· обсяги валового і внутрізаводського обороту;
· обсяг незавершеного виробництва.
В основу аналізу виробничої програми покладено:
· аналіз асортименту продукції(товарів, робіт, послуг);
· аналіз ритмічності роботи підприємства;
· аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції;
· прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції.
2.1. Аналіз асортименту продукції (товарів, робіт, послуг)
Одним з важливих напрямів аналізу обсягів надання послуг є вивчення його в асортиментно – структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції за значенням обсягу її виробництво за кожним видом. Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивістю та якістю найбільше відповідає потребам покупців.
Номенклатура – перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції. Структура – співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило у відсотках.
Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту.
При проведені аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види продукції часто вимагають великих затрат, відповідних додаткових умов.
Порушення планового асортименту є іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках на виконання плану за асортиментом пояснюються прагнення зменшити зусилля виконання та перевиконання плану собівартості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту пояснюється також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок випуску більш рентабельних видів продукції.
Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції , яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні ( на дільниці ) , а саме :
- визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує удосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує удосконалення, і застарілою продукцією; .
- визначення номенклатури продукції, яку випускають ;
- оцінювання числа моделей та модифікації однієї і тієї ж продукції, яку випускають;
- визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.
Джерелом для аналізу асортименту продукції є „Звіт про доходи від ведення лісового господарювання.
Інформація для аналізу зведена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Аналіз асортименту видів послуг( продукції підприємства)
Показники | Одиниці виміру | 2002 | 2003 | 2004 | Абсолютне відхилення, ± | Темп росту, % | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Телеграфний | Тис.грн. | |||||||
Телефонний міський | Тис.грн. | |||||||
Телефонний сільський | Тис.грн. | |||||||
Телефонний міжміський | Тис.грн. | |||||||
Проводове мовлення | Тис.грн. | |||||||
Всього | Тис.грн. |
За даними таблиці видно,що Костопільський ЦЕЗ№3 надає пять видів звязку:
· телеграфний звязок;
· телефонний міський звязок;
· телефонний сільський звязок;
· телефонний міжміський звязок;
· проводове мовлення.
Якщо порівнювати дані за три роки, то в 2002 році підприємство отримало найбільше доходів від телефонного міжміського звязку у сумі 1505,6 тис.грн. У 2003 році порівняно з 2002роком цей дохід зріс на 226,6тис.грн.,тобто на 15,05%. Дане зрушення можна оцінити досить позитивно. Це означає,що підприємство у цьому році збільшило обсяги наданих послуг і отримало від цього відповідний дохід. Чого не можна сказати про 2004рік. У цьому році дохід від телефонного міжміського звязку скоротився на 1,6% і становив 1706тис.грн.
Взагалі аналізуючи 2004рік, можна сказати,що ЦЕЗ№3 скоротив обсяг наданих послуг, внаслідок чого й знизився дохід підприємства. Дохід від телеграфного звязку знизився на 1,5тис.грн. Але,якщо порівнювати 2003 і 2002 рік, за якого дохід знизився на 6,2 тис.грн.,то можна сказати,що в 2004році вдалося скоротити темпи зниження надання такого виду звязку, як телеграфного. У 2004 році зменшився дохід й від телефонного міського звязку на 72,4тис.грн.,що досить суттєво вплинуло на прибуток підприємства, в порівнянні як у 2003році він зріс від цього виду звязку на 95,3тис.ргн.
Аналогічну динаміку до зростання у 2003 році,а потім до зниження у 2004 році ми можемо спостерігати аналізуючи телефонний сільський звязок. У 2003 році дохід збільшився на 38,8 тис.грн., а у 2004 році знизився на 5,7 тис.грн.
Іншу ситуацію можна спостеіргати аналізуючи проводове мовлення. У 2003 році дохід від надання цих послуг був найменшим і становив 61,3 тис.грн. А у 2002 році він був найбільший і становив 65,7 тис.грн. У 2004 році в порівнянні з 2003 роком він зріс, але не суттєво на 0,16%,тобто на 0,1 тис.грн.
Чим можна пояснити зменшення надання послуг телеграфного,міського,сільського, міжміського телефонного звязку? На мою думку до цього призвело підвищення НТП , тобто поява мобільних телефонів, а особливо широке розповсюдження за 2004 рік у нашій країні.
2.2. Аналіз ритмічності роботи підприємства
Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції – це виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу. Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні значення не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.
Отже, ритмічність виробництва – це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічна робота це випуск продукції однаковими частками за будь-які однакові проміжки часу.
Існує два поняття ритмічності:
· Ритмічність випуску продукції (товарної);
· Ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).
На основі даних проводять розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.
Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.
Потім слід перейти до вивчення основних факторів, які зумовлювали можливі порушення ритмічності
Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї виробничої „хвороби”, а й її наслідки, а саме:
· збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
· погіршення якості продукції;
· подорожчання собівартості продукції;
· порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;
· посилення плинності кадрів;
· виникнення інших небажаних проблем.
Ритмічність тісно пов’язана з комплексністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих комплектуючих, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгоджених поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплексності виробництва звертають увагу і на комплексність залишків компонентів у незавершеному виробництві.
Щодо діяльності Костопільського ЦЕЗ №3, то для цього підприємства не є характерним ні отримання договорів по виробництву продукції, ні відповідне їх дотримання. А тому аналіз ритмічності роботи підприємства чи дотримання умов договорів провести не можливо.
2.3. Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції
Правильно обрана стратегія виробництва та належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати – прибутки, відповідні масштабам цієї діяльності.
Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова і реалізована продукція.
Валова продукція – це вартість всієї виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, включаючи незавершене виробництво, іншими словами це вся продукція у вартісному виразі незалежно від ступеня її готовності.
Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг. Відрізняється від валової тим, що до неї не включають залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот
Реалізована продукція – це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.