Одержані теоретичні положення, наукові висновки і результати можуть бути використані при розробці соціально-економічної стратегії національного розвитку, окремих цільових програм уряду і політичних партій, у процесі викладання курсів економічних дисциплін, для підготовки навчальних посібників з економічної теорії, політичної економії, історії економічної думки, теорії вартості і ціни. Зокрема, результати дисертаційного дослідження було використано автором при розробці та викладанні навчальних курсів "Політична економія" та "Актуальні проблеми політичної економії" на першому та п’ятому курсах факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка № 12/741 від 21.06.07), а також при підготовці розділу "Інституціональне забезпечення розвитку і функціонування кооперативного сектору" госпдоговірної теми "Стратегія розвитку кооперативного сектора економіки України" (Договір № 9 від 01.08.03) та аналітичної доповідної записки "Економічні засади системи соціального захисту в сучасному суспільстві: орієнтири для України (досвід США)"(№135-13/1034 від 29.10.07) (лист подяки від Міністерства фінансів України №31-19010-36-9/22570 від 31.10.07).
Методологічний потенціал теорії економічної цінності може стати підґрунтям для подальших фундаментальних і прикладних наукових досліджень, насамперед – у галузях теорії грошей і капіталу, економічної рівноваги і розвитку, державного регулювання економіки.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням, результати якого у сукупності сприяють вирішенню принципово нової наукової проблеми – формуванню методології релятивістської економічної науки, здатної діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя. Наукові висновки та положення одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлювалися автором на міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях, зокрема: "Трансформація культури в системі вищої технічної освіти" (м. Харків, 1995 р.); "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); "Міжнародне співробітництво у сфері освіти: підсумки і перспективи на порозі ХХІ століття" (м. Ялта, 1999 р.); "Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки" (м. Харків, 1999 р.); "Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)" (м. Київ, 1999 р.); "Гуманістичне середовище вищого технічного закладу освіти (проблеми формування)" (м. Харків, 1999 р.); "Історія християнства і сучасність" (м. Одеса, 2000 р.); "Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування" (м. Київ, 2002 р.); "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України (у контексті глобалізації)" (м. Алушта, 2004 р.); "Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія" (м. Донецьк, 2006 р.); "Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи" (м. Київ, 2006 р.); "Економічний розвиток України в актуальному просторі-часі" (м. Харків, 2006 р.); "Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції" (м. Київ, 2006 р.); "Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики" (м. Київ, 2006 р.); "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (м. Київ, 2007 р.), а також на науковому симпозіумі "Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку" (м. Харків, 2005 р.); Літній сесії Методологічного університету конвертованої освіти Московського суспільного наукового фонду за підтримки Інституту "Відкрите суспільство" і Фонду Джона Д. і Кетрін Т. МакАртурів (США) (м. Таруса Калузької обл., 1999 р.) та ін.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в індивідуальній монографії (обсягом понад 25 д.а.), одній колективній монографії, 21 статті у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, загальним обсягом близько 14 д. а. Серед публікацій, що додатково відображають наукові результати роботи з теми дисертації, – 10 статей в інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 502 сторінки (410 сторінок основного тексту); додатки (34 рисунки і 13 таблиць) розташовані на 25 сторінках; список використаних джерел містить 896 найменувань та займає 67 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі "Теорія вартості і ціни в різних економічних школах" з позиції ціннісної методології виявлено джерела основних теоретичних підходів до пояснення вартості і ціни, розглянуто етапи історичного розвитку трудової теорії вартості і маржиналізму, сучасні теорії вартості і ціни, позначено проблему теоретичного синтезу в економічній науці.
Розвинуто наукову гіпотезу, відповідно до якої теорія економічної цінності є послідовним логічним відтворенням (рефлексією) генезису буття економічного простору-часу. Її джерела криються в первісному суспільстві і відображають тут вихідну підпорядкованість буття економічного часу буттю господарського простору. Так, процес історичного розвитку суспільної господарської діяльності починається з перетворення природного (екологічного) простору. Відносини обміну споконвічно також задаються межами господарських можливостей природної території громади, виникають на її фізичних границях.
Обґрунтовано, що об’єктами перших обмінних угод стають блага, гранична корисність яких обумовлюється їх місцем розташування – походженням з певної місцевості. Гроші як інститут міри економічної цінності, що відбиває процеси "взаємного перетікання" буття економічного простору-часу в процесі реалізації господарського вибору суб’єктів, первісно "зростаються" з корисною формою окремих споживчих благ. Буття ж економічного часу з’являється в "згорнутому вигляді" – у формі крапки, що відбиває природні біоритми людського організму, і логічно "відшаровується" від буття економічного простору, рівною мірою доповнює його та обумовлює економічний вибір лише в екстремальних життєвих ситуаціях.
Виявлено, що вже філософські тексти античних авторів (Платона, Ксенофонта, Аристотеля, Плутарха, Геракліта та ін.) містять цілком сформовані уявлення про економічну цінність як єдність відносин граничної корисності і вартості, що відтворюється інститутом золотої монети в кожнім акті господарського обміну. Так, монета, що примусово уводиться в господарський обіг, у контексті античної філософської думки, покликана, з одного боку, відобразити його ефективність шляхом виявлення можливих меж задоволення людських потреб, з іншого, – забезпечити справедливість через відтворення взаємозв’язку буття економічного часу ("тепер") і буття абсолютного часу в кожнім з безлічі актів купівлі-продажу. Джерелом же економічної цінності виступає тут не просто праця індивідів, що пов’язана з підтримкою їх безпосереднього життєзабезпечення, але творча діяльність, спрямована на збереження і процвітання соціуму в цілому.
Доведено, що ідея справедливої ціни, яка розвивалася теологами середньовіччя, заклала підґрунтя для трансцендентного розуміння інституту економічної цінності у вузькому і широкому визначенні. Тим самим суспільна думка античності і середньовіччя логічно передбачила всі наступні етапи історичного розгортання теорії і відносин економічної цінності, сформувавши необхідні уявлення про неї як про економічне благо, що єдине в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни. Ці уявлення дали початок формуванню двох величезних ціннісних концепцій – трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, згодом доповнених теорією суспільного вибору в межах інституціонального напрямку економічної думки.
Аналізуючи теорію трудової вартості як основу класичної політичної економії, ми відзначаємо, що класичний підхід в економічній науці не можна ототожнювати з формуванням і розвитком трудової теорії вартості. Він відбиває етапи розгортання перетворених форм буття економічного простору-часу протягом всієї історії суспільного господарювання, а отже, поєднує погляди представників трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій у руслі інституціоналізму в широкому розумінні як логіки Серединного шляху. У період зародження і розвитку індустріального суспільства буття часу соціально уречевленої праці стає одним з основних джерел економічної цінності і суспільного багатства. Саме в такому контексті етапи розвитку класичної наукової економічної школи доцільно зв’язувати з етапами розвитку трудової теорії вартості.
Обґрунтовано можливість переосмислення творчої спадщини економічної теорії з позицій ціннісної методології. Так, суперечливість методології А.Сміта, що стала загальновизнаною в економічній науці, крізь призму рефлексії буття економічного простору-часу з’являється як уявна і цілком знімається. Дихотомія ж праці затраченої і праці купованої, що представлена в "Багатстві народів", може бути розглянута як конструктивна методологічна платформа для актуального розгортання позитивно релятивістської економічної науки.
Доведено, що ціннісна теорія Д.Рікардо формує русло інституціоналізму в широкому розумінні як класичної течії економічної думки в дусі логіки Серединного шляху. При цьому логіка Серединного шляху відображає взаємозв’язок і взаємозумовленість буття економічного простору і часу через відтворення і розгортання їх трансформ – ціннісних образів, що актуалізують ефекти взаємного перетікання зв’язків і відносин граничної корисності і вартості. У той же час вихідні позиції Марксового ціннісного аналізу виявляються зміщеними в систему координат буття економічного часу, що дозволяє йому, з одного боку, побачити і відобразити багато сутнісних рис ціннісних відносин, що є непомітними на поверхні ринку, а також чіткіше виявити важливі ідеї, які "розлиті" у роботах попередників, з іншого, – обумовлює методологічну неспроможність його логічної ціннісної конструкції, відому як протиріччя між вартістю і ціною виробництва, між першим і третім томами "Капіталу".