.

Визначаємо коректований розмір партії деталей за формулою

(2.7)

2.1.3 Норма штучно-калькуляційного часу визначається за формулою для кожної операції

(2.8)

Результати розрахунків заносимо у таблицю 2.1

Таблиця 2.1 – Норма штучно-калькуляційного часу

№ з/п	Найменування операції	Тшт, хв.	Тпз, хв.	Пкор., шт.	Тшт.к., хв.
005	Токарна	0,98	17	416	1,02
010	Токарна з ЧПК	6,07	24	416	6,13
015	Токарна з ЧПК	4,5	24	416	4,56
020	Зубо-фрезерна	3,2	15	416	3,24
025	Токарно-револьверна	2,01	21	416	2,06
Всього	16,76	–––	–––	17,01

2.1.4 Розрахунок трудомісткості приведеного випуску

Трудомісткість приведеної програми визначається за формулою

(2.9)

2.2 Розрахунок необхідної кількості обладнання і коефіцієнту його завантаження

У серійному виробництві розрахунок необхідної кількості обладнання ведуть по кожному типорозміру верстатів за формулою

(2.10)

де Срозр.- розрахункова кількість верстатів, шт.;

Тшт.к. – норма штучно-калькуляційного часу на одиницю виробу по даному типу верстатів, хв.;

Nпр.- приведена програма;

Квн.– запланований коефіцієнт виконання норм, для верстатів з ЧПК, Квн.= 1, для всіх інших Квн.= 1,05.

приймаємо