9. Витоки ціннісної методології як способу гармонійного світопізнання і світоустрою криються в первісному суспільстві; її підвалини були закладені філософами античності і розвинуті теологами середньовіччя.
У найзагальнішому вигляді ціннісна методологія є рефлексією (від пізньолатинського reflexio – "обернення назад"), логікою пізнання об’єкта, законів його функціонування і розвитку через самопізнання діяльного господарського суб’єкта у системі природа – людина – суспільство. Це – самоспоглядання через вихід за власні межі, подолання власного "я"; самозбагнення, що спрямоване назовні, обумовлює сходження до Вищого блага.
10. За умов, коли економіка не відігравала головної ролі у формуванні системи суспільних відносин і інститутів господарського організму, теорія цінності розвивалася переважно зусиллями філософії і релігії. Згодом економічні відносини в системі суспільного господарювання набувають загального характеру, а вартість утворює зміст цільової функції цієї системи. Одночасно повноваження в проясненні ціннісних механізмів функціонування і розвитку суспільного господарювання переходять до економічної теорії.
Наступність ціннісної методології в працях В.Петті, А.Сміта, Д.Рікардо дозволила цим авторам сформувати логіку Серединного шляху – класичне русло течії економічної думки, що відображає методологію перетворених економічних форм.
11. Протягом XX ст. у розвитку економічної науки позначилися дві протилежні тенденції. З одного боку, тут були сформовані теоретичні засади моделі загальної економічної рівноваги і сталого розвитку системи суспільного господарювання; це забезпечило для економічної теорії статус провідної наукової доктрини.
З іншого боку, ціннісний розкол методологічного ядра економічної науки, що позначився в XIX ст., у другій половині XX ст. досяг свого апогею. "Замкнуті на себе" теорія вартості у формі ортодоксального марксизму і маржинальна доктрина у формі конструкції неокласичного синтезу остаточно відійшли від логіки Серединного шляху, спровокувавши кризу економічної теорії і її загальметодологічну неспроможність.
12. Відхилення основних гілок економічної науки від логіки Серединного шляху відбив і ознаменував феномен "суб’єктивізації" ринкової ціни під впливом діяльності підприємництва, великого бізнесу, держави. Інструментальне ставлення до ціни як до знаряддя реалізації корисних цілей господарських суб’єктів, вихолощування її трансцендентної сутності через політику господарської монополії та економічної демократії обумовили ціннісну деградацію самих суб’єктів, від нанорівня до глобального.
13. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства з підґрунтям у формі мережевої економіки знаменує нову ціннісну модифікацію системи економічних зв'язків, відносин і законів. За умов подальшого подрібнення ціннісних поглядів, масового поширення феноменів символічної цінності явища економічної процесуальності стають більш непередбачуваними, підсилюючи стан невизначеності економічних перспектив на всіх рівнях системи суспільного господарювання.
За умов низької дослідницької потенції традиційної економічної науки відносини економічної цінності все частіше стають предметом аналізу фахівців у сферах філософії, соціології, синергетики, історії, менеджменту, маркетингу і т. ін.; водночас подібні дослідження не є самодостатніми в економічному розумінні внаслідок недосконалості використовуваного тут методологічного інструментарію.
14. Тим часом, ціннісна методологія сьогодні не зникла і не девальвувалася. Методологічну наступність зі спадщиною класичної політичної економії можна чітко спостерігати в працях А.Маршалла, Й.Шумпетера, Ф.Найта, Дж.Кейнса, П.Сраффи, Дж.Робінсон, Дж.Гелбрейта, П.Друкера. Незважаючи на те, що ідеї, підходи, концепції цих та інших авторів сьогодні "сховані на задвірки" офіційної маржинальной доктрини і розглядаються тут як доповнення до теоретичної конструкції неокласичного синтезу, саме вони забезпечували справжні наукові дослідження і творчі "прориви" в економічній теорії протягом XX ст.
15. У 1960-і рр. у надрах логіки Серединного шляху сформувалася нова модель економічної рівноваги. Ця модель як форма реалізації рікардіанської ідеї незмінної міри економічної цінності, передбаченої А.Смітом, була розгорнута в концепції стандартного товару П.Сраффи, що методологічно зімкнула трудову теорію вартості, загальну теорію зайнятості, відсотка і грошей Дж.Кейнса, модель економічної рівноваги Л.Вальраса, інституціональну теорію ціни та економічної рівноваги А.Маршалла – тобто практично всю економічну теорію в єдності її маржинального, вартісного та інституціональних підходів.
Модель стандартного товару можна вважати одним із найважливіших наукових досягнень XX ст. на шляху з’ясування соціально-економічних засад теорії відносності, однак через ідеологічні перешкоди вона дотепер не одержала адекватного осмислення і гідного розвитку в економічній науці.
16. Розмивання засад рівноваги господарської системи сьогодні продовжується, воно відбувається внаслідок модифікації механізмів ринкового ціноутворення. Глобальний виклик буття полягає в тому, що світове суспільне господарювання як універсум перебуває в точці біфуркації. За умов сваволі і хаосу, покладаючись винятково на закони економічної самоорганізації, людство не може зробити глобальний вибір на користь Життя. Новий господарський світоустрій не може бути сформований колишніми методами. Він має будуватися з урахуванням зміни цільової функції економічної системи, колективними зусиллями, на основі відносин доброї волі і довіри між усіма суб’єктами на всіх рівнях господарювання. Методологічне обґрунтування такого порядку з необхідністю вимагає відновлення логіки Серединного шляху.
17. Логіко-історичний процес формоутворення економічної цінності є актуальним, бо він є одночасно "розгортанням історії в сучасність", а отже, становить серцевину теорії перехідної економіки і процесуальності взагалі. Відтворюючи та аналізуючи перетворені економічні форми, економічна теорія здатна сформувати передумови нового світорозуміння і світоустрою.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Артемова Т.И. Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. – К.: Основа, 2006. – 448 с.
2. Тарасевич В.М., Яременко О.Л., Артьомова Т.І. Інституційне регулювання соціально-економічної динаміки // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М.Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – С. 181-189 (особистий внесок – з'ясовано ціннісні засади економічної поведінки суб'єктів в умовах ринкової трансформації господарської системи).
3. Артемова Т. Ценностные концепции: от истоков к современности // Бизнес Информ. – 1999. – № 1-2. – С. 40-44.
4. Артемова Т. О приоритетах ценообразования // Бизнес Информ. – 1999. – № 3-4. – С. 32-35.
5. Артемова Т. Современная концепция стоимости: необходимость научного метода анализа // Бизнес Информ. –1999. – № 9-10. – С. 58-60.
6. Артемова Т.И. Ценность как исходная категория обновляющейся экономической науки // Вісник Харківського державного університету. Економічна серія. – 1999. – № 446. – С. 25-28.
7. Артемова Т. Проблема меры стоимости в различных экономических школах (Ретроспектива взглядов: от старых классиков до современных концепций) // Бизнес Информ. –1999. – № 17-18. – С. 19-22.
8. Артемова Т. Проблема неценового соизмерения благ в отечественной литературе со времен "военного коммунизма" до неоэкономических концепций // Бизнес Информ. –1999. – № 23-24. – С. 13-16.
9. Артемова Т.И. Стратегии ценовой политики: выбор оптимального варианта // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту "Народна Українська Академія". – Т.6 / Гол. ред. В.І. Астахова. – Х.: Око, 2000. – С. 356-362.
10. Артемова Т.И. Современная политика цен и доходов в Украине: восстановится ли уверенность в завтрашнем дне? // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 1999. – № 459. – С. 83-88.
11. Артемова Т.И. Экономический оптимум и проблемы ценообразования в условиях хозяйственной трансформации // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Серия: технический прогресс и эффективность производства. – Х., 2000. – Выпуск 122 (в 4 частях). – Часть 2. – С. 171-174.
12. Артемова Т.И. Стоимость и цена производства: эволюция взглядов на проблему трансформации //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2000. – № 482. – С. 35-40.
13. Артемова Т.И.Ценообразование в плановом хозяйстве: экономическая драмав девятисценах // ВісникХарківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2001. – № 508. – С. 7-11.
14. Артемова Т.И. Рынок несовершенной конкуренции и ценовые модели его регулирования // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник Харьковской государственной академии городского хозяйства. Серия экономическая. – Выпуск 26. – К.: Техніка, 2000. – С. 107-111.
15. Артемова Т.И. К релятивистской парадигме экономической науки : попытка высветления ориентиров // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – Х., 2001. – № 502. – С. 343-350.
16. Артемова Т.И. Воспоминания о будущем: национальная экономическая стратегия в ракурсе ценностных отношений //Стратегія економічного розвитку України. Науковий збірник. – Вип. 3 (10). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 107-115.
17. Артемова Т.И.Методология институционализма в контексте теории стоимости // Економіка і прогнозування. – 2003. – №3. – С. 108-118
18. Артьомова Т.І. Еволюція ринкових механізмів ціноутворення // Економічнатеорія. – 2004. – №1. – С.43-55.