Смекни!
smekni.com

Організація виробництва продукції на підприємстві 2 (стр. 3 из 7)


Впровадження достатньої кількості устаткування Ремонт устаткування Часткова зміна функціонуючої техніки новою Заміна морально і фізично застарілих машин новими Модернізація окремих машин і систем Перерозподіл машин між групами взаємозамінного устаткування

Рис. 1.4 Схема розвитку системи машин фірми

Аналіз відтворення системи машин на державних фірмах показує, що в багатьох випадках воно здійснюється стихійно, без достатнього економічного обгрунтування. В результаті на фірмах накопичилось багато устаткування, яке не використовується згідно з діючою технологією і є зайвим на рахунок виробничих потужностей. Однією із причин такого стану є те, що відповідні служби (технологічні, ремонтні) не володіють оперативною, достовірною і повною інформацією про наявне устаткування, його технічний стан, рух і використання. Це обумовлює необхідність удосконалення методів розрахунку виробничих потужностей із застосуванням ЕОМ, що дозволить докорінно змінити не тільки збір, зберігання та обробку необхідної інформації про потужнісні ресурси фірми, а й розробляти рекомендації з метою їх ефективного використання.

Підприємства мають великі можливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхом раціональної побудови системи машин за рахунок управління потужностями виробництва.

До показників, що характеризують організаційно-технічний рівень виробництва можна віднести наступні групи показників.

Показники, які характеризують технічний рівень виробництва: рівень автоматизації і механізації виробництва, фондоозброєність праці, механоозброєність робітників, питома вага активної частини в загальній вартості промислово-виробничих фондів, питома ваша прогресивного устаткування в складі фондів, коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів.

Показники, які характеризують рівень організації виробництва: коефіцієнт спеціалізації виробництва, коефіцієнт раціональності переміщення предметів праці, ступінь використання виробничого устаткування, коефіцієнт кооперування, коефіцієнт змінності роботи устаткування.

Показники, які характеризують рівень організації праці: коефіцієнт розподілу праці, показники організації робочих місць, трудової дисципліни,раціональності прийомів праці, коефіцієнт нормування праці, коефіцієнт використання кваліфікації працівників, коефіцієнт зайнятості робітників.

Показники, які характеризують рівень організації управління виробництвом: коефіцієнт якості виконання управлінських функцій, коефіцієнт оперативності роботи апарату управління, коефіцієнт стабільності кадрів, коефіцієнт економічності апарату управління, коефіцієнт оснащення інженерної та управлінської праці засобами оргтехніки і використання цих засобів, коефіцієнт ритмічності виробництва.

1.2 Розробка річного плану виробництва на підприємстві

План виробництва та реалізації продукції є головною складовою річного виробничо-економічного плану підприємства. Він передбачає забезпечення виробництва потрібної суспільству продукції при найкращому . використанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів підприємства.

План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних частин:

• Виробнича програма;

• Розрахунок використання виробничих потужностей;

• План реалізації продукції.

Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва продукції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості та вартості запланованої до випуску продукції при досягнутому рівні використання виробничої потужності та відповідній структурі робіт.

Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреб підприємства у матеріальних , трудових та фінансових ресурсах. Виробнича програма розраховується з метою:

• Забезпечення високих та стійких темпів росту виробництва продукції;

•Максимального використання виробничих потужностей підприємства;

• Раціонального використання матеріальних ресурсів та палива*

•Забезпечення росту продуктивності праці;

•Оновлення асортименту та номенклатури продукції та підвищення її якості;

•Розвитку спеціалізації виробництва та окремих виробничих підрозділів підприємства.

Під час розробки виробничої програми вирішують наступні завдання:

•Визначають плановий обсяг та асортимент продукції, яку планується виробляти на підприємстві;

•Визначають шляхи покращення використання наявних виробничих потужностей та можливості їх раціонального розширення;

• Передбачають розподіл виробництва продукції в часі.

Порядок розробки річних планів, який склався на підприємствах, надає необмежені можливості для виявлення та мобілізації резервів виробництва.

Загальний порядок цього процесу наступний- економічна служба підприємства розробляє варіанти плану на наступний рік. Скоригувавши його відповідно до зауважень, економічна служба дає завдання на розробку проекту плану виробничим підрозділам і службам підприємства. Одержавши від них пропозиції, вона вносить відповідні зміни в свій варіант або повертає їх на доопрацювання як такі, що не забезпечують досягнення передбачених показників. З точки зору розробки планових техніко-економічних показників діяльності підприємства найсуттєвішим є взаємозв'язок економічної служби, виробничих підрозділів, технічної служби і служби матеріально-технічного постачання по розробці проекту плану на наступний рік (рис. 1.5)

1

1 2 2


2

Рис. 1.5 Взаємозв'язок виробничих підрозділів і служб підприємства з розробки проекту плану. 1,2 - зв'язки першого і другого рівня відповідно.

Економічна служба підприємства дає контрольні цифри завдання на наступний рік виробничим підрозділам і технічній службі підприємства (рис 1.5 стрілки 1).

Видача завдання службі МТП не показана, бо тут більш суттєвими є зв'язки другого порядку, тобто видача завдань службі МТП виробничими підрозділами і технічною службою, і реакція на них з боку служби МТП (рис. 1.5 стрілки 2).

Традиційно до виробничих підрозділів доводять основні техніко-економічні показники з обсягу виробництва, праці та собівартості. Технічним службам дають завдання, покликані забезпечити досягнення запланованих показників виробничих підрозділів, зниження трудомісткості виготовлення продукції, норм витрачання матеріальних ресурсів, нарощування виробничих потужностей. У таблиці 1.2 Наведено декілька варіантів систем показників.

Таблиця 1.2 Основні техніко-економічні показники, які плануються підрозділами підприємства

Показник Виробничі підрозділи Технічна служба
Традиційна система показників Нова система показників Традиційна система показників Нова система показників
Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
Обсяг виробництва, у тому числі виробнича потужність + + + + +
Чисельність працюючих +
Фонд зарплати +
Зростання продуктивності праці, у тому числі зниження трудомісткості (умовне вивільненя працюючих) + +
Співвідношення між темпами приросту продуктивності праці і середньою заробітною платою +
Собівартість + + + +
У тому числі витрати матеріальних ресурсів +
ФМЗ (преміювання) + + + +
Нормативи відрахувань у ФМЗ (преміювання за досягнення показників) +
У тому числі: зростання продуктивності праці +
Зниження запасу матеріальних ресурсів +

Варіанти показників 1 - 4 виробничих підрозділів, а також традиційна і нова системи показників для технічної служби рівноцінні з огляду на їх розрахунок. Іншими словами, маючи будь-який варіант показників можна обчислювати кожний із них.

Під час планування виробництва продукції використовують як натуральні, так і вартісні показники. Уся система показників повинна забезпечувати можливість обліку та контролю виконання плану по | виробництву продукції, виконання плану по асортименту, трудомісткості, а також забезпечувати можливість порівняння обсягів виробництва в різні І періоди часу.

Натуральні показники с вихідними. для визначення потреби підприємства в робочій силі, паливі, матеріально-технічних ресурсах, обладнанні, виробничих площах. За допомогою натуральних показників найбільш чітко визначається обсяг виробництва та його динаміка, але натуральні показники мають обмежене застосування, лише на тих підприємствах, що випускають однотипну продукцію. При визначенні обсягу виробництва продукції в натуральних показниках розрізняють основну, сукупну та допоміжну продукцію. Під час планування продукції" в натуральному виразі розрізняють придатну продукцію і відходи.